Справа № 219/9322/21
Провадження № 2-о/219/591/2021
03 вересня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Орищиної І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту народження,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитини жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області; вказати в актовому записі про народження дитини матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
В обґрунтування заяви заявник вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила дитину - дівчинку, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження №378 від 28 квітня 2021 року, виданим «Государственным бюджетным учреждением Центральная городская клиническая больница №24 г. Донецка». Народила дитину перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 14 серпня 2004 року. Встановлення факту народження необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження, яке у свою чергу є підставою для виникнення певних цивільних прав і обов'язків. За цих обставин заявник змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту народження.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2021 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 03.09.2021року.
Заявник ОСОБА_1 та представник заявника ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник заявника надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази подані на їх підтвердження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до абз. 1, 5 ч. 4 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Статтею 133 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до ч. 1 ст.144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ст.7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Донецьк, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України, копія якого долучена до матеріалів справи.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Донецьк, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України, копія якого долучена до матеріалів справи.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , зареєстрованого 14 серпня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Донецька, про що складено відповідний актовий запис №593 (а.с.13).
На підтвердження факту народження дитини заявником надана копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.05.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с.5), копія медичного свідоцтва про народження №378 від 28.04.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину жіночої статі (а.с.6-7), вказані документи були видані на непідконтрольній Україні території.
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч.2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ необхідно розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Згідно з абз. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18 січня 2018 року, який набув чинності 24 лютого 2018 року, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Враховуючи те, що Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» не визначено перелік документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, суд дійшов до висновку про те, що дійсно для проведення державної реєстрації народження особи є об'єктивні перешкоди.
На підставі наведеного, з метою захисту прав і свобод громадян України суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, що надасть можливість отримати свідоцтво про народження дитини, видане державним органом України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 18, 42, 81, 258-259, 263-265, 268, 272, 315-319, 430 ч. 1 п. 8 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитини жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області, Україна.
В актовому записі про народження дитини вказати матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 34776850, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, буд. 62.
Суддя Н.М. Фролова
03.09.2021