Справа № 127/19028/21
Провадження № 3/127/7184/21
"03" вересня 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., дослідивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого статтями 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22.07.2021 о 22.30 год. по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці, а саме у під'їзді будинку, чим порушував громадський порядок та спокій громадян.
Крім того, 22.07.2021 о 22.32 год. ОСОБА_1 на законну вимогу працівника поліції припинити адміністративне правопорушення не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою, хапався за формений одяг.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушень визнав та суду пояснив, що обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, дійсно мали місце. На вчинення зазначеного його спонукав стан алкогольного сп'яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши надані суду матеріали, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зі змісту статті 173 КпАП випливає, що дрібне хуліганство полягає в нецензурній лайці в громадських місцях, в образливому чіплянні до громадян та в інших подібних діях, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Згідно з визначенням, що міститься у статті 1 Закону України «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів» громадський порядок - сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови життєдіяльності людини, діяльності підприємств, установ і організацій під час підготовки та проведення футбольних матчів шляхом встановлення, дотримання і реалізації правових та етичних норм.
Інше визначення громадського порядку було надано в пункті 1.6 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 11.11.2010 за № 550, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2010 за № 1219/18514. Зокрема, відповідно до визначення, наданого у зазначеному документі, громадський порядок - система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі. Слід зауважити, що зазначене Положення втратило чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2017 за № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2017 за № 1041/30909. Однак, незважаючи на те, що зазначений документ оперує поняттям громадського порядку, його нормативне визначення надано не було. Будь-якого іншого нормативного закріплення (визначення) поняття громадського порядку, ніж наведено вище, чинне законодавство України не містить.
Слід зауважити, що поняття громадського місця розкрите (дано його визначення) у статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», з якого слідує, що громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що хуліганські дії ОСОБА_1 полягали у нецензурній лайці в громадському місці, а саме у під'їзді будинку. ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначеної обставини не заперечив, надавши суду чіткі та послідовні показання. При цьому зазначив, що на вчинення адміністративного правопорушення його спонукав стан алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого статтею 173 КпАП, за ознаками дрібного хуліганства.
Вирішуючи питання щодо наявності в діянні ОСОБА_1 ознак злісної непокори законній вимозі поліцейського, суд враховує таке.
З диспозиції статті 185 КпАП випливає, що відповідальність за даною нормою настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» дано роз'яснення, згідно з якими злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
В судовому засіданні встановлено, що 22.07.2021 о 22.32 год. ОСОБА_1 не відреагував на законну вимогу працівника поліції припинити адміністративне правопорушення, а саме дрібне хуліганство, висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою, хапався за формений одяг. ОСОБА_1 зазначені обставини підтвердив, пояснивши, що вчинив правопорушення, будучи в стані алкогольного сп'яніння.
Тому, аналізуючи показання ОСОБА_1 та надані суду матеріали у їх сукупності, суд вважає, що дії останнього охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КпАП, за ознаками злісної непокори законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Вирішуючи питання щодо адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 з метою попередження вчинення ним нових правопорушень у майбутньому, суд враховує таке. З наданих суду матеріалів випливає, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Разом з тим, як суд зазначив вище, в судовому засіданні підтверджений факт перебування ОСОБА_1 на час вчинення зазначених правопорушень у стані алкогольного сп'яніння. При цьому суд також встановив, що ОСОБА_1 засудив свою поведінку. Тому з метою попередження вчинення ним нових правопорушень суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до приписів частини другої статті 36 КпАП, тобто в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме штраф.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 173, 185, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 173 та 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: