Справа №443/2037/16-а
Провадження №2-а/443/4/21
іменем України
01 вересня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Сливки С.І.,
за участю секретаря Кушнір М.І.,
представника позивача Колтоновського О.О.,
представника відповідача Андрушків А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради про скасування рішень,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, в якому просить скасувати рішення Вільховецької сільскої ради Жидачівського району Львівської області від 26 березня 2009 року №419 та №439 від 03 липня 2009 року, якими відмовлено ОСОБА_1 у приватизації будинку.
Позовну заяву мотивує тим, що у житловому будинку по АДРЕСА_1 проживає позивач разом із сім'єю, який у 1972 році її сім'ї був наданий для постійного проживання. Зазначає, що дана будівля була колишньою початковою школою, в якій було всього два класи та яка не функціонувала з 1970 року, оскільки на той час він був старим та потребував капітального ремонту, оскільки не був придатним ні для навчання дітей, ні для проживання. Відповідно до розпорядження Жидачівського райвиконкому Львівської області був проведений капітальний ремонт будинку, його перепланування під житло, замінено старий дах будинку на новий, з однієї класної кімнати зробили дві житлові кімнати, а також облаштовано кухню, ванну, з іншої класної кімнати облаштували також дві кімнати, в будинку було проведено парове опалення, таким чином позивач із сім'єю заселилися у будинок. Стверджує, що з 1972 року позивачка разом із сім'єю за власні кошти проводили поточні ремонти, замінили старі дерев'яні вікна на сучасні пластикові, всюди поміняли двері, відремонтували підлогу, викопали та облаштували погріб, криницю, побудували з блоків сарай, встановили кругом огорожу на бетонних стовпчиках. За час проживання у даному житловому будинку позивач стала матір'ю героїнею, оскільки народила та виховала одинадцятеро дітей, та на даний час проживає у даному будинку із дітьми, внуками та правнуками та їх сім'ями.
Вказаний житловий будинок перебуває у комунальній власності Вільховецької сільської ради Жидачівського району, у зв'язку з чим позивач звернулася 05 лютого 2009 року із заявою до Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області для винесення рішення про надання дозволу на приватизацію будинку АДРЕСА_1 . Однак рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 26 березня 2009 року за №419 вирішено "звернутися з заявою громадянки ОСОБА_1 про приватизацію будинку, який перебуває у комунальній власності сільської ради та знаходиться в АДРЕСА_2 на розгляд територіальної громади села Іванівці". Рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 03 липня 2009 року за №439 вирішено "відмовити громадянці ОСОБА_1 у приватизації будинку, який перебуває у комунальній власності Вільховецької сільської ради як школа за адресою АДРЕСА_2 ". Зазначає, що підставою для винесення рішення стало посилання в мотивувальній частині на колективну заяву громадян села Іванівці від 03.07.2009 року №144, якою просили припинити приватизацію будинку, а також те, що даний будинок колишня школа, яка збудована в 1913 році силами громади села Іванівці.
Вважає, що рішення Вільховецької сільскої ради Жидачівського району Львівської області від 26 березня 2009 року №419 та №439 від 03 липня 2009 року, такими, що не відповідають вимогам Конституції України та Законів України.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.12.2017 року відкрито провадження у справі.
На підставі розпорядження керівника апарату Жидачівського районного суду Львівської області №276 від 05 серпня 2020 року справу передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 року головуючим у справі визначено суддю Сливку С.І.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Сливки С.І. від 10 серпня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою від 13.10.2020 року в порядку в порядку витребування доказів зобов'язано КП ЛОР "Стрийське МБТІ" надати до Жидачівського районного суду Львівської області належним чином завірену копію технічної документації на будинок АДРЕСА_2 та зобов'язано Вільховецьку сільську раду Жидачівського району Львівської області надати до Жидачівського районного суду Львівської області інформацію щодо правового статусу будівлі АДРЕСА_2 , зокрема чи належить дана будівля до житлового фонду, з наданням підтверджуючих документів.
29.10.2020 року на адресу Жидачівського районного суду Львівської області надійшов лист-відповідь №2145 Стрийського МБТІ, яким повідомлено, що матеріали технічної інвентаризації по АДРЕСА_2 в технічному архіві Стрийського МБТІ відсутні.
Ухвалою від 29.06.2021 року залучено у справі правонаступника відповідача Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області - Жидачівську міську раду Львівської області.
Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав, з мотивів, викладених у такій. Просив позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала, додатково повідомила, що будівля АДРЕСА_1 рахується на балансі Жидачівсьої міської ради Львівської області як житлове приміщення.
Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.8 Конституції України).
Відповідно до ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави
Статтями 47 та 48 Конституції України кожному гарантується право на житло та право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 разом із сім'єю постійно проживає у АДРЕСА_1 , що не заперечується сторонами та підтверджується довідкою Вільхівецької сільської ради №8231, витягом із рішення Вільховецької сільської ради №825 від 11.08.2015р. та рішенням Вільховецької сільської ради №73 від 27.01.2016р. (а.с.20, 144,145).
Крім того, в судовому засідання встановлено, що будинок, в якому проживає ОСОБА_1 у різних документах зазначається під №№25 та 27, однак це один і той же будинок, що визнається представником відповідача.
Рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №419 від 26 березня 2009 року "Про розгляд заяви матері-героїні ОСОБА_1 про надання дозволу на приватизацію будинку, який перебуває в комунальній власності сільської ради, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ", розглянувши заяву ОСОБА_1 . Вільховецька сільська рада вирішила звернутися з заявою громадянки ОСОБА_1 про приватизацію будинку, який перебуває в комунальній власності сільської ради та знаходиться в АДРЕСА_2 на розгляд територіальної громади села Іванівці (а.с.6).
Відповідно до рішення Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №419 від 26 березня 2009 року "Про повторний розгляд заяви матері-героїні ОСОБА_1 жительки села Іванівці про приватизацію будинку, що знаходиться в комунальній власності сільської ради в АДРЕСА_2 ", вирішено відмовити громадянці ОСОБА_1 у приватизації будинку, який знаходиться в комунальній власності Вільхівецької сільської ради як школа за адресою АДРЕСА_2 (а.с.7).
Як вбачається з даного рішення підставою для відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 для приватизації будинку стала колективна заява громадян села Іванівці про відмову у наданні приватизації, у зв'язку з тим, що даний житловий будинок є колишньою школою, яка збудованана в 1913 році силами громади села Іванівці, а також те, що дана школа числиться в комунальній власності сільської ради. Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення, сільська рада керується п.2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Систему і гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до п.30 ст.26 Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить зокрема прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Статтею 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо управління комунальною власністю, серед іншого і підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
Водночас, норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (чинними на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачають винесення питання щодо приватизації будівель за заявою особи на розгляд територіальної громади відповідної ради.
Відповідно до п.п.1,2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Як видно з відповіді Стрийського МБТІ за №2145 від 23.10.2020р. (а.с.127), матеріали технічної інвентаризації по АДРЕСА_2 в технічному архіві МБТІ відсутні.
Крім того, згідно довідки відділу освіти Жидачівської РДА №120 від 07.02.2011 року, будинок АДРЕСА_1 на балансі централізованої бухгалтерії відділу освіти не рахується, правовстановлюючих документів на даний будинок у відділі освіти немає (а.с.102 матеріалів справи №2-36/11).
Одночасно, як встановлено в судовому засіданні та визнається сторонами, на даний час житловий будинок, у якому проживає позивач разом із сім'єю перебуває на балансі Жидачівської міської ради, як житловий.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч.1 ст.78 КАС України).
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Однак, представником відповідача не надано суду жодного доказу на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.
Більше того, представник відповідача в судовому засіданні позов визнала.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень суб'єктом владних повноважень не було враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема не з'ясовано належним чином чи належить згаданий житловий будинок до житлового фонду, не взято до уваги факт тривалого проживання позивачки у вказаному будинку, його утримання, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2,5, 77, 241-246 КАС України, суд,
вирішив:
Позов задоволити.
Скасувати рішення Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №419 від 26 березня 2009 року та №439 від 03 липня 2009 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцятиднів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06 вересня 2021 року.
Головуючий суддя: С.І. Сливка