Житомирський апеляційний суд
Справа №295/10111/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
01 вересня 2021 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 03 серпня 2021 року, якою повернуто скаргу захиснику ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,
До Богунського районного суду м.Житомира надійшла скарга захисника ОСОБА_6 , в якій він просив зобов'язати слідчого Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060020003029 повернути ОСОБА_8 тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 16.01.2021 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що захисником ОСОБА_6 подано вказану скаргу до суду лише 03.08.2021 року, після закінчення строку, передбаченого ст. 304 КПК України та він не порушував питання про поновлення цього строку.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд його скарги в суді першої інстанції.
Вважає, що строки звернення до слідчого судді він не пропустив, а тому ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Доводи апелянта про пропуск строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з поважних причин є обґрунтованими, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.
В своїй скарзі та апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 зазначив, що слідчим Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060020003029.
В ході проведення слідчих дій (обшуку) у ОСОБА_8 було вилучено майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку. Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено.
Саме невиконання процесуального обов'язку щодо негайного повернення майна особі й зумовлює існування процесуального механізму щодо оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, визначеного в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.
У ч. 1 ст. 304 КПК визначено строки звернення особи зі скаргою, у тому числі на бездіяльність, які становлять 10 днів з моменту такої бездіяльності.
Однак, на відміну від бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР та бездіяльності, що полягає у нездійсненні окремих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов'язані вчинити, бездіяльність з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих.
Так ч. 5 ст. 171 КПК встановлює обов'язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна під час обшуку протягом 48 годин після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі.
У свою чергу, за умови невиконання такого обов'язку у зазначених суб'єктів виникає інший обов'язок - негайно повернути особі вилучене майно, моментом завершення виконання такого обов'язку є винятково його виконання.
За таких обставин, висновок слідчого судді про пропуск строку звернення з скаргою на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна є хибним, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку.
За змістом ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.
Прийнявши відповідне рішення слідчий суддя фактично унеможливлює власнику (володільцю) майна до прийняття у кримінальному провадженні кінцевого рішення за результатами судового розгляду оскаржити бездіяльність органу досудового розслідування щодо неповернення тимчасово вилученого майна та свавільного, без судового рішення, позбавлення власника (володільця) майна права на володіння, користування, розпоряджання своєю власністю.
З врахуванням наведеного, ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати її та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги захисника ОСОБА_6 в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 03 серпня 2021 року, якою повернуто скаргу захиснику ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12020060020003029 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги захисника ОСОБА_6 в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: