Cправа № 127/23341/21
Провадження № 1-кс/127/10424/21
Іменем України
03 вересня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, пенсіонера, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, -
Старший слідчий відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_6 03.09.2021 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням установлено, що Близько 17 години 50 хвилин 03.06.2021 водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись навпроти будинку № 83 по вул. Київській в с. Якимівка Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, в напрямку м. Тетіїв Київської області, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який рухався в попутному з автомобілем напрямку по зустрічній смузі руху ближче до узбіччя.
З метою уникнення відповідальності водій ОСОБА_4 з місця події автомобілем зник.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Оратівська ЛПЛ», де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 93 від 22.07.2021 у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці обличчя та кінцівок, забійних ран в ділянці голови, закритої тупої травми грудної клітки: двобічних непрямих переломів ребер, закритої черепно-мозкової травми голови в вигляді травматичного субарахноїдального крововиливу, набряку речовини головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Всі перелічені вище тілесні ушкодження могли утворитись внаслідок дії тупого(их), твердого(их) предмета(ів), якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу та дорожнє покриття, які могли виникнути внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дані тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвості і стоять в причинному зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок сполучної травми тіла, яка проявилась закритою черепно-мозковою травмою у вигляді травматичного субарахноїдального крововиливу, набряку речовини головного мозку та тупою травмою грудної клітки у вигляді двобічних непрямих переломів ребер. Всі перелічені вище ушкодження мають ознаки прижиттєвості у вигляді реакції м'яких тканин та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
Найбільш ймовірно, що потерпілий ОСОБА_7 в момент наїзду знаходився у вертикальному положення і був повернутий задньою поверхнею тіла до транспортного засобу.
Згідно з висновком судово-токсикологічної експертизи №1636 від 15.06.2021 в крові ОСОБА_4 методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,8‰.
Відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/102-21/8621-ІТ від 07.07.2021 на момент експертного огляду рульове керування, робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , знаходяться у працездатному стані. У деталях та вузлах рульового керування, робочої гальмівної системи автомобіля «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/102-21/9888-ІТ від 08.07.2021 в заданій дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору регламентувались вимогами п. п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалася, можливість попередження наїзду на пішохода у водія автомобіля «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору полягала у виконанні ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру. В заданій дорожній обстановці, в діях водія автомобіля «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином водій ОСОБА_4 порушив вимоги пунктів 2.9 (а), 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно яких:
- п. 2.9 - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
- п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п. 11.3 «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».
Порушення ОСОБА_4 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - настанням смерті ОСОБА_7 .
Крім того, близько 17 години 50 хвилин 03.06.2021 водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснивши навпроти будинку № 83 по вул. Київській в с. Якимівка Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області наїзд автомобілем «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_7 , поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які можуть бути небезпечними для його життя і здоров'я, діючи умисно, маючи реальну можливість надати допомогу ОСОБА_7 , який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, таку допомогу потерпілому не надав, не вжив заходів для надання йому першої медичної допомоги, не звернувся за допомогою до інших осіб, не викликав представників лікувального закладу, хоча повинен був і мав об'єктивну можливість це зробити, з метою уникнення відповідальності з місця події автомобілем зник.
03.09.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вінниці Вінницької області, жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме: завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан та порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 03.06.2021;
- протоколом огляду транспортного засобу від 04.06.2021;
- протоколами огляду місця події від 03.06.2021;
- показаннями підозрюваної ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
- висновком токсикологічної експертизи № 1636 від 15.06.2021, згідно якого у крові ОСОБА_13 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,8‰;
- протоколом проведення слідчого експерименту зі ОСОБА_4 від 04.06.2021;
- висновком судово-медичної експертизи № 93 від 22.07.2021;
- висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/102-21/8621-ІТ від 07.07.2021;
- висновком автотехнічної експертизи № СЕ-19/102-21/9888-ІТ від 08.07.2021;
- висновком судово-біологічної експертизи № СЕ-19/102-21/8643-БД від 18.08.2021;
- відеозаписом з камери відеоспостереження магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом одночасного допиту ОСОБА_4 та ОСОБА_8 від 29.06.2021;
- іншими доказами.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, та у вчинені умисного нетяжкого злочину, що зумовлює необхідність обрання йому запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків, підозрювану ОСОБА_8 , експертів у цьому кримінальному провадженні.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16.02.2021 внесено зміни до ст. ст. 74, 75 КК України та виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, яких засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, та які керували транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тому існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності та загрози призначення йому в подальшому судом реальної міри покарання, переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду. З огляду на те, що санкції інкримінованих ОСОБА_4 статтей вчинених злочинів є такими, що спроможні в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування ОСОБА_4 надав неправдиві показання щодо своєї причетності до вчинення кримінальних правопорушень, зазначивши, що наїзд здійснила його співмешканка ОСОБА_8 , якій на даний час оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 136 КК України. У зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_8 упродовж тривалого періоду проживали однією сім'єю, існує ризик впливу на неї, з метою зміни показань, наданих під час досудового розслідування.
У зв'язку з тим, що показання свідків та висновки експертів мають ключове доказове значення під час встановлення винуватості особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, в підозрюваного ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв'язки за місцем проживання, оскільки він не одружений, власного житла не має (проживає в будинку, який йому не належить), постійне місце роботи відсутнє, (перебуває на пенсії), неповнолітніх дітей та непрацездатних утриманців він не має, тобто може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання.
Враховуючи сукупність характеризуючих даних підозрюваного, його соціальних зв'язків, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та передбачені за їх вчинення покарання, а також те, що внаслідок вказаних кримінальних правопорушень загинула людина, єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у вигляді триманні під вартою.
Крім того, слідчий просив не визначити ОСОБА_4 заставу, оскільки злочин, який вчинив ОСОБА_4 спричинив загибель людини.
На підставі викладеного слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували щодо поданого клопотання, пояснивши, що підозрюваний ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, просили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №120210020000000305, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120210020000000305 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що близько 17 години 50 хвилин 03.06.2021 водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2107», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись навпроти будинку № 83 по вул. Київській в с. Якимівка Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, в напрямку м. Тетіїв Київської області, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який рухався в попутному з автомобілем напрямку по зустрічній смузі руху ближче до узбіччя.
З метою уникнення відповідальності водій ОСОБА_4 з місця події автомобілем зник.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Оратівська ЛПЛ», де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Обгрунтовуючи клопотання слідчим зазначено, що за вищевикладених обставин ОСОБА_4 порушив вимоги 2.9 (а), 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Порушення ОСОБА_4 вимог пунктів 2.9 (а), 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - настанням смерті ОСОБА_7 .
03 вересня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме: завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан та порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Вирішуючи питання, щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №120210020000000305; протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 03.06.2021; протоколу огляду транспортного засобу від 04.06.2021; протоколів огляду місця події від 03.06.2021; показаннями підозрюваної ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; висновку токсикологічної експертизи № 1636 від 15.06.2021, згідно якого у крові ОСОБА_13 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,8‰; протоколу проведення слідчого експерименту зі ОСОБА_4 від 04.06.2021; висновку судово-медичної експертизи № 93 від 22.07.2021; висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/102-21/8621-ІТ від 07.07.2021; висновку автотехнічної експертизи № СЕ-19/102-21/9888-ІТ від 08.07.2021; висновку судово-біологічної експертизи № СЕ-19/102-21/8643-БД від 18.08.2021; відеозапису з камери відеоспостереження магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколу одночасного допиту ОСОБА_4 та ОСОБА_8 від 29.06.2021; інших матеріалів кримінального провадження; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра, щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований та має постійне місце проживання, неодружений, пенсіонер, раніше не судимий. В той же час, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який було вчинено ним у стані алкогольного сп'яніння, за наслідками якого потерпілий ОСОБА_7 помер.
Крім того, судом встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 надав неправдиві показання щодо своєї причетності до вчинення кримінальних правопорушень, зазначивши, що наїзд здійснила його співмешканка ОСОБА_8 , через що, ОСОБА_8 , будучи підозрюваною у вчиненні криміналних правопорушень, які вчинив ОСОБА_4 протягом трьох місяців перебувала під вартою.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання їй більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обгрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
В той же час, наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, а саме те, що підозрюваний зареєстрований та має постійне місце проживання, пенсіонер, не спростовує наявності вищенаведених ризиків з огляду також на те, що в разі доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України до підозрюваного може бути застосована міра покарання у вигляді реального позбавлення волі, без можливості застосування статті 75 КК України.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таким чином, оскільки наслідком вчиненого злочину є загибель людини, слідчий суддя вважає не доцільним визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 01 листопада 2021 року включно. (час рахувати відповідно до протоколу затримання)
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 01 листопада 2021 року.
Організацію затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складання протоколу затримання покласти на старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя