Рішення від 06.09.2021 по справі 640/7644/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Київ № 640/7644/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., при секретарі судового засідання Кравченку Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маревен Фуд Європа"

до Державної податкової служби України Головного управління Державної податкової служби у Київській області

провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача - Базя Я.О.,

від відповідачів - Шуневич-Христенко В.В. (ДПС України), Домашенко Т.Г. (ГУ ДПС у Київській області)

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Маравен Фуд Європа» з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України та/або відповідач-1), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач-2 та/або ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган) та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невідображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838,00 грн. на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294);

- зобов'язати Державну податкову службу України відобразити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство зі обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838,00 грн на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0085315004, видане Головним управління Державної податкової служби у Київській області щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 17 923 838, 00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №640/7644/20 адміністративний позов задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.01.2021 задовольнив апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2020 року скасував, у задоволенні позову відмовив.

Постановою Верховного Суду від 13.04.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Європа» задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі № 640/7644/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд виходив з того, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 17 923 838 грн. рахувалась в обліковій картці платника податків як переплата, проте суди попередніх інстанцій не установили як саме ця сума має рахуватися в системі обліку, чи можливо її відобразити в СЕА ПДВ, враховуючи, що кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, перераховуються з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника відповідно до пункту 200-1.5. статті 200-1. ПК України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2021 прийнято справу №640/7644/20 до проваджен6ня суддею Бояринцевою М.А.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що відповідачем-1 протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України не відображено в системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, в межах якої позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на підставі уточнюючих розрахунків, що підтверджується витягом із системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Як зазначав представник ТОВ «Маравен Фуд Європа», сума, яка зазначена в уточнюючих розрахунках, повинна була б відобразитися в рядку 7 витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість та збільшити суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак такого не відбулось, з огляду на що позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Також ТОВ «Маравен Фуд Європа» зазначило про те, що 11.05.2020 Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області на підставі акта перевірки від 17.04.2020 №1374/50-04/35591588 прийнято податкове повідомлення-рішення №0085315004 щодо завищення позивачем від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 17 923 838, 00 грн.

На думку позивача, вказане податкове повідомлення-рішення безпосередньо впливає на предмет спору у даній справі, адже питання правомірності віднесення суми від'ємного значення у розмірі 17 923 838, 00 грн. до податкової звітності на підставі уточнюючих розрахунків відноситься до предмету доказування у даному судовому спорі.

Представник Державної податкової служби України під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив про те, що доводи позивача з приводу відображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є суб'єктивними та основані на довільному тлумаченні податкового законодавства, а отже є такими, які не можуть бути прийняті як належні докази.

Так, у своєму відзиві від 18.05.2020 відповідач-1 зауважив про те, що листом від 06.03.2015 №7796/7/99-99-19-03-02-17 позивачеві було надано роз'яснення щодо подання та особливостей заповнення декларації з ПДВ за лютий 2015 року та наступні звітні періоди, а також наведено правила щодо відображення в декларації за лютий 2015 року сум залишків від'ємного значення, непогашених станом на 01.02.2015.

У своїй відповіді на відзив від 29.05.2020 позивач зазначив про те, що аргументи відповідача не спростовують правової позиції позивача, що викладена у позовній заяві, оскільки Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено жодних негативних наслідків для платника податків у зв'язку з невикористанням ним права, передбаченого п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України у 2015 році, а також будь-яких обмежень щодо використання такого права.

Позивачем наголошено на тому, що лист відповідача від 06.03.2020 №7796/7/99-99-19-03-02-17 не може братись до уваги, оскільки останній не є нормативно-правовим актом та не може суперечити нормам ПК України, а також звужувати чи обмежувати права платника податків порівняно з тими, що зазначені у чинному законодавстві України.

Представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданому до суду відзиві від 12.06.2020 представник Головного управління Державної податкової служби у Київській області зазначив про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» вимог статей 198.2, 198.3 ПК України внаслідок завищення позивачем суми від'ємного значення у розмірі 17 923 838,00 грн. р. 16 «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», р. 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду», р.21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації) 121-123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.03.2020 № 9058072558 та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.03.2020 №9064519294.

Між тим, 23.06.2020 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останнім наголошено на тому, що з 01.01.2015 Система електронного адміністрування податку на додану вартість є єдиною системою для адміністрування ПДВ, в якій накоплене від'ємне значення ПДВ може бути використане проти зобов'язань з цього ж податку. Також позивач посилається на приписи пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого встановлено порядок збільшення суми податку, на яку платник може зареєструвати податкові накладні на суму від'ємного значення ПДВ, а тому, на думку позивача, останній мав законне та обґрунтоване право на внесення від'ємного значення ПДВ до системи електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом збільшення суми податку, на яку платник податків може зареєструвати податкові накладні.

У відповіді на відзив відповідача-2 позивачем зазначено про те, що розмір від'ємного значення ПДВ, яке було зазначеним в уточнюючих розрахунках не є предметом спору, є узгодженим та підтвердженим за результатом проведення податкових перевірок, що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями форми «В2», а тому посилання відповідача-2 на порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України є безпідставними. Щодо відсутності обов'язку коригувати показники податкової звітності попередніх періодів у разі внесення виправлень до рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість позивач зазначив про те, що відповідач-2 під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2020 року не врахував, що позивачем значення рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ були внесенні уточнюючими розрахунками, а розділом VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 не передбачено обов'язку щодо внесення коригувань до звітності за попередні періоди у разі уточнення значення рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість. З приводу права платника податків не подавати уточнення до податкової звітності попередніх періодів у разі подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПК України, позивач зазначив про те, що він скористався своїм правом подати уточнюючі розрахунки до податкової декларації з ПДВ з метою відображення у податковій звітності узгоджених сум від'ємного значення ПДВ, які підлягали бюджетному відшкодуванню. При цьому, з аналізу абзацу 2 пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України випливає, що виправлення помилки шляхом зазначення уточнених показників в одному податковому періоді позбавляє платника податків обов'язку подавати уточнений розрахунок до податкових декларацій за попередні податкові періоди.

Під час нового розгляду позивачем в судовому засіданні 24.05.2021 подано письмові пояснення, у яких останній підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити адміністративний позов. ТОВ «Маравен Фуд Європа» вказує, що сума наявного від'ємного значення не заперечується контролюючим органом, пункт 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України не обмежує право платника податків на відображення суми від'ємного значення у податковій звітності шляхом подання уточнюючих розрахунків, не встановлює жодних строків такого відображення та наслідків не відображення таких сум. Окрім цього, позивач акцентував увагу на тому, що чинне законодавство не передбачає механізму, відповідно до якого суми від'ємного значення ПДВ, які не відображаються в Системі електронного адміністрування могли б ним використовуватися для погашення нарахувань з ПДВ, оскільки з 01.01.2015 усі розрахунки з бюджетом за зобов'язаннями з ПДВ платника податків можуть здійснюватися виключно через СЕА ПДВ. Вказане, на думку, ТОВ «Маравен Фуд Європа» порушує його право на майно. З приводу податкового повідомлення-рішення, яке є предметом розгляду даної адміністративної справи позивач зазначив, що має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо відповідні уточнюючі показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, про що свідчить положення абзацу 2 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України. При цьому, ТОВ «Маравен Фуд Європа» стверджує, що контролюючим органом при здійсненні камеральної перевірки не враховано, що значення рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ були внесені шляхом уточнюючих розрахунків та те, що розділом IV Порядку не передбачено обов'язку щодо внесення коригувань до звітності за попередні минулі періоди у разі уточнення рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ.

Під час нового розгляду представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву від 24.05.2021. Так, зокрема, контролюючий орган посилаючись на положення пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, пункт 20.2 розділу III податкової декларації з ПДВ, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 вказує, що позивачем згідно податкової звітності не приймалось рішення про включення суми податку на додану вартість, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів, використовуючи в рахунок збільшення реєстраційної суми податкових накладних із подальшим відображенням цих сум у складі податкового кредиту, а тому наявна переплата ТОВ «Маравен Фуд Європа», яка обліковується в його індивідуальній картці може використовуватися виключно для погашення позитивних нарахувань з податку на додану вартість. З приводу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області вказав аналогічні доводи, що і були викладені у відзиві на позовну заяву від 23.06.2020.

03.06.2021 представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, який поданий відповідачем-2, у яких фактично наведено аналогічні доводи, які викладені у письмових поясненнях від 24.05.2021.

В судовому засіданні 14.06.2021 ТОВ «Маравен Фуд Європа» подано додаткові пояснення по суті позовних вимог.

15.06.2021 ТОВ «Маравен Фуд Європа» подано додаткові пояснення у справі, де він вказує, що при складанні та поданні декларації з ПДВ за червень 2015 року було заповнено значення рядка 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» в сумі 1 294 881 грн., одночасно позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року разом з Додатком 2 Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), де зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 2 541 672 грн. Також позивачем повідомлено, що згідно баз даних ДПС станом на 08.06.2021 у ТОВ «Маравен Фуд Європа» обліковується переплата за кодом платежу 14010100 - ПДВ в сумі 17 923 838, 00 грн.

Представник відповідача-1 під час нового розгляду проти задоволення позовних вимог заперечував усно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухаваши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ разом із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування за період з травня 2010 по 2013 рік.

Так, для перевірки зазначених сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню, контролюючим органом було здійснено перевірку заявлених сум у передбаченому законом порядку.

Відповідно до актів перевірки від 18.08.2011 №4614/23-4/35591588/172, від 21.10.2011 №5346/23-4/35591588/214, від 01.11.2011 №45/15-3/35591588, від 17.02.2012 №479/23-4/35591588/43, від 07.07.2012 №1848/15-4/35591588, від 11.11.2013 №1782/15-2/35591588 відповідачем проведені документальні позапланові виїзні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за періоди з 01.08.2010 по 31.05.2011, з 01.03.2010 по 30.06.2011, за вересень 2011 року, з 01.07.2011 по 30.11.2011 та квітень 2012 року.

За наслідками проведених відповідачем перевірок складено наступні рішення:

- податкове повідомлення рішення від 29.08.2011 №0000210234/1821, відповідно до якого сума заявленого бюджетного відшкодування у розмірі 3 010 117,00 грн. підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0000340243/2202, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 3 260 736,00 грн. підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- податкове повідомлення-рішення від 07.11.2011 № 44/15-3/0, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 149 264,00 грн. підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 №312/0000080234, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 9 554 715,00 грн. підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 №1297/0000160154, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 421 740,28 грн. підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- декларацію з ПДВ за серпень 2013 року, відповідно до якої узгоджена сума бюджетного відшкодування з врахуванням Акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 11.11.2013 № 1782/15-2/35591588 становить 1 917 510,00 грн., яку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Відповідно до вказаних рішень суму заявленого відшкодування на суму 18 314 082, 28 грн. враховано у зменшення податкових зобов'язань ПДВ наступних податкових періодів, а також враховуючи те, що відповідні рішення не оскаржувались, вищевказана сума бюджетного відшкодування є узгодженою.

Разом з цим, судом встановлено, що станом на 08.06.2021 у ТОВ «Маравен Фуд Європа» обліковується переплата за кодом платежа 14010100 - ПДВ в сумі 17 923 838, 00 грн. Представники відповідачів проти наведених обставин, ані у відзивах на позовну заяву, ані під час розгляду адміністративної справи не заперечували.

ТОВ «Маравен Фуд Європа» вказує, що маючи намір реалізувати законне право на використання узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ, останній подав офіційний запит від 13.09.2019 №00459 до Державної податкової служби України, в якому просив роз'яснити можливість перенесення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань із ПДВ наступних звітних періодів до рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ для уможливлення такого використання відповідно до вказаних рішень.

У листі від 24.10.2019 №6925/6199-00-04-02-02-15 відповідач-1 повідомив, що сума бюджетного відшкодування, яка обліковується в інтегрованій картці платника податків повинна трактуватись як переплата, а тому остання не може бути повернутою на рахунок позивача в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 19.03.2020 позивачем до контролюючого органу подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), що підтверджується квитанцією №2 від 19.03.2020.

При поданні уточнюючого розрахунку ТОВ «Маравен Фуд Європа» внесло коригування до рядка 21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року, а саме показник було збільшено на суму 8 646 902,00 грн.

27.03.2020 позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року, у тому числі Довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що підтверджується квитанціями від 27.03.2020.

Шляхом подання уточнюючого розрахунку від 27.03.2020 ТОВ «Маравен Фуд Європа» внесло коригування до рядка 21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року, а саме показник було повторно збільшено на суму 9 276 936,00 грн.

Тобто, шляхом подання уточнюючого розрахунку від 19.03.2020 та уточнюючого розрахунку від 27.03.2020 позивач вніс коригування до рядка 21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року у бік збільшення на загальну суму 17 923 838 грн. (8 646 902,00 грн. + 9 276 936 грн. = 17 923 838 грн.), а саме в межах суми раніше заявленого та узгодженого бюджетного відшкодування з ПДВ.

Як зазначило ТОВ «Маравен Фуд Європа», останній задекларував суму 17 923 838,00 грн. саме в рядок 21 декларації з ПДВ за лютий 2017 року, оскільки повторне декларування цієї суми безпосередньо до відшкодування з бюджету призвело б до зменшення суми, в межах якої позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 200.3 статті 200-1 ПК України.

На думку позивача, внесені позивачем коригування до суми податкового кредиту з ПДВ відповідач-1 зобов'язаний був автоматично відобразити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом збільшення реєстраційної суми.

Однак, станом на дату подання позовної заяви відповідач-1 не відобразив в системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, в межах якої позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на підставі уточнюючих розрахунків, що підтверджується витягом із системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Позивач вважає, що сума, вказана ним в уточнюючих розрахунках, повинна була б відобразитися в рядку 7 витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість та збільшити «Суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Вважаючи таку бездіяльність Державної податкової служби України протиправною щодо не відображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838 грн. на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Також судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Маревен Фуд Європа» за березень 2020 року, за наслідком якої складено акт від 17.04.2020 №1374/50-04/35591588 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки контролюючим органом зазначено, що в ході її здійснення встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України та порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та як наслідок завищено суму від'ємного значення у розмірі 17 923 838,00 грн. р. 16 «Від'ємне значення «Маревен Фуд Європа» включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, р. 16.1 «значення рядка 2 попереднього звітного (податкового періоду)», р. 21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123,0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.03.2020 №9058072558 та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.03.2020 №9064519294.

Тут і надалі висновки акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0085315004, яким ТОВ «Маревен Фуд Європа» зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 17 923 838, 00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення) (т. 1, а.с. 135).

Позивач не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило звернення до суду з позовними вимогами в цій частині.

Як вже було вказано судом вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №640/7644/20 адміністративний позов задоволено.

У постанові Верховного Суду від 13.04.2021 вказано наступні підстави для направлення адміністративної справи на новий розгляд, а саме:

«Суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували і не надавали оцінки правовідносинам, пов'язаним із поданням уточнюючих розрахунків, проведенням у зв'язку з цим камеральної перевірки та відповідно правомірності податкового повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення від 7 травня 2020 року №0085315004.

Суди попередніх інстанцій не визначили у який спосіб платник податків може реалізувати своє право на використання належних йому сум податку на додану вартість, у тому числі використання цих сум в погашення податкових зобов'язань наступних податкових періодів. Суди не дослідили питання щодо обліку суми від'ємного значення ПДВ в розмірі 17 923 838,00 грн. з моменту її узгодження, в період запровадження СЕА, а також в період з червня 2015 року по березень 2020 року, до матеріалів справи не долучено облікову картку платника податку за весь період існування (обліку) цієї суми, що не дає можливості установити чи було враховано таку суму (частину суми) у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних періодах та відповідно підтвердити право позивача на суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів.».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням висновків Верховного Суду, які викладені в постанові від 13.04.2021 суд керується положеннями чинними станом на час виникнення спірних правовідносин та зазначає про наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За правилами визначеними у пункті 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно із пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що предметом камеральної перевірки ТОВ «Маравен Фуд Європа» була податкова звітність з податку на додану вартість з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.03.2020 №9058072558 та виправленням самостійно виявлених помилок від 27.03.2020 №9064519294 за лютий 2017 року.

Враховуючи наведені положення та встановленні обставин, суд констатує, що здійснюючи камеральну перевірку позивача відповідач-2 діяв в порядок, спосіб, в межах повноважень та прийняв спірне рішення в межах строків позовної давності, адже предметом перевірки є уточнюючі розрахунки до податкової декларації.

Переходячи до дослідження наявності чи відсутності порушення, що покладено в основу прийнятого контролюючим органом оскаржуваного рішення суд враховує наступне.

Відповідно до пунктів 198.1 - 198.3 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

В свою чергу, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №21).

Згідно із пунктом 1 розділу I Порядку №21 подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів, платежів" та статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку №21 подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Згідно із пунктом 6 розділу I Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

За правилами, які наведені у пунктах 1-5 розділу IV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.

В свою чергу, як вже було вказано судом вище, пункту 50.1 статті 50 ПК України регламентує, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Між тим, підпунктом 5 пункту 5 розділу V Порядку №21 встановлено, що у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду (пп. 5 п. 5 розділу V Порядку №21).

Зі змісту акту перевірки слідує, що підставою для висновку про завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ є те, що у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року від 20.07.2017 №9024497624 в р. 21 задекларовано суму ПДВ в розмірі 1 013 980, у той час коли, в уточнюючому розрахунку в рядку 16 відображено суму від'ємного значення у розмірі 17 923 838, 00 грн., що вказує про безпідставне збільшення ТОВ «Маравен Фуд Європа» суми від'ємного значення з ПДВ.

Контролюючий орган у відзиві вказує, що уточнюючий розрахунок до податкової декларації подається у разі виявлення помилок, а не добавлення суми від'ємного значення відповідно до податкових повідомлень-рішень, по яким минув строк позовної давності.

Суд критично ставиться до наведених доводів мотивуючи це наступне.

По-перше, аналіз положень ПК України у взаємозв'язку із положеннями розділу IV Порядку №21 дає суду підстави дійти до висновку, що чинним законодавством не передбачено обов'язку щодо внесення коригувань до звітності за попередні періоди у разі уточнення значення рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість.

Суд наголошує, що позивач скористався своїм правом подати уточнюючі розрахунки до податкової декларації з ПДВ з метою відображення у податковій звітності узгоджених сум від'ємного значення ПДВ, які підлягали бюджетному відшкодуванню.

В той же час, аналіз абзацу 2 пункту 50.1. статті 50 ПК України дає суду підстави дійти до висновку, що виправлення помилки шляхом зазначення уточнених показників в одному податковому періоді позбавляє платника податків обов'язку подавати уточнений розрахунок до податкових декларацій за попередні податкові періоди.

При цьому, строк позовної давності, в даному випадку, може бути застосовано не до податкових повідомлень-рішень на підставі яких виникло у платника податків від'ємне значення, а в частині строків подання уточнюючих розрахунків.

По-друге, розділом IV Порядку №21 фактично заборонено лише зменшувати суму податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу, обставини чого відсутні в межах даної справи.

По-третє, аналіз матеріалів справи дає підстави дійти до однозначного висновку про те, що позивачем шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації за лютий 2017 року фактично збільшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 17 923 838, 00 грн., яке виникло на підставі узгоджених податкових повідомлень-рішень.

Тобто, здійснено виправлення наявних помилок у податковій декларації за лютий 2017 року. Ключовим аспектом, на думку суду, в цій частині є наявність чи відсутність підстав для такого збільшення та, як наслідок, у випадку безпідставності збільшення платником податків суми від'ємного значення з ПДВ та встановлення таких обставин контролюючим органом, застосування ним наслідків зменшення суми такого від'ємного значення шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Варто зазначити, що в межах спірних правовідносин відповідачі не заперечували наявність обліку за ТОВ «Маравен Фуд Європа» суми від'ємного значення з ПДВ у сумі 17 923 838,00 грн.

Окрім цього, суд враховує, що відповідно до листа відповідача-2 від 18.05.2021 вих. № 20869/6/10-36-18-05, який позивач отримав у відповідь на адвокатський запит, було долучено витяг з інтегрованої облікової картки платника податків (далі - «ІКП») ТОВ «Маравен Фуд Європа» за період з 01.01.2012 по 13.05.2021 (долучено до матеріалів справи разом з письмовими поясненнями від 21.05.2021). Відповідно до наданого витягу станом на дату звернення позивача до суду 31.03.2020 року в ІКП помилково обліковувалось 21 978 908,70 грн. надміру сплаченого ПДВ.

Відповідач-2 під час судового засідання 07.06.2021 долучив до матеріалів справи витяги зі Зворотного боку облікової картки платника за 2011-2012 роки. Додатково наданий витяг підтверджує те, що контролюючий орган помилково обліковує від'ємне значення ПДВ, що є предметом спору в даній справі, як надміру сплачене ПДВ.

Між тим, у листі від 18.05.2021 контролюючий орган вказав, що за податковим повідомленням-рішенням №000000210234/1821 від 29.08.2011 на суму 3 010 117 грн. рахується переплата у розмірі 2 564 336,60 грн., оскільки решта суми в розмірі 445 780.4 гри. була використана на:

1. 06.04.2015 по податковому повідомленню-рішенню форми «В1» № 0001762202 від 27.03.2015 у розмірі 390 254 грн. , з яких 260 169 грн. - основний платіж та 130 085 грн. - штрафна санкція (ст. 17 витягу з ІКП).

Слід вказати, що ТОВ «Маравен Фуд Європа» підтверджує таке списання та звертає увагу на те, що воно було враховане під час розрахунку вимог в позовній заяві позивача від 31.03.2020, поданій у даній справі;

2. 29.11.2015 по податковому повідомленню-рішенню форми «В1» № 0018371501 у розмірі 3 040 грн. (ст. 14 витягу з ІКП).

Разом з цим, дані твердження спростовуються наданими відповідачем-2 витягами з ІКП, оскільки таке списання відбулося 29.11.2015 у розмірі 3 040 грн. з загальної суми надміру сплаченого ПДВ, що станом на дату такого списання становило 22 154679, 30 грн., а не за рахунок з 3 010 117 грн. помилково включеного до такої загальної суми від'ємного значення ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення №000000210234/1821 від 29.08.2011;

3. 25.03.2021 у зв'язку з відшкодуванням ПДВ на поточний рахунок платника за рішенням суду у розмірі 421 281,35 грн., частково на суму 55 526,41 грн. (ст. 1 витягу з ІКП).

З приводу наведеного слід звернути увагу на те, що відповідно до даних ІКП 29.11.2015 бюджетне відшкодування в розмірі 421281,35 грн. було повернуто на банківський рахунок ТОВ «Маравен Фуд Європа» з загальної суми надміру сплаченого ПДВ, що станом на дату такого повернення становило 22 514 964,20 грн., а не за рахунок 3 017 117 грн. помилково включеного до такої загальної суми від'ємного значення ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення №000000210234/1821 від 29.08.2011.

Сума 421 281,35 грн. є сумою бюджетного відшкодування (а не від'ємного значення ПДВ), зменшеного податковим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення № 13/0000110154 від 06.07.2012, що в свою чергу було скасоване постановою Київського окружного адміністративного суду у справі № 28-3745/12/1070 від 26.09.2012, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України 20.11.2014 року у справі № 28-3745/12/1070 .

Як зазначило ТОВ «Маравен Фуд Європа», оскільки відповідач-2 не виконував судові рішення та не відшкодовував таку суму на банківський рахунок, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення такої суми в межах адміністративної справи №320/3044/20, по результатам розгляду якої: (і) рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 було стягнуто з Державного бюджету України через Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області на користь позивача заборгованість бюджету з повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 421 281 грн. 35 коп., пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 25.04.2013 по 31.03.2020 у розмірі 561 347 грн. 59 грн.; (іі) постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 змінено рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені - змінено суму пені на 540 662 грн. 08 коп.; (ііі) ухвалою Верховного Суду від 12.03.2021 податковому органу було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Отже, бюджетне відшкодування в розмірі 421 281,35 грн. не стосується предмету спору в даній справі, було відшкодовано на банківський рахунок позивача з загальної суми надміру сплаченого ПДВ та не впливає на 17 923 828, 28 грн. від'ємного значення ПДВ, що помилкового обліковується в ІКП як надміру сплачене ПДВ.

Аналіз наведеного в сукупності свідчить, що матеріалами справи підтверджено облік сум від'ємного значення ПДВ ТОВ «Маравен Фуд Європа» на загальну суму 17 923 828,28 грн., яка і вказана ним у відповідних уточнюючих розрахунках.

Беручи до уваги наведене, суд вважає хибним висновок ГУ ДПС у Київській області про порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, що мало своїм наслідком завищення суми від'ємного значення у розмірі 17 923 838,00 грн.

Наявність чи відсутність порушень заповнення уточнюючого розрахунку згідно вимог Порядку №21, на думку суду, не випливає безпосередньо на визначену ТОВ «Маравен Фуд Європа» у графі 21 суму від'ємного значення з ПДВ, оскільки не може позбавляти права останнього на відшкодування або зарахування такої суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд вкотре наголошує, що наявність обліку за позивачем суми від'ємного значення у розмірі 17 923 838,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачами.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги наведене в сукупності суд вважає, що спірне рішення не відповідає критеріям, які встановленні частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги заявлені до Державної податкової служби України суд зверне увагу на наступне.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до: державного бюджету; на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України; на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі по тексту - Порядок №569).

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі (пункт 4 Порядку №569).

Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Судом встановлено, що відповідач-1 після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючі податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року, які прийняті згідно квитанцій, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу «Перехідні положення» ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

2) протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року/20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до контролюючого органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року, з урахуванням яких було зазначене від'ємне значення з податку на додатну вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на загальну суму 17 923 838, 00 грн.

Слід зазначити, що уточнюючі розрахунки, у тому числі Довідки про суми від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, надійшли до контролюючого органу, були прийняті та зареєстровані, жодних зауважень з боку контролюючого органу не надходило.

Варто відмітити, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з плати на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період лютий 2017 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення, зокрема за червень 2015 року.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 справа №826/7659/16.

Разом з цим, порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено Пстановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

У відповідності до пункту 13 Порядку №569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №569 електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Наведене свідчить, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДПС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Відтак, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, подані позивачем у березні 2020 року до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, тому сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року.

Окрім того, при вирішенні спору по суті суд враховує та наголошує на тому, що збільшення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу за рахунок сум заявлених платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року або повернення платнику податків вказаних сум у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року здійснюється за вибором платника податку.

Виходячи з наведених норм, саме заява платника податків є подією, з якою пов'язане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, та одночасне збільшення податкового кредиту. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків податку на додану вартість до податкового кредиту в цій же декларації.

Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки податку, а також напрям їх використання. При цьому, всі непогашені залишки податку на додану вартість без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації), підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №816/4809/15.

Також, при вирішенні спору суд враховує, що положеннями пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не визначено наслідків не подання платником податків заяви у складі податкової декларації, а саме із зазначенням ним залишків сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Тобто, наведені положення не визначають, що у разі не подання такої заяви платник податків позбавлений права на отримання суми від'ємного значення, а всі зобов'язання контролюючого органу, у тому числі, щодо зарахування такої суми від'ємного значення до Системи електронного адміністрування є виконаними.

Водночас, суд враховує, що 30.07.2015 Державна фіскальна служба України оприлюднила на своєму офіційному сайті План заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування, в розділі III якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема: з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників «СУМА» НаклОтр, «СУМА» Митн та «СУМА» НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року; протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума «СУМА» Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали («СУМА» овердрафт); суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року («СУМА» Перепл); суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року; на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 4 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою «СУМА» Накл.;

- до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.

Разом з цим, наведений План заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування також не містить в собі жодних норм, які б вказували та свідчили про позбавлення платника податку права на зарахуванням від'ємного значення з ПДВ до Системи електронного адміністрування.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналіз наведеного в сукупності дає суду підстави констатувати, що ані пункт 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, ані План заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування не містить імперативної норми щодо позбавлення права платника податків на збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду.

Як встановлено судом, позивач з метою збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку останній має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення в сумі 17 923 838,00 грн., подав через засоби електронного зв'язку до Державної податкової служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 19 січня 2015 року №1403/7/99-99-19-03-01-17 «Про систему електронного адміністрування ПДВ» система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:

- сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), та розрахунках коригування до них;

- сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;

- сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Оскільки адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ є Державна податкова служба України, суд вважає, що саме останньою не забезпечено автоматичний облік суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 17 923 838,00 грн., з огляду на що суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відновлення вказаної суми на електронному рахунку позивача.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що має місце бездіяльність відповідача щодо нездійснення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт подання податкової декларації, уточнюючих розрахунків та відповідних заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 №К/9901/4537/17.

