06 вересня 2021 р.Справа № 440/1837/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б. ,
розглянувши клопотання Дніпровської митниці Держмитслужби про продовження строку на усунення недоліків по справі за апеляційною скаргою Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 по справі № 440/1837/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"
до Дніпровської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення задоволено повністю.
На зазначене рішення суду Дніпровською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2021 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.
Згідно поштового повідомлення Дніпровська митниця Держмитслужби отримала копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 25.08.2021 року, а отже строк для усунення недоліків закінчився 06.09.2021 (з урахуванням вихідних днів).
01.09.2021 представником Дніпровської митниці Держмитслужби направлено до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на термін, достатній для отримання додаткового фінансування, у зв'язку із відсутністю на даний час коштів на рахунку відповідача для сплати судового збору.
До суду зазначене клопотання надійшло 03.09.2021.
Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання апелянт посилається на те, що на даний час у митниці залишок коштів по КЕКВ 2800 є недостатнім для сплати судового збору. Окрім того, в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області знаходяться провадження про стягнення з митниці коштів судового збору та правничої допомоги. До клопотання додає копії листів від 19.05.2021 та від 14.07.2021, направлених до Державної митної служби України про збільшення фінансування на сплату судового збору.
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що додані до клопотання документи не вказують на неможливість виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги та сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки, не свідчать про наявність перешкод для сплати Дніпровською митницею Держмитслужби судового збору по даній справі станом на час направлення даного клопотання (01.09.2021) та неможливість вчасного та повного виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2021 року.
Окрім того, відповідачем не надано ані довідки про залишок коштів за КЕКВ 2800, ані повідомлень ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів, які б підтверджували недостатність у митниці коштів для сплати судового збору станом на дату подання вказаного клопотання та наявність проваджень про стягнення з митниці коштів судового збору та правничої допомоги, на що посилається відповідач у поданому клопотанні.
Інших обставин, окрім відсутності коштів, в даному клопотанні не наведено.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Тобто, лише відсутність коштів для сплати судового збору та наявність заборгованості по виконавчим листам, не може вважатися належною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 13, 118, 121, 169, 296, 298, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Дніпровської митниці Держмитслужби про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 по справі № 440/1837/21 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Спаскін О.А. Русанова В.Б.