Справа № 752/10435/20
Провадження № 2/752/2401/21
Іменем України
13 травня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Коротун Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
01.06.2020 року ПАТ «ВБР» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1
15.06.2020 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
В обґрунтування заявлених вимог, позивачем зазначено, що 03.04.2013 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № IKSPA.79118.008. Відповідно до п.п. 1.1-1.10. зазначеного договору, банк надав відповідачці кредит у вигляді строкового кредиту на придбання автомобіля у розмірі 172 000, 00 грн. Термін користування кредитом до 02.04.2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17, 50 % річних. Відповідачка зобов'язалася щомісячно, в період сплати передбачений кредитним договором, надавати банку кошти (щомісячний платіж) відповідно до графіку для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, щомісячної комісії на надання кредитних ресурсів. Згідно п.п. 2.1., 2.2. кредитного договору, видача кредиту здійснюється виключено після підписання договорів, які забезпечують виконання зобов'язань за цим договором шляхом перерахування коштів на поточний рахунок вказаний позичальником. В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступав автомобіль «NISSAN JUKE», д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску. Однак, відповідачка свої зобов'язання, передбачені кредитним договором не виконала, частково здійснювала погашення нарахованої банком суми пені, останній платіж здійснила 15.06.2018 року у розмірі 3 000, 00 грн. Станом на 11.07.2019 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за пенею у розмірі 5 846, 24 грн., яку просили стягнути з останньої у примусовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача відсутній, про дату, час та місце розгляду справи ПАТ «ВБР» повідомлені належним чином, просили розглянути справу за їх відсутності та задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову, надала суду довідку № 1575 видану 08.10.2020 року ПАТ «ВБР» про відсутність у неї заборгованості за кредитним договором № IKSPA.79118.008 від 03.04.2013 року.
Врахувавши думку представника позивача та відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 03.04.2013 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № IKSPA.79118.008 (а.с. 7-9).
Відповідно до п.п. 1.1-1.10. зазначеного договору, банк надав відповідачці кредит у вигляді строкового кредиту на придбання автомобіля у розмірі 172 000, 00 грн. Термін користування кредитом до 02.04.2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17, 50 % річних.
Відповідачка зобов'язалася щомісячно, в період сплати передбачений кредитним договором, надавати банку кошти (щомісячний платіж) відповідно до графіку для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, щомісячної комісії на надання кредитних ресурсів. Згідно п.п. 2.1., 2.2. кредитного договору, видача кредиту здійснюється виключено після підписання договорів, які забезпечують виконання зобов'язань за цим договором шляхом перерахування коштів на поточний рахунок вказаний позичальником.
В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступав автомобіль «NISSAN JUKE», д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску.
Звертаючись до суду з позовом, позивач ПАТ «ВБР» зазначає, що відповідачка свої зобов'язання, передбачені кредитним договором не виконала, частково здійснювала погашення нарахованої банком суми пені, останній платіж здійснила 15.06.2018 року у розмірі 3 000, 00 грн. Станом на 11.07.2019 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за пенею у розмірі 5 846, 24 грн., яку просили стягнути з останньої у примусовому порядку.
Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За правилами ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Заперечуючи проти позову, відповідачка надала суду довідку № 1575 видану 08.10.2020 року ПАТ «ВБР» про відсутність у неї заборгованості за кредитним договором № IKSPA.79118.008 від 03.04.2013 року (а.с. 39).
Як видно зі змісту зазначеної вище довідки, ПАТ «ВБР» повідомило, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було надано кредит згідно кредитного договору № IKSPA.79118.008 від 03.04.2013 року на придбання автомобіля NISSAN, модель JUKE, червоного кольору, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , в сумі 172 000, 00 грн. строком до 02.04.2018 року. Станом на 07.10.2020 року заборгованість по кредитному договору № IKSPA.79118.008 від 03.04.2013 року погашена в повному обсязі. Автомобіль NISSAN, модель JUKE, червоного кольору, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , в заставі не перебуває.
З огляду на викладене вище, оскільки відповідачкою ОСОБА_1 надано суду доказ щодо відсутності у неї заборгованості за кредитним договором № IKSPA.79118.008 від 03.04.2013 року, заявлені ПАТ «ВБР» до ОСОБА_1 вимоги про стягнення пені у розмірі 5 846, 24 грн., не підлягають задоволенню судом.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Суддя К.Г. Плахотнюк