В той же час, на думку суду, Державна податкова служба України, допустивши оскаржувану протиправну бездіяльність, порушила статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року», Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невідємним правом на повагу до своєї власності.

Згідно із статтею 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде доцільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)).

При цьому, судом не встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Відповідно ж до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, суд може захистити право або інтерес фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи №910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

У відповідності до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

За правилами пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до однозначного висновку, що чинне законодавство не передбачає механізму, відповідно до якого суми від'ємного значення з ПДВ, які не відображені в Системі електронного адміністрування, могли бути використані платником податків, у тому числі, ТОВ «Маравен Фуд Європа» для погашення поточних нарахувань податку на додану вартість.

Таким чином, суд констатує, що наявна у позивача сума від'ємного значення з ПДВ, яка підтверджена за результатами перевірок може бути використана виключно у разі відображення таких сум в Системі електронного адміністрування.

Враховуючи наведене суд вважає, що задоволення позовних вимог ТОВ «Маравен Фуд Європа» про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо невідображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838 грн. на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294) та зобов'язання останнього вчинити такі дії, тобто відобразити відповідні суми, буде забезпечувати ефективний захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, зокрема, право володіти, користуватися та розпоряджатися сумою від'ємного значення з податку на додану вартість, яка, в свою чергу, є підтвердженою відповідачами.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог щодо кожного з них.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маравен Фуд Європа» (09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Офіцерська, б. 1, код ЄДРПОУ 35591588; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, б. 75 (10 поверх до уваги ОСОБА_1 ) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, б. 5А, код ЄДРПОУ ВП: 44096798) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0085315004, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невідображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838,00 грн. на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294).

4. Зобов'язати Державну податкову службу України відобразити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838,00 грн на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294).

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маравен Фуд Європа» (09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Офіцерська, б. 1, код ЄДРПОУ 35591588; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, б. 75 (10 поверх до уваги ОСОБА_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 12 612 (дванадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 00 коп.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, б. 5А, код ЄДРПОУ ВП: 44096798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маравен Фуд Європа» (09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Офіцерська, б. 1, код ЄДРПОУ 35591588; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, б. 75 (10 поверх до уваги ОСОБА_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 10 510 (десять тисяч п'ятсот десять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст рішення складений 06.09.2021.

Попередній документ

99389012

Наступний документ

99389014

Інформація про рішення:

№ рішення:	99389013
№ справи:	640/7644/20
Дата рішення:	06.09.2021
Дата публікації:	08.09.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (13.03.2023)
Дата надходження:	05.12.2022
Предмет позову:	про прийняття додаткового судового рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (26)

14.03.2026 09:28	Шостий апеляційний адміністративний суд
14.03.2026 09:28	Шостий апеляційний адміністративний суд
14.03.2026 09:28	Шостий апеляційний адміністративний суд
14.03.2026 09:28	Шостий апеляційний адміністративний суд
14.03.2026 09:28	Шостий апеляційний адміністративний суд
14.03.2026 09:28	Шостий апеляційний адміністративний суд
06.05.2020 10:30	Окружний адміністративний суд міста Києва
01.06.2020 11:10	Окружний адміністративний суд міста Києва
24.06.2020 10:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
27.07.2020 14:25	Окружний адміністративний суд міста Києва
10.08.2020 14:40	Окружний адміністративний суд міста Києва
07.09.2020 11:40	Окружний адміністративний суд міста Києва
21.09.2020 15:20	Окружний адміністративний суд міста Києва
05.10.2020 14:50	Окружний адміністративний суд міста Києва
20.01.2021 10:20	Шостий апеляційний адміністративний суд
13.04.2021 10:00	Касаційний адміністративний суд
14.06.2021 10:30	Окружний адміністративний суд міста Києва
20.09.2021 13:00	Окружний адміністративний суд міста Києва
08.12.2021 15:20	Шостий апеляційний адміністративний суд
26.01.2022 15:10	Шостий апеляційний адміністративний суд
16.02.2022 13:55	Шостий апеляційний адміністративний суд
16.03.2022 14:30	Шостий апеляційний адміністративний суд
07.09.2022 14:30	Шостий апеляційний адміністративний суд
02.11.2022 14:30	Шостий апеляційний адміністративний суд
13.03.2023 00:00	Касаційний адміністративний суд
13.03.2023 10:00	Касаційний адміністративний суд