Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12186/21
Провадження № 1-кс/758/4195/21
01.09.2021 Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Митішин Хмельницька обл, з середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, відомості про які 30.08.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070001563, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12021100070001563 від 30.08.2021 року.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 29.08.2021 у невстановлений досудовим розслідуванням час перебуваючи в приміщені квартири АДРЕСА_2 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та останні вступили між собою в злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, 30.08.2021 приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 , приміщені квартири АДРЕСА_2 діючи спільно, а саме ОСОБА_5 , з метою подолання опору ОСОБА_8 , наніс численні удари кулаками рук в життєво-важливий орган, а саме в голову, внаслідок чого ОСОБА_8 , втратив свідомість, крім того при свідомості ОСОБА_8 , висловлював словесну погрозу фізичною розправою.
В продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 , з метою заволодіння майном потерпілого, всупереч волі останнього, обшукали квартиру де проживає потерпілий та незаконно заволоділи майном, що належить потерпілому ОСОБА_8 , а саме: телевізор «Самсунг», вартістю 16000 гривень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України підтверджується наступними доказами: прийняття заяви від ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення від 30.08.2021; протокол затримання особи ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України; протокол затримання особи ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 30.08.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол огляду місця події від 30.08.2021; протокол огляду місця події від 30.08.2021; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2021; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2021; повідомлення про підозру ОСОБА_5 ; повідомлення про підозру ОСОБА_7 ; іншими, зібраними в ході досудового розслідування доказами в сукупності.
У органу досудового розслідування є реальні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 187 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких, санкція яких передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років та відповідно від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
Відносно ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; може впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав і просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник, в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання у зв'язку з наступним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
30.08.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується органом досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, які перелічені вище.
Згідно з вимогами п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.
У своєму клопотанні слідчий зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виклад обставин, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність ризиків.
Так, ризик переховування від слідства та суду актуальний у зв'язку із тим, що зібрано достатню кількість доказів, які вказують та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину.
Крім того, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочини, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Максимальна санкція статті, що інкримінуються обвинуваченого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Аналізуючи вказаний ризик, слід звернути увагу на те, що підозрюваний вживав заходів для переховування від органу досудового розслідування, а саме: з місця скоєння злочину підозрюваний одразу ж зник, офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні не має, тобто відсутні стримуючі фактори, які б запобігли ризику переховування.
Такі дії підозрюваного, спрямовані на уникнення покарання та ухилення від правосуддя, також дає підстави вважати, що ризик переховування від слідства та суду є повністю підтвердженим на теперішній час.
Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, на теперішній час є актуальним. На той факт, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого вказує те, що злочин вчинено із застосуванням насильства, яке пов'язане із спричиненням тілесних ушкоджень потерпілому, а також йому відомі контактні дані потерпілого.
Таким чином, існують реальні підстави протиправного незаконного впливу на свідків та потерпілого з метою зміни ними показань, так як показання в судовому засіданні останні ще не надавали.
Вплив на свідків та потерпілого матиме негативні наслідки для досудового розслідування та може перешкодити досягненню мети кримінальної відповідальності.
Щодо актуальності ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, то слід звернути увагу на те, що на даний час ще продовжуються слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на документування протиправної поведінки підозрюваного відносно потерпілого.
ОСОБА_5 вчинив злочин пов'язаний із застосуванням насильства, тобто характер інкримінованих дій свідчить про низький рівень правосвідомості підозрюваного, який наносив удари кулаками потерпілому у голову, чим спричинив останньому тілесні ушкодження та втрату свідомості. Вказане свідчить про низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності підозрюваного, а також про схильність до злочинних дій насильницького характеру, характер вчинених злочинних дій свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону, а також до цінності людського життя та здоров'я, їх недоторканості.
Всі вище перелічені ризики є підтвердженими та актуальними на даний час, а тому є підставою в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу підозрюваного.
Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ще й тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та впливу на потерпілого та свідків.
З цієї ж позиції недостатнім є і застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на потерпілого та на розслідування кримінального провадження.
Характер вчинених злочинних дій свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі та закону, а також до цінності людського життя і здоров'я.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки альтернативні запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зможуть запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та впливу на свідків.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та інші обставини в сукупності.
Відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Отже, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати заставу при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Митішин Хмельницька обл, з середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, відомості про які 30.08.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070001563 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 30.08.2021 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 29.10.2021 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст складений 02 вересня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1