Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№22-ц/824/11508/2021
м. Київ Справа № 759/6554/20
02 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Левенця Б.Б.
- Борисової О.В.
при секретарі - Верес Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Трач Ірини Миколаївни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Шум Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації,-
17 квітня 2020 року ОСОБА_1 поштою направила на адресу Святошинського районного суду м. Києва позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона на даний час займає посаду директора Офісу з управління ризиками АТ «Укрзалізниця», постійно проживає та зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 .
Зазначає, що 11 березня 2020 року від представників забудовника ЗАТ «Спіка» на адресу члена наглядової ради АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_22, в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_23 було надіслано колективне звернення мешканців будинку АДРЕСА_2 та будинку АДРЕСА_3 , за вх. № А-06/71 щодо її ділової репутації, як директора Офісу з управління ризиками АТ «Укрзалізниця». Копії зазначеного листа також були направлені на ім'я Прем'єр-міністра України ОСОБА_24, Міністра інфраструктури України ОСОБА_25.
Вказує на те, що у зазначеному листі викладені «застереження», зокрема, стосовно її участі в ряді незаконних операцій по рейдерському захопленню чужого майна в інтересах ОСББ «Наш дім -34» по АДРЕСА_3 , для прикриття іншого злочину, крадіжкифінансових коштів у розмірі 200 000,00 грн., що сплачені мешканцями для оплати комунальних послуг на виготовлення техпаспорту, в тому числі, в якості «організатора».
Зазначає, що ЗАТ «Спіка» перебуває у тривалому конфлікті з ОСББ «Наш дім- 34», яке було засновано у 2005 року з наступним прийняттям на самообслуговування та управління житлового будинку АДРЕСА_3 , членом правління якого є її чоловік ОСОБА_8 .
Звертає увагу, що вона не перебувала в жодних трудових відносинах та не займала жодних керівних посад в ОСББ «Наш дім-34», а тому не має будь-якого відношення та не виступала в якості організатора будь-яких незаконних операцій по рейдерському захопленню майна третіх осіб або майна будь-якого гаражного кооперативу.
Зазначає, що 19.09.2019 року було зареєстроване кримінальне провадження № 12019100080006758, порушене за заявою забудовника - ЗАТ «Спіка» щодо можливої підробки Державного акту введення в експлуатацію житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 невстановленою особою у невстановленому місці та у невстановлений час. Проте, це кримінальне провадження не стосується співробітників Акціонерного товариства «Українська залізниця» чи кандидатів на працевлаштування у вказане товариство та осіб згаданих у колективному зверненні.
Звертає увагу на твердження відповідачів про те, що вона є «ініціатором» здійснення державної реєстрації окремо вбудованих приміщень, що входять до складу технічних приміщень з обслуговування житлових будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , проте вважає дане висловлювання неприпустимим та неправдивим, оскільки ніякого відношення до державної реєстрації майна вона не має та ніяким чином з її займаною посадою вчинення вказаних дій не пов'язано.
Також вважає, що у колективному зверненні відповідачів неправомірно викладене «оціночне судження», з врахуванням безпідставних фактів про те, що вона, прийшовши на роботу до АТ «Укрзалізниця», може піддаватися корупційним спокусам, що може відобразитися на ефективності роботи АТ «Укрзалізниця», в тому числі, у питаннях антикорупційної діяльності. Вважає, що зазначене висловлювання відповідача є твердженням, а саме - наклепом на неї, що свідомо розповсюджує завідомо неправдиві вигадки, чим ганьбить та принижує її ділові та моральні якості.
Звертає увагу, що відповідач поширює інформацію шляхом вивішування (демонстрації) в громадських місцях об'яв, а також розповсюдження серед людей листівок, щодо її участі та участі її батька у кримінальних злочинах із зазначенням непідтверджених фактів рейдерства та підробки нею та її батьком реєстраційних документів, які за своїм змістом або формою ганьблять її гідність, честь та ділову репутацію.
З огляду на вище викладене, просила суд визнати недостовірною інформацію, яка викладена в колективному зверненні мешканцями багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , що принижує і ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію, а саме: «…стосовно її участі в ряді незаконних операцій по рейдерському захопленню чужого майна в інтересах ОСББ «Наш дім-34» по АДРЕСА_3 , для прикриття іншого злочину(крадіжка фінансових коштів у розмірі 200 000 грн.), що сплачені мешканцями для оплати комунальних послуг, на виготовлення техпаспорту, в тому числі, в якості організатора…»; «…ця безпідставна реєстрація здійснена ОСОБА_9 , при змові з головою правління ОСОБА_10 та її наступника - ОСОБА_11 у виконанні ініціатора, претендента на посаду Директора Офісу з управління ризиками АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 …»; «може піддаватися корупційним спокусам, не виключено шляхом передачі інформації іншим особам стосовно незареєстрованого майна підприємства, що може відобразитись на ефективності роботи АТ «Укрзалізниця», в тому числі, у питаннях антикорупційної діяльності…». Зобов'язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію шляхом письмових вибачень не пізніше десяти днів з дня набрання рішенням законної сили. Стягнути з відповідачів у солідарному розмірі на користь позивача судові витрати по справі.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутаціївідмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 25 червня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Трач Ірина Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно та неправильно встановлені обставини, які мають значення для вирішення цієї справи, надано неповну та необ'єктивну оцінку доказам, що стосуються фактів, на які позивач посилався.
Зазначає, що викладені у колективному зверненніобставинимістять конкретну негативну інформацію про вчинення позивачкою злочину і порушення нею законодавства. Вважає, що зміст листа свідчить про те, що негативна інформація стосовно позивачки була доведена до відома посадових осіб державних установ з метою формування негативної думки останніх щодо діяльності позивача. У даному листі наведено так звані «застереження» щодо участі позивача в ряді незаконних операцій по рейдерському захопленню чужого майна в інтересах ОСББ «Наш дім -34»для прикриття іншого злочину - крадіжки фінансових коштів у розмірі 200.000,00 грн., що сплачені мешканцями для оплати комунальних послуг, на виготовлення техпаспорту.
Звертає увагу, що реєстрація права власності здійснюється держаним реєстратором, а не директором Офісу з управління ризиками AT«Укрзалізниця».
Зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що позивачка не займала керівних посад в ОСББ «Наш дім-34», а отже не має ніякого відношення до господарсько - фінансової та адміністративно - розпорядчої діяльності ОСББ «Наш дім-34». Окрім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги ту обставину, що стосовно позивачки не порушено жодної кримінальної справи щодо рейдерського захоплення майна третіх осіб.
Вказує на те, що зазначене в колективному зверненні кримінальне провадження не стосується позивачки, вона не викликалась з цього приводу до правоохоронних органів, не отримувала жодних повідомлень, запитів щодо даного провадження та не надавала коментарів чи пояснень стосовно даної справи, а тому факти, викладені у колективному зверненні щодо її «участі в ряді незаконних операціях по рейдерському захопленню майна ...», не доведені належними доказами, а тому є недостовірними, та таким що принижують репутацію та ділові якості позивачки. Окрім того, згідно з довідкою Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 24.06.2021 року № 125/54/03-21 кримінальне провадження № 12019100080006758 за заявою ЗАТ «Спіка» закрито 29.06.2020 року.
Зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки заяві відповідача ОСОБА_7 , в якій він зазначав, що викладені факти у колективному зверненні не відповідають дійсності, що лист був підписаний ним під час виходу з гаражних боксів за пропозицією охоронця - помилково та вважати його підпис у цьому зверненні відсутнім; та заяві гр. ОСОБА_12 щодо підроблення її підпису у заяві про кримінальне правопорушення за ст.ст. 190, 191, 366 КК України, поданої до Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 13.09.2020 року за вх. № Кол.- 2425 та щодо підробки її підпису у скарзі на бездіяльність Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 05.11.2019 року.
Звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідачів, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачами. Позивачем надані до суду документальні докази розповсюдження цієї інформації, що є фактом поширення недостовірної інформації відповідачами шляхом направлення колективного звернення.
Вважає, що висловлювання відповідачів у колективному зверненні за своїм характером та змістом грунтуються на твердженнях про причетність позивачки до вчинення злочину - рейдерського захоплення майна ЗАТ «Спіка».
10 серпня 2021 року представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Каракай Олексій Володимирович подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що відповідач ОСОБА_5 не підписувала лист, надісланий на ім'я члена наглядової ради АТ «Укрзалізниця», в.о. голови правління АТ «Укрзалізниці», Прем'єр- міністра України, Міністра інфраструктури України.
Звертає увагу, що на четвертому аркуші цього листа зазначено прізвище ОСОБА_5 із зазначенням ініціалів « ОСОБА_14 », що не збігається із ініціалами відповідача «ОСОБА_5», тобто, відповідач ОСОБА_5 є неналежним відповідачем у даній справі.
З огляду на вище викладене просив суд відмовити у задоволені позову в частині вимог до відповідачки ОСОБА_5 .
25 серпня 2021 року відповідачем ОСОБА_2 було подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, з огляду на наступне.
Звертає увагу, що позивачка обіймає посаду директора Офісу управління ризиками АТ «Укрзалізниця», тобто, є публічною особою, а тому межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж до окремої пересічної особи, та допускає можливе звернення до перебільшень.
Зазначає, що висловлювання відповідачів носять оціночний характер подій, а відповідно до чинного законодавства не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, так як вони не можуть бути предметом судового захисту.
Вказує на те, що інформація стосовно позивачки є суспільно значимою та вона була об'єктом громадського інтересу, оскільки мала відношення до АТ «Укрзалізниця» і за інформацією ЗМІ в цей період почали утворюватися збитки у цієї компанії.
З огляду на вище викладене, просив суду апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року залишити без змін.
В судовому засідання представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Трач Ірина Миколаївна підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні просили відмовити у задоволені апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на адресу Прем'єр- міністра України ОСОБА_24, Міністра інфраструктури України ОСОБА_25, в.о. Голови правління АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_23 та члена наглядової ради АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_22 від мешканців будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 надійшло колективне звернення щодо ОСОБА_1 .
У зазначеному зверненні вказано, що із загальнодоступних джерел, зокрема, з декларації за 2019 рікїм стало відомо, що на посаду директора Офісу з управління ризиками АТ «Укрзалізниця» подала документи ОСОБА_1 , проте вони мають деякі застереження в контексті вибору кандидата на таку відповідальну посаду, зокрема, стосовно її участі в ряді незаконних операцій по рейдерському захопленню чужого майна в інтересах ОСББ «Наш Дім - 34» по АДРЕСА_3 для прикриття іншого злочину (крадіжка фінансових коштів у розмірі 200.000 тис. грн.), що сплачені мешканцями для оплати комунальних послуг, на виготовлення техпаспорту, в тому числі, в якості організатора.
Також зазначено, що на теперішній час за заявою ЗАТ «Спіка» №17/9-к від 17.09.2019 року Святошинським УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження №12019100080006758. Заява пов'язана із рейдерським захопленням групою осіб в інтересах ОСББ «Наш Дім-34» нерухомого майна ЗАТ «Спіка» та інших осіб із залучення до протиправних дій державного реєстратора. Це відноситься до окремо вбудованих приміщень, що входять до складу технічних приміщень з обслуговування житлових будинків АДРЕСА_3 і АДРЕСА_3 , магазинів та підземних гаражів, інвестором і забудовником яких є ЗАТ «Спіка», інші юридичні і фізичні особи, які як власники або інвестори цих приміщень не є членами ОСББ. Як слідує із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначена реєстрація вчинена державним реєстратором КП «Реєстаційне бюро» м. Київ ОСОБА_9 на підставі технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_16 та внутрішнього рішення членів правління ОСББ «Наш Дім- 34».
За їх оціночним судженням, ця безпідставна реєстрація здійснена ОСОБА_9 при змові з головою правління ОСОБА_10 та її наступника - ОСОБА_11 у виконанні ініціатора, претендента на посадудиректора Офісу управління ризиками АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 та організатора, чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_8 .
Зазначають, що за їх інформацією, ОСОБА_1 у змові з державним реєстратором ОСОБА_9 організовано підготовку і незаконну реєстрацію на основі неналежних документів права власності на гараж № НОМЕР_1 на батька ОСОБА_1 ОСОБА_17 .
На їх оціночне судження, з врахуванням вищенаведених фактів, ОСОБА_1 , прийшовши на роботу в АТ «Укрзалізниця», може піддаватися корупційним спокусам, не виключено шляхом передачі інформації іншим особам стосовно незареєстрованого майна підприємства, що може відобразитись на ефективності роботи АТ «Укрзалізниця», в тому числі, у питаннях антикорупційної діяльності. (а.с. 8- 11 т. 1)
На звернення адвоката Трач Ірини Миколаївни від 31.03.2020 року № 31/3 Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім- 34» надано відповідь, що гр. ОСОБА_1 не перебувала в трудових відносинах, не займала керівних посад та не була членом правління ОСББ «Наш дім- 34» (а.с. 12 т. 1)
17 вересня 2019 року до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві від Закритого акціонерного товариства «Спіка» надійшла заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення у зв'язку із рейдерським захопленням групою осіб в інтересах ОСББ «Наш дім-34» нерухомого майна ЗАТ «Спіка» та інших осіб, що відбулось через приховування іншого злочину шляхом залучення до протиправних дій державного реєстратора. Вказана заява підписана директором ЗАТ «Спіка» ОСОБА_2 (а.с.53-55 т. 1)
17.09.2019 року до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві від ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 надійшла заява(повідомлення)про кримінальне правопорушення, в якій вони зазначають, що є учасниками Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Наш дім- 34» та їм стало відомо про розкрадання фінансових коштів об'єднання ОСББ «Наш дім-34» групою осіб за участі ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , як організаторів, при змові з головою правління ОСОБА_10 в розмірі 200000,00 грн. в квітні-травні 2019 року. (а.с. 56-57 т. 1).
19 вересня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про те, що у 2019 році невстановлена особа, у невстановлений слідством час, перебуваючи у невстановленому місці, підробила Акт введення в експлуатацію житлових будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 , завдавши ЗАТ «Спіка» матеріального збитку (а.с. 58т. 1).
11 вересня 2019 року інвестори та власники нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 звернулися до ЗАТ «Спіка» у зв'язку із отриманою інформацією від нотаріуса за запитом співвласників підземних гаражів від 22.08.2019 року, з якої їм стало відомо, що за ОСББ «Наш дім-34» в Реєстрі речових прав на нерухоме майно значаться зареєстрованими окремі вбудовані приміщення, що входять до складу технічних приміщень з обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 , магазинів та підземних гаражів. Звертають увагу, що забудовник, яким є ЗАТ «Спіка» та інші юридичні і фізичні особи, які є власниками або інвесторами цих приміщень, не є членами ОСББ (а.с. 59 т. 1).
16 вересня 2019 року директором ЗАТ «Спіка» ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України подано скаргу на рішення державного реєстратора - суб'єкта державної реєстрації (а.с. 60-62 т. 1).
Наказом Мінітерства юстиції України №1977/5 від 15.06.2020 року скаргу ЗАТ «Спіка» від 16.09.2019 №16/9-с задоволено частково. Скасовано рішення від 27.03.2019 №46163452, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «реєстраційне бюро» ОСОБА_9(а.с. 86т. 1).
Наказом Мінітерства юстиції України №2987/5 від 02.09.2020 року скаргу Закритого акціонерного товариства «Спіка» від 27.11.2019 року задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2018року №41359548, прийняте державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_9 (а.с. 89 т.1).
Директором ЗАТ «Спіка» ОСОБА_220.08.2020 рокубулонаправлено до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві заяву про притягнення до кримінальної відповідальності державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» м. Київ ОСОБА_21 та осіб, які приймали участь в підготовці та у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення (а.с. 95-96 т. 1).
Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації, суд першої інстанції посилався на те, що своїм колективним зверненням, яке було направлено на адресу Прем'єр - міністра України ОСОБА_24, Міністра інфраструктури України ОСОБА_25, в.о. Голови правління АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_23 та члена наглядової ради АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_22, відповідачі висловили свою критику відносно ОСОБА_1 , як публічної особи, яка полягає на їх власних припущеннях та висловили свої оціночні судження щодо ситуації, яка сталась навколо нежитлових приміщень, право власності на які були зареєстровані за підробленими, на їх думку, документами. Вважав позовні вимоги недоведеними та безпідставними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Разом з тим, за змістом зазначеного законодавства кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, в тому числі,право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.
Частиною першою статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Відповідно до роз'яснень викладених у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого2009 року № 1 недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 судам роз'яснено, що статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте й сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
У пункті 19 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.
Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.
Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідачі звернулись з колективним зверненням до Прем'єр- міністра України ОСОБА_24, Міністра інфраструктури України ОСОБА_25, в.о. Голови правління АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_23 та члена наглядової ради АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_22 та висловили в ньому оціночні судження відносно позивачки, зокрема такі як: «За нашим оціночним судженням, ця безпідставна реєстрація здійснена ОСОБА_9 при змові з головою правління ОСОБА_10 та її наступника - ОСОБА_11 у виконанні ініціатора, претендента на посаду директора Офісу управління ризиками АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 та організатора, чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_8 .» та у висловлюванні «На наше оціночне судження, з врахуванням вищенаведених фактів, ОСОБА_1 , прийшовши на роботу в АТ «Укрзалізниця» може піддаватися корупційним спокусам, не виключно шляхом передачі інформації іншим особам стосовно незареєстрованого майна підприємства, що може відобразитись на ефективності роботи АТ «Укрзалізниця», в тому числі у питаннях антикорупційної діяльності.»
Надаючи оцінку колективному зверненню в цій частині, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в цьому звернення відповідачі висловили свою критику відносно ОСОБА_1 , як публічної особи, яка полягає у їх власних припущеннях та висловили свої оціночні судження щодо ситуації, яка сталась навколо нежитлових приміщень в будинках АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , право власності на які було зареєстроване за підробними, на їх думку, документами.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 роз'яснено, що суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації, у відповідності до якої, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що зміст листа свідчить про те, що негативна інформація стосовно позивачки була доведена до відома посадових осіб державних установ з метою формування негативної думки останніх щодо діяльності позивачки, колегія суддів відхиляє, оскільки у вказаному зверненні відповідачі висловили свої оціночні судження щодо діяльності претендента на посаду директора офісу з управління ризиками АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1, вказане звернення було перевірено і на нього директором з управлінням персоналом та соціальної політики та директором Офісу з антикорупційної діяльності АТ " Укрзалізниця 24.03.2020 року було надано відповідь про те, що у вказаному колективному зверненні відсутні конкретні факти щодо можливих порушень співробітниками товариства вимог нормативно-правових актів України чи внутрішніх документів товариства, як можуть бути перевірені. Позивачка була призначена на посаду директора Офісу з управління ризиками АТ " Укрзалізниця ", а тому вказане звернення відповідачів ніяким чином не вплинуло на зайняття позивачкою вказаної посади.
Доводи апеляційної скарги проте, що у колективному зверненні наведено так звані «застереження» щодо участі позивача в ряді незаконних операцій по рейдерському захопленню чужого майна в інтересах ОСББ «Наш дім -34», правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки викладені у зверненні висловлювання «хотіли би привести в контексті вибору кандидата на таку відповідальну посаду в АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 деякі застереження, зокрема стосовно її участі в ряді незаконних операціях по рейдерскому захопленню чужого майна в інтересах ОСББ «Наш дім-34...» не є твердженнями і викладені саме у формі застереження.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції не надано правової оцінки заяві відповідача ОСОБА_7 , в якій він зазначав, що лист був підписаний ним під час виходу з гаражних боксів за пропозицією охоронця - помилково та вважати його підпис у цьому зверненні відсутнім, правильності висновків суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог не спростовують. Відповідач ОСОБА_7 підписав вказане колективне звернення, а в подальшому скористався своїм правом, як відповідача у справі, щодо надання пояснень відносно пред'явлених до нього позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Трач Ірини Миколаївни.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Трач Ірини Миколаївни залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 06 вересня 2021 року.
Головуючий: Судді: