Справа № 143/28/21
31.08.2021 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
за участю секретаря Огородник Н.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди в порядку спадкування за заповітом, -
Встановив:
14 січня 2021 року позивачка звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, господарські будівлі і споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 51.
До дня смерті спадкодавець ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 , що підтверджується записом у домовій книзі.
Факт перебування у шлюбних відносинах підтверджується свідоцтвом про шлюб, укладеним між нею та спадкодавцем ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами, земельних ділянок, цільове призначення яких є для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_2 , а також по АДРЕСА_1 .
Житловий будинок, господарські будівлі та споруди, земельна ділянка, що розташовані по АДРЕСА_2 належали спадкодавцю на підставі рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2009 року та рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2008 року, державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 666638.
Житловий будинок, господарські будівлі та споруди, земельна ділянка, що розташовані по АДРЕСА_1 належали батькові спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_3 , його син - ОСОБА_2 прийняв спадщину, до складу якої входить вищезазначене майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 , але за життя не оформивсвоїхспадковихправ. ОСОБА_2 до дня смерті свого батька - ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав разом із ним в одному житловому будинку, що підтверджується записом в домовій книзі.
Заяви про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_2 до нотаріального органу не подавав.
За життя ОСОБА_2 залишив належне йому на день смерті право власності на житлові будинки, господарські будівлі та споруди, земельні ділянки.
Вона як спадкоємиця за законом має право на успадкування всього майна.
Заява до нотаріального органу на прийняття спадщини нею була подана у передбачений законодавством строк. На підставі поданої нею заяви нотаріусом була заведена спадкова справа №228/2020.
Після її звернення до нотаріального органу в частині видачі свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, земельних ділянок, державним нотаріусом їй було оформлено право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_2 , а також на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 .
В частині оформлення права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 їй було відмовлено державним нотаріусом та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Постанова нотаріуса обґрунтована тим, що нею не подано необхідні відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
За таких обставин, з метою захисту своїх спадкових прав, вона змушена звернутися із цим позовом до суду.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, проте через канцелярію суду подала заяву, в якій просить позовну заяву розглянути без її участі та задовольнити позовні вимоги (а.с. 40).
Представник відповідача Погребищенської міської ради О.Жмурчук в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву, в якій просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги визнає (а.с. 121).
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Так, судом встановлено, що згідно із рішенням виконавчого комітету Погребищенської міської Ради народних депутатів від 24.02.1961 року №5 «Про відвід під індивідуальне будівництво земельної ділянки» ОСОБА_3 було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці площею 700 кв.м. (а.с.21).
25.08.1961 року між виконавчим комітетом Погребищенської міської Ради народних депутатів та ОСОБА_3 було укладено договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, згідно із яким останній набув право безстрокового користування земельною ділянкою площею 700 кв.м., що розташована по АДРЕСА_3 (а.с.24).
Згідно із рішенням виконавчого комітету Погребищенської міської ради від 21.02.1996 року №18 «Про перейменування вулиць м.Погребище» вул..Коцюбинсього була перейменована на АДРЕСА_1 (а.с.101).
Відповідно до відомостей, які містяться у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами від 18.12.2020 року, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , побудовані в період з 1965 по 1985 роки (а.с. 13-16).
За свого життя 25.11.1997 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом В.П.Слінченко, згідно із яким все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, він заповів на користь свого сина ОСОБА_2 (а.с.66).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.67).
Зважаючи на ту обставину, що за свого життя ОСОБА_3 було здійснено будівництво житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на переданій йому у безстрокове користування земельній ділянці, то після його смерті зазначені вище об'єкти нерухомого майна ввійшли до складу спадкової маси.
На момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконкому Погребищенської міської ради від 28.12.2002 року №3538 (а.с.67).
Згідно із відомостями, що містяться у домовій книзі, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 15.08.1989 року (а.с.25).
Таким чином, на момент смерті ОСОБА_3 його син - ОСОБА_2 постійно проживав зі спадкодавцем в одному житловому будинку.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 3 ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , в силу приписів ч.3 ст.1268 ЦК України.
Разом із тим, із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №64972243 від 01.06.2021 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, будь-яка інформація щодо наявності чи відсутності спадкоємців відсутня (а.с. 110-111).
Відтак, ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 .
За змістом ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво про право на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Проте, відсутність реєстрації права власності відповідно до ЗУ«Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
Таким чином, спадкоємець, який прийняв спадщину, є власником майна, що входить до складу спадщини.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, викладеними в постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 року у справі №6-3095цс15 та в постанові Верхового Суду від 21.03.2019 року у справі №631/1747/15-ц.
Зважаючи на викладене, з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 його син - ОСОБА_2 набув право власності в порядку спадкування за заповітом на зазначені вище об'єкти нерухомості.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 51 (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка з огляду на встановлені судом обставини та положення ч.3 ст.1268 ЦК України складається, зокрема з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 .
Позивачка у встановлений законом строк спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла, подавши відповідну заяву про прийняття спадщини до державного нотаріуса Погребищенської державної нотаріальної контори Швеця О.В., що підтверджується копіями матеріалів спадкової справи № 228/2020 щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 53-94).
Однак, нотаріусом після відкриття спадкової справи позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями, які розташовані по АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів про належність вищевказаного житлового будинку спадкодавцю за життя та відомостей про реєстрацію права власності на житловий будинок (а.с. 8).
Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В ч. 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права чи інтересу.
Згідно із ч. 2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
В контексті обставин справи суд вважає, що визнання позову представником відповідача, який як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розпоряджатися майном територіальної громади, до якої може перейти право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 у разі визнання його судом відумерлою спадщиною, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Отже, зважаючи те, що ОСОБА_1 протягом встановленого законом строку прийняла спадщину, однак у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, ураховуючи визнання позову представником відповідача, суд приходить до висновку, що з метою захисту майнових прав позивачки за нею необхідно визнати право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 .
Ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, та беручи до уваги те, що позивач бажає судові витрати, пов'язані з розглядом справи, залишити за собою, суд не вбачає підстав стягувати із відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок позначений літерою «А» з прибудовою позначеною літерою «а», загальною площею 69,4 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м., ганок, навіс позначений літерою «а-1», літню кухню позначену літерою «Б», сарай позначений літерою «В», сарай позначений літерою «в», убиральню позначену літерою «в-1», погріб з шиєю позначений літерою «Г», колонку питну позначену за номером 1, огорожу позначену за номером 2, ворота з хвірткою позначені за номером 3, що розташовані по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: Погребищенська міська рада Вінницької області (м.Погребище, Вінницька область), ідентифікаційний код 03772654, 22200.
Суддя