Справа № 444/3362/13-ц
Провадження № 2/444/1/2021
про відвід судді
06 вересня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КСП " Гряда", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними та повернення майнових паїв, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КСП " Гряда", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними та повернення майнових паїв.
В судове засідання, яке призначено 06.09.2021 року в приміщенні Жовківського районного суду Львівської області ні позивач, ні відповідачі не з'явилися.
Однак, відповідач ОСОБА_4 надав до суду заяву про відвід головуючому судді Зеліско Р.Й., яку мотивує тим, що він є пайовиком Колективного сільськогосподарського підприємства "Гряда", у відношенні до якого окремими особами, на його думку, а саме: ОСОБА_5 з допомогою ОСОБА_2 , яка також є пайовиком КСП "Гряда" здійснюється рейдерське захоплення, в результаті якого КСП «Гряда» не володітиме жодними активами і не зможе забезпечити реалізацію майнових прав пайовиків КСП «Гряда».
Так, на переконання ОСОБА_4 , ухвалюючи рішення іменем України, суддя ОСОБА_6 керується не законом, а позасудовими та протиправними домовленостями з іншими особами, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та діє в їхніх інтересах та інтересах КСП «Гряда».
Вважає, що суддя ОСОБА_6 формує свою правову позицію у відповідості до позиції окремих зацікавлених осіб, а не у відповідності до норм закону, що прямо суперечить Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та зокрема підтверджується наступним.
Жовківським районним судом Львівської області (головуючий суддя Зеліско Р.Й.) розглядалася справа №444/18/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Грядівської сільської ради та Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда», треті особи - Реєстраційна служба Жовківського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 02.11.2020 року у справі № 444/18/15-ц у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі, а також відмовлено в задоволенні вимог третіх осіб з самостійними вимогами.
Вказане рішення суду є предметом апеляційного оскарження до Львівського апеляційного суду.
Зазначає, що водночас висновки зроблені судом у своєму рішенні та застосування норм матеріального та процесуального права свідчить про те, що суддя ОСОБА_6 при прийнятті вказаного рішення однозначно керувався, на його думку, не нормами права.
Так, незважаючи на рішення загальних зборів співвласників цілісного майнового комплексу КСП «Гряда», оформлених Протоколом №21 загальних зборів співвласників цілісного майнового комплексу КСП «Гряда» від 08 липня 2001 року, якими було прийнято рішення про реорганізацію КСП «Гряда», затверджено Положення про комісію з організації майнових питань, затверджено 01 липня 2001 року, як дату фактичної реорганізації КСП «Гряда», прийнято рішення про видачу майнових сертифікатів, незважаючи на сталі позиції Верховного Суду у справах даної категорії, головуючий суддя Зеліско Р.Й. дійшов висновку про відсутність реорганізації КСП «Гряда». Тобто, суд по суті «закрив очі» на те, що у 2001 році вищим органом управління КСП «Гряда» - Загальними зборами співвласників цілісного майнового комплексу КСП «Гряда», було прийнято рішення Про реорганізацію КСП «Гряда», проведено інвентаризацію та паювання майна, визначено розмір паю кожного з членів КСП «Гряда», тобто, фактично, дотримано частину умов реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств, що визначені порядком оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики від 14.03.2001р. №63.
Вважає, що головуючий суддя Зеліско Р.Й., навмисно "опустив", що у відповідності до вимог Статуту, тобто п. 4.1 все майно підприємства належить на праві спільної часткової власності його членам, а підприємству на праві повного господарського відання, внаслідок чого дійшов незаконного та необгрунтованого висновку про правомірність володіння КСП «Гряда» майном з пайового фонду на праві приватної власності. При цьому судом не враховано, що майно КСП «Гряда» було розпайовано, майнові питання залишились не вирішеними. Судом не враховано, що КСП «Гряда» може володіти майном з пайового фонду лише на праві господарського відання згідно п.4.1 Статуту, а власники майнових паїв, яким з видачею майнових сертифікатів було надано в грошовому виразі частку в праві спільної часткової власності (майні КСП «Гряда») мають володіти майном з пайового Фонду на праві спільної часткової власності.
Заперечуючи право звернення щодо виділення майнового паю в натурі до загальних зборів співвласників майнових паїв, не даючи оцінки факту тривалості процесу реорганізації КСП «Гряда» , суд доходить до висновку про те, що "відсутні підстави вважати, шо позивач та треті особи із самостійними вимогами на предмет спору, які мають свідоцтва про право власності на майновий пай є співвласниками часток у праві спільної часткової власності майна (пайового фонду) КСП «Гряда», незважаючи на те, шо позивач та треті особи із самостійними вимогами є власниками відповідних майнових сертифікатів, які долучалися до матеріалів справи.
Додає, що ігноруючи норми Статуту КСП «Гряда» (п.4.1. Статату) та ст.136 Господарського Кодексу України, суд дійшов висновку про те, що КСП «Гряда» правомірно володіє майном пайового фонду на праві приватної власності.
За таких обставин ОСОБА_4 стурбований можливою необ'єктивністю судді при розгляді цивільної справи №444/3362/14, а також вважає, що суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р.Й. може мати упереджене та необ'єктивне ставлення до розгляду даної справи, що буде мати наслідком прийняття завідомо неправосудного рішення у даній справі.
Відтак, за наведених вище обставин, вважає, що суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р.Й. не може об'єктивно та неупереджено розглядати дану справу, а тому, ОСОБА_4 заявляє відвід судді Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Руслану Йосиповичу.
Враховуючи вищевказане, просить задовольнити заяву про відвід судді Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Руслана Йосиповича у справі №444/3362/13-ц за позовом ОСОБА_1 до КСП «Гряда», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними. Справу просить передати на розгляд іншому судді Жовківського районного суду Львівської області.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Частиною другою ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Статтями 36, 37 ЦПК передбачено чіткий та виключний перелік підстав з яких може бути заявлено самовідвід, відвід судді.
Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Ч. 3 ст. 39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі .
Відповідно ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Заява відповідача ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Зеліска Р.Й. від розгляду цивільної справи № 444/3362/13-ц надійшла на адресу Жовківського районного суду Львівської області 03.09.2021 року, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, а тому суд приходить до висновку, що така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Судом встановлено, що 02.11.2020 року Жовківським районним судом Львівської області винесено рішення у цивільній справі № 444/18/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області, Колективного сільськогосподарського підприємства "Гряда", третіх осіб: Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно та за позовом третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до КСП "Гряда", третіх осіб: Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права спільної часткової власності на виділене в натурі нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до КСП "Гряда", третіх осіб: Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права спільної часткової власності на виділене в натурі нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено в повному обсязі.
З вищенаведеного вбачається, що спори є між фактично між тими самими особами, такі спори є між собою взаємоповязаними та полягають між співвласниками КСП "Гряда" та самим товариством - КСП "Гряда". Сам факт недовіри учасника судового засідання, суд вважає, є достатньою підставою для заявленого відводу, тобто суду наведено належні докази для задоволення заяви про відвід.
А тому на переконання суду заявлений відвід є обгрунтованим.
У Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у праві «Білуха проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуха проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов'язкові для врахування судами України.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так як в сторони відповідача є сумніви щодо неупередженості та об'єктивності головуючого судді під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що сторона відповідача не буде довіряти і прийнятому кінцевому рішенню по справі.
Внаслідок вище викладеного, суд приходить до висновку, що є підстави для відводу головуючого судді Зеліска Р. Й. від розгляду даної цивільної справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись ст. 36-41 Цивільного процесуального кодексу країни, суд,-
Заяву відповідача ОСОБА_4 про відвід судді Зеліска Р.Й. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до КСП " Гряда", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними та повернення майнових паїв - задовольнити.
Відвести головуючого суддю Зеліска Р. Й. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до КСП " Гряда", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними та повернення майнових паїв.
Справу за позовом ОСОБА_1 до КСП " Гряда", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними та повернення майнових паїв передати в канцелярію Жовківського районного суду для перерозподілу відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України.
Дана ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве рішення суду по даній справі.
Суддя: Зеліско Р. Й.