Справа № 752/5175/16-к
Провадження № 1-кс/752/3423/20
12 травня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, розглянувши клопотання подане в кримінальному провадженні № 42014100000000107 від 28.01.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту, подане в порядку глави 15 Кримінального процесуального кодексу України, -
до провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання подане в межах кримінального провадження № 42014100000000107 від 28.01.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про повернення клопотання у зв'язку за наступних підстав.
За правилами ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Згідно ч.1 ст. 37 КК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному проваджені, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Відповідно до ч.1 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора,слідчого судді, суду, а правилами ч.3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Так, клопотання про арешт майна у межах кримінального провадження № 42014100000000107 від 28.01.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, подане прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Разом з тим, у матеріалах кримінального провадження, відсутня будь-яка постанова про визначення прокурора чи групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурора в кримінальному провадженні, станом на 28 квітня 2020 року, а відтак процесуальний статус прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , як прокурора у кримінальному провадженні № 42014100000000107 від 28.01.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, з огляду на положення статей 36, 37 КПК України доданими до клопотання матеріалами не підтверджено.
Наразі, за зазначених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна необхідно повернути, оскільки клопотання подане прокурором, яка в силу положень чинного КПК України не мала повноважень звертатися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження № 42014100000000107 від 28.01.2014 року .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 37,40, 131, 171, 309 КПК України слідчий суддя, -
клопотання подане в кримінальному провадженні № 42014100000000107 від 28.01.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту, повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1