Справа № 758/6338/21
01 вересня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Петрова Д.В., при секретарі судового засідання Бурдун М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ксенжика Костянтина Вікторовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ксенжика Костянтина Вікторовича до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Азентіс-Істейн», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шишкіна Алла Олександрівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та визнання недійсними договорів,
27.08.2021 до Подільського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ксенжика К.В. із заявою про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ксенжика К.В. до державного реєстратора КП «Реєстратор» Нікітіної Ю.В., ТОВ «Азентіс-Істейн», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус КМНО Шишкіна А.О., про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та визнання недійсними договорів.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ксенжика К.В. зазначає, що між сторонами існує спір права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 17 (групи приміщень № 17) (в літ. Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 305.7 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1154447380000, які шляхом поділу розподілилися на два інших нежитлових приміщення, а саме: в свою чергу, ОСОБА_2 проведено державну реєстрацію поділу об'єкту нерухомого майна, а саме нежилі приміщення загальною площею 305,7 кв. м з № 1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ.Б), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1154447380000 поділено на нежитлове приміщення загальною площею 145,8 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1959994980000, приміщення №17, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлове приміщення загальною площею 159,9 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1960033880000, приміщення №17, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровані 08.11.2019 року. Оскільки між сторонами виник спір щодо правомірності та дійсності укладених договорів купівлі-продажу зазначених нежитлових приміщень, представник позивача просить накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 145,8 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1959994980000, приміщення №17, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлове приміщення загальною площею 159,9 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1960033880000, приміщення №17/1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровані 08.11.2019 року, що належать на праві власності ОСОБА_3 , оскільки невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав позивача.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Обгрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення, законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер (постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 755/1357/18).
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і що знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої татті 150 ЦПК України).
У той же час, частиною четвертою статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.
Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, установлено, що рішенням Правління Національного банку України від 01 липня 2021 року № 400-рш/БТ «Про віднесення АТ КБ «Земельний капітал» до категорії неплатоспроможних» АТ «КБ «Земельний капітал» віднесено до категорії неплатоспроможних.
З урахуванням наведеного та в силу вимог частини четвертої статті 150 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ксенжика Костянтина Вікторовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ксенжика Костянтина Вікторовича до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Азентіс-Істейн», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шишкіна Алла Олександрівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та визнання недійсними договорів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д.В. Петров