Справа № 539/2369/17
Провадження № 2/539/256/2021
01.09.2021 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючого судді - Хоменка Д.Є.,
при секретарі Павличенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свій позов мотивував тим, що 19.05.2009 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за яким банк надав відповідачу кредит в сумі 5 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач не виконав в повному обсязі умов договору, через що виникла заборгованість.
Станом на 30.06.2017 року сума заборгованості складає 87 617,80 грн., з яких: 4 197,37 грн. - заборгованість по кредиту; 74 736,40 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 273,66 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Також, відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи: 250 грн. штраф (фіксована частина) та 4 160,37 грн. штраф (процентна складова).
Добровільно відповідачем сума заборгованості не сплачена, а тому позивач вимушений був звернутись до суду.
Позивач прохає суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 87 617,80 грн., а також відшкодувати понесені судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, надав суду клопотання з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги прохав задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають частково. Не заперечують щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 4 197,37 грн., а також відсотків станом на дату спливу строку дії картки.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих учасниками справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 19.05.2009 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за яким банк надав відповідачу кредит в сумі 5 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між відповідачем та банком договір, що підтверджується підписом у заяві від 19.05.2009 року ( а.с. 8).
Відповідно до п.3.2, п. 3.3 Договору клієнт дає згоду що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
При порушенні клієнтом строків платежу за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 гривень + 5 % від суми позову.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Також, згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У позовній заяві зазначено, що відповідач належним чином не виконував зобов'язання, щодо виплати заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого згідно розрахунку позивача склалась заборгованість, яка станом на 30.06.2017 року складає - 87 617,80 грн., з яких: 4 197,37 грн. - заборгованість по кредиту; 74 736,40 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 273,66 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 4 160,37 грн. штраф (процентна складова). (а.с. 4-7).
Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства та у встановлені договором строки.
Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. За ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п.6.5. Умов надання банківських послуг, як складової частини укладеного договору, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 6.6. Умов, у разі невиконання зобов'язань за договором, позичальник на вимогу банку зобов'язаний виконати обов'язки з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 (справа №6-1926цс15).
Щодо позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору сторони погодили на щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, про що зазначено у заяві позичальника
Між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, за яким відповідачу було надано кредитну картку:
№ НОМЕР_1 , дата відкриття - 19.05.2009, термін дії - 02/13;
№ НОМЕР_2 , дата відкриття - 08.12.2011, термін дії - 06/15.
Відтак, у межах строку кредитування до червня 2015 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного місяця.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
А тому, суд задовольняє проценти за користування кредитом в межах визначеного договором строку кредитування, а саме станом на 30.06.2016 року в розмірі 10 108,27 грн., оскільки термін дії кредитної картки № НОМЕР_2 сплинув у червня 2015 року.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 року.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які пролягають у позбавленні його певних прав або у заміні не виконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність вимоги про стягнення штрафів, а саме 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 4 160,37 грн. штраф (процентна складова).
Суд вважає, що із відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня, оскільки її підстави та розмір погоджено сторонами шляхом підписання відповідачем 19.05.2009 року заявки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.05.2009 року станом на 30.06.2017 року в розмірі 18 579,30 грн., яка складається із: 4 197,37 грн. - заборгованості за кредитом; 10 108,27 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 273,66 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 339,28 грн. (18579,30 х 1600 / 87617,80), що відповідає положенню ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ:14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.05.2009 року станом на 30.06.2017 року в розмірі 18 579,30 грн., яка складається із: 4 197,37 грн. - заборгованості за кредитом; 10 108,27 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 273,66 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» судові витрати в розмірі 339 грн. 28 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Д.Є. Хоменко