Справа № 758/16263/19
Категорія 79
31 серпня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі судді Петрова Д.В., при секретарі судового засідання Бурдун М.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Стеченка Я.В. звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 дана цивільна справа розподілена головуючому судді ОСОБА_2.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_2. від 22.04.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Стеченка Я.В. до ТОВ «Піллар» про стягнення заборгованості по заробітній платі, відкрито провадження у справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження у судове засідання.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021, цивільну справу № 758/16263/19 (номер провадження 2/758/2046/21) передано судді Подільського районного суду м. Києва Петрову Д.В., оскільки суддю ОСОБА_2. згідно рішення Вищої ради правосуддя № 798/0/15-21 від 08.04.2021 звільнено з посади судді Подільського районного суду м. Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11.05.21 цивільну справу № 758/16263/19 прийнято до провадження судді Петрова Д.В. та призначено її до судового розгляду.
На адресу суду від представника відповідача ТОВ «Піллар» надійшло клопотання про закриття провадження у справі оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2020 у справі № 910/6210/20 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Піллар».
Представником позивача на адресу суду подано заперечення на клопотання представника відповідача, в яких представник позивача просить у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовити, а справу передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.
В судовому засіданні 31.08.2021 представник позивача підтримав свої заперечення з викладених у них підстав, просив передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши думку позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі за ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» про стягнення заборгованості по заробітній платібуло відкрито 22.04.2020.
Разом із тим, ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2020 у справі № 910/6210/20 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Піллар».
Із винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов'язуються певні правові наслідки, зокрема: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів, арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII (далі - Кодекс № 2597-VIII) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).
Згідно з частинами першою - третьою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.
Наведене дає підстави дійти висновку, що вказаний Кодекс № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.
Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Як вбачається із справи, предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, тобто майнові вимоги до боржника, щодо якого ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2020 порушено провадження у справі № 910/6210/20 про банкрутство.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19).
Отже, виходячи зі змісту та підстав позову, характеру спірних правовідносин, ураховуючи наведені положення чинного законодавства, спір у цій справі між сторонами виник з правовідносин щодо стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, згідно з наведеними вище приписами ГПК України.
Аналогічних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах: від 16 грудня 2020 року у справі № 607/2990/17 (провадження № 61-37199св18), від 19 лютого 2020 року у справі № 200/12041/17 (провадження № 61-12507св19).
Отже, спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.
За встановлених обставин справу необхідно передати до Господарського суду м. Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/6210/20 про банкрутство ТОВ «Піллар».
Керуючись ст. 259, 260 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар»про закриття провадження у справі відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» про стягнення заборгованості по заробітній платі передати до Господарського суду м. Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/6210/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д.В. Петров