Справа №949/1132/21
06 вересня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дубровиця кримінальне провадження №12021181110000117 від 27.06.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
02 вересня 2021 року до Дубровицького районного суду Рівненської області надійшло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України із затвердженим 30 серпня 2021 року обвинувальним актом.
Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений, захисник та потерпілий вважають за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та провести його у відкритому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до судового розгляду. Вказав, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України і поверненню в порядку ст. 314 КПК України не підлягає, підстави для закриття кримінального провадження відсутні, просив викликати в судове засідання свідків згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування.
Заперечень проти призначення обвинувального акту до судового розгляду від обвинуваченого, його захисника та потерпілого не надійшло.
Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, доданий до акту Реєстр матеріалів досудового розслідування приходить до наступних висновків.
Кримінальне провадження підсудне Дубровицькому районному суду Рівненської області.
Підстав для прийняття рішень визначених п. 2-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не має.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України і поверненню прокурору не підлягає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 до розгляду в судовому засіданні.
Зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, - відсутні.
Цивільний позов, в порядку ст. 128 КПК України, не заявлений.
Відповідно до положень п. 26 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 318 КПК України судом визначено коло осіб зі сторони обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
Крім питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до ст. 315 КПК України, в підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про обрання у кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Так, на думку прокурора, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків під час розгляду справи. Вказує на те, що продовжують мати місце ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як обвинувачений живе в прикордонній зоні та може покинути межі території України; незаконно впливати на свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , так як останній проживає в будинку із потерпілим та свідками з якими перебуває у родинних зв'язках; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, так як обвинувачений немає соціально сталих зв'язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності поєднані з насильством. Так, 27 квітня 2021 року ОСОБА_5 засуджений Дубровицьким районним судом за ч. 1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік з іспитовим строком 1 рік. Також відносно обвинуваченого ОСОБА_5 направлені до суду обвинувальні акти в кримінальних провадженнях №12012021181110000008 за ч. 2 ст. 194 КК України, №12021186110000015 за ч. 2 ст. 125 КК України, №12021186110000020 за ч. 1 ст. 125 КК України, №12021186110000063 за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України.
Таким чином, прокурор вважає, що з врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, просили відмовити прокурору в обранні стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, на які посилається прокурор не доведені, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі забезпечить виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків.
Потерпілий ОСОБА_7 зазначив, що застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надто суворим, тому не заперечив щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
При цьому, положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.
З урахуванням вказаного, суд відмічає, що продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (ст.ст. 197, 199 КПК України); 2) судом під час саме судового розгляду (ст.ст. 315, 331 КПК України). Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання суд має право розглянути клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо "обґрунтованості підозри" шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини.
На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів.
Таким чином, суд, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи також і на те, що в провадженні суду знаходяться ще кілька кримінальних проваджень відносно нього.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Яжинський проти Польщі" ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд, з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 наразі лише призначений до розгляду, вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на потерпілого та свідків, з якими обвинувачений перебуває у родинних зв'язках, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для себе аспекті є реальним.
Також, суд вважає, що прокурором доведено існування ризиків, визначених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.
Так, беручи до уваги відсутність постійного місця роботи та соціальних зв'язків, майновий стан, враховуючи той факт, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, зокрема, проти власності та проти життя та здоров'я, також усвідомленням тяжкості та невідворотності покарання у разі визнання винуватим, оскільки обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились.
Такі дії обвинуваченого вказують на те, що він на шлях виправлення не став, незважаючи на покарання, продовжував з часом вчиняти кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що він може продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Вказана поведінка обвинуваченого дає підстави суду вважати, що останній схильний до скоєння кримінальних правопорушень, може продовжувати злочинну діяльність.
Тому, зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки, на переконання суду, інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать його належної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочину, вчиненому із застосуванням насильства, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
З наведених вище підстав, клопотання обвинуваченого та його захисника щодо застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 314-316, ст.ст. 176-178, 182-184, 196, 197, 205, 395 КПК України суд,-
Призначити кримінальне провадження №12021181110000117 від 27.06.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дубровицького районного суду Рівненської області (м. Дубровиця вул. Миру, 2а Рівненської області) на 06 жовтня 2021 року 12:30 год.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження та свідків, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 18 год. 06 вересня 2021 року до 18 год. 05 листопада 2021 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду ОСОБА_1