ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
31 серпня 2021 року м. Київ № 640/23628/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами та клопотанням про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6)
про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України від 02 серпня 2021 року № 89КП "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення на начальника Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "сувора догана" за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог стати 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, у частині зобов'язання виконання службових обов'язків, які, зокрема, визначаються відповідними інструкціями, за неналежну організацію підготовки проекту спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 07 червня 2021 року № Д-321/1/дск, не погодження її у порядку, визначеному пунктами 4,1, 4.2 Інструкції з підготовки наказів Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборотні України від 24 квітня 2020 року № 137.
Позивачем разом з позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 02 серпня 2021 року № 89КП "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення дисциплінарного стягнення "сувора догана" до винесення рішення у справі.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано очевидністю ознак протиправності оскаржуваного наказу відповідача про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, а також, на переконання позивача невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, враховуючих той факт, що позивач може бути звільнений з посади до винесення рішення по справі.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем до заяви про забезпечення позову не надано належних доказів, які б свідчили про наявність підстав визначених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
У той же час, щодо доводів позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову, призведе до ускладнення виконання судового рішення (у разі задоволення позову), судом не береться до уваги, оскільки заявник матиме можливість звернутися до суду з позовною заявою про поновлення на посаді. При цьому законодавством передбачено особливий захист прав працівника у разі незаконного звільнення шляхом негайного його поновлення на посаді та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а отже відсутні підстави вважати, що у захист прав позивача у разі задоволення позовних вимог буде неможливим чи ускладненим.
Суд також звертає увагу заявника, що протиправність оскаржуваного рішення, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову про які просить позивач, оскільки вказані факти повинно бути встановлено в ході розгляду даної справи.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
За таких обставин, суд зазначає, що забезпечення позову у спосіб зазначений позивачем, є втручанням у внутрішню діяльність державного органу та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Таким чином, дослідивши заяву про забезпечення позову та долучені до неї докази, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявність підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук