Справа № 758/15624/19
Провадження № 1-кп/758/747/21
06.09.2021 м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції із ДУ «Бердичівська виправна колонія №70» у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100070001978 від 03.06.2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 ? ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 01.06.2004 року Оболонським районним судом м .Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання із встановленням іспитового строку на 1 рік;
2) 21.02.2005 року Сосновським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого з Ізяславської виправної колонії Хмельницької області № 31 по відбуттю строку покарання;
3) 01.02.2008 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільненого 17.06.2009 р. з Березанської виправної колонії Київської області № 95 на підставі постанови Березанського міського суду Київської області від 09.06.2009 р. умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 29 днів;
4) 25.03.2011 року Шевченківським районним судом м.Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст.70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільненого 16.08.2013 року з Березанської виправної колонії Київської області № 95 на підставі постанови Березанського міського суду Київської області від 08.08.2013 р умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяця 13 днів,
5) 13.03.2015 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі;
6) 02.04.2015 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання строком на 2 роки 7 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Білоцерківського міського суду Київської області на підставі ч.4 ст. 70 КК України приєднано покарання по вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2015 р. та Солом'янського районного суду м. Києва від 02.04.2015 р. до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 8 місяців позбавлення волі , звільнений 19.05.2017 р. з Білоцерківської виправної колонії Київської області № 35 по відбуттю строку покарання;
7) 18.09.2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі із призначенням додаткового покарання у виді конфіскації всього належного майна,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
02.06.2019 о 04:20 год. ОСОБА_4 , перебував біля будівлі шашличної «Шашличний дім», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 1, яке на підставі договору оренди від 27.07.2015 № 19/3 належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 , та цей момент у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , за допомогою металевої арматури, яку знайшов поруч, підійшов до приміщення закладу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може перешкодити йому, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проник до вказаного приміщення. Перебуваючи в приміщенні шашличної, ОСОБА_4 повторно таємно викрав майно, що належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 , а саме настільну гру нарди ручної роботи, що не мають для потерпілої матеріальної цінності, електричний чайник марки «Saturn» SТ-ЕК8428 ємністю 1,7 л. серійний № 10201804354, б/в, вартістю 400,00 грн.; електронні ваги «Днепровес» ВТД 6Т1 ЖК, б/в, вартістю 1400,00 грн.; мінішліфувальний станок - електричну точилку для ножів «Yunlinli» QM-BG-150, б/в, вартістю 700,00 грн., п'ять пляшок мінеральної води «Моршинська» ємністю 0,5 л., вартість однієї одиниці 07,89 грн., а всього на суму 39,45 грн., грошові кошти у розмірі 1300,00 грн, а всього на загальну 3839,45 грн.
Після цього, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3839 грн. 45 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного із проникненням у приміщення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся та розповів про обставини скоєного злочину так, як зазначено в обвинувальному акті. Пояснив, що будучи біля шашличної, взяв металеву арматуру, зламав замок та вліз до приміщення шашличної, де викрав зазначене майно, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений, не оспорюючи час, місце, спосіб вчиненого кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 185 КК України, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Суд, заслухавши обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідивши всі наявні матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що вина останнього у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення, є доведеною поза розумним сумнівом.
Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти Росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно вимог ст. 67 КК України, суд враховує рецидив злочину.
Суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, ступінь реалізації злочинного наміру, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щирому каятті.
Крім цього, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово судимий та станом на дату ухвалення вироку має непогашені судимості, на даний час перебуває в установі виконання покарань, відбуваючи реальне покарання у виді позбавлення волі, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно непрацевлаштований, утриманців не має.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у розмірі, передбаченому санкцією ч.3 ст.185 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого є неможливим без реального відбування покарання.
При цьому, як роз'яснила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25.06.2018 (справі №511/37/16-к) правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов'язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.09.2020 року ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Таким чином, після постановлення вказаного вироку, ОСОБА_4 визнається винуватим у вчиненні іншого кримінального правопорушення, вчиненого ним до постановлення попереднього вироку, тому призначати покарання необхідно з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України.
Також, відповідно до ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_4 слід зарахувати частково відбуте покарання за попереднім вироком суду.
Відтак, виходячи із принципів справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 65 КК України покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Згідно з ст. 124 КПК України судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №17-1/1326 від 09.09.2019 у кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі ст. 70, 72 КК України, та керуючись ст. 349, 368, 369-371 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.09.2020 року остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання:
- частково відбуте покарання у виді позбавлення волі за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.09.2020 року - з 10 грудня 2019 року по день набрання цим вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 10 грудня 2019 року.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертизи у сумі 1727,11 гривень в дохід держави із відповідним призначенням платежів.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1