06 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/6526/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна судова адміністрація України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, що полягала у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років до заробітної плати у період з 01.01.2002 по 30.09.2002, з 01.10.2002 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 30.09.2007, з 01.10.2007 по 01.01.2008 і з 22.05.2008 по 31.12.2011 у відповідності до частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області здійснити перерахунок (з урахуванням різниці виплаченої суми) позивачу за період 01.01.2002 по 30.09.2002, з 01.10.2002 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 30.09.2007, з 01.10.2007 по 01.01.2008 і з 22.05.2008 по 31.12.2011 надбавку за вислугу років в розмірі, визначеному частиною нетвердою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, та на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області здійснити нарахування (з урахуванням різниці виплаченої суми) позивачу за період 01.01.2002 по 30.09.2002, з 01.10.2002 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 30.09.2007, з 01.10.2007 по 01.01.2008 і з 22.05.2008 по 31.12.2011 заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно та на суму незаконно недоплачених сум заробітної плати компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- стягнути нараховані Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області кошти (без урахування податків і обов'язкових платежів) на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом безспірного списання за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській області протиправно в зазначені періоди здійснювалась виплата заробітної плати не в повному обсязі, а саме визначення розміру надбавки за вислугу років здійснювалось тільки від посадового окладу з надбавкою за кваліфікаційний клас та надбавкою за інтенсивність праці, а не від загальної суми щомісячного заробітку.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області подало відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позову, та зазначило, що розміри посадових окладів, премій встановлювалися Кабінетом Міністрів України, а розміри надбавок за кваліфікаційні класи суддів та інших надбавок у різні періоди визначалися Указами Президента України та (або) постановами Кабінету Міністрів України. Стверджує, що у спірний період часу діяли норми, що передбачали нарахування та виплату надбавки з посадового окладу.
Державна судова адміністрація України подала пояснення на позов, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позову, та зазначила, що надбавка за період роботи з 01.01.2008 по 22.05.2008 нарахована та виплачена на підставі чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України, а при визначенні бази обчислення надбавки за вислугу років після 22.05.2008 підлягають застосуванню положення Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 працювала суддею Новозаводського районного суду м. Чернігова з 15.08.2000 по 06.11.2020.
Згідно відповіді Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівської області від 08.06.2021 № 01-18/1083/21-вих на заяву позивача щомісячна доплата за вислугу років позивачу нараховувалась та виплачувалась в період: з 01.01.2002 по 30.09.2002 в розмірі 10% від нарахованого посадового окладу, доплати за кваліфікаційний клас та надбавки за інтенсивність праці; з 01.10.2002 по 30.04.2005 в розмірі 15% від нарахованого посадового окладу, доплати за кваліфікаційний клас та надбавки за інтенсивність праці; з 01.05.2005 по 31.12.2005 в розмірі 15% від нарахованого посадового окладу, доплати за кваліфікаційний клас, та надбавок: за інтенсивність праці, за напруженість; з 01.01.2007 по 30.09.2007 в розмірі 15% від нарахованого посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас; з 01.10.2007 по 31.12.2011 в розмірі 20% від нарахованого посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас (а.с. 26-27).
Вказане підтверджується розрахунковими листами позивача за спірний період (а.с. 30-44, 81-88).
Не погоджуючись з діями Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області з нарахування та виплати надбавки за вислугу років, виходячи не з загальної суми щомісячного заробітку, як це передбачено частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII, який втратив чинність 01.01.2012, заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Згідно частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Статтею 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів», від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
З 01.01.2007 вказана вище надбавка мала нараховуватися відповідно до частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів».
Положеннями підпункту «б» підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» слова «загальної суми щомісячного заробітку» замінити словами «посадового окладу».
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 № 19, якою затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», зазначену постанову було доповнено пунктом 2-2 такого змісту: «Суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п'ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 положення підпункту «б» підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 01.01.2006 по 31.12.2006 (під час дії статті 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік») та з 01.01.2008 до 22.05.2008 (з дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а у спірних періодах з 01.08.2003 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2011 надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Відсутність законодавчо закріпленого визначення поняття «загальна сума щомісячного заробітку» не може бути підставою для не врахування при визначенні суми надбавки за вислугу років інших виплат та надбавок, зокрема, щомісячних премій, премій до свят та інших надбавок, оскільки стаття 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначала, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Дана норма ставить у залежність суму заробітної плати за період відпустки від виплат, які нараховуються особі за 12 календарних місяців роботи.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 за №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (втратила чинність 01.01.2012) затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1 - 6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 за № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» посадовим особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови: у разі надання відпустки виплачується додатковий посадовий оклад відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону України «Про статус суддів», а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх середньомісячної заробітної плати.
Враховуючи викладене, вказані вище виплати заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань взаємозалежні від заробітної плати судді.
Суд звертає увагу, що у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітна плата за час відпустки, допомога по тимчасовій непрацездатності та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань підлягають перерахунку, оскільки вони входять до складових заробітної плати суддів.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Також, у рішенні Конституційного Суду України в від 15.10.2013 № 9-рп/2013 у справі № 1-19/2013 суд дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Згідно статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 вищевказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата.
Пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суд звертає увагу, що використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 816/301/16.
Одночасно, суд звертає увагу, що позивачу надбавка за вислугу років з 01.01.2002 по 30.04.2005 розраховувалась з суми посадового окладу, доплати за кваліфікаційний клас та надбавки за інтенсивність праці; з 01.05.2005 по 31.12.2005 розраховувалась з суми посадового окладу, доплат за кваліфікаційний клас, надбавок за інтенсивність праці та напруженість; з 01.01.2007 по 31.12.2011 розраховувалась з суми посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково шляхом визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, що полягала у не проведенні нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років за періоди: з 01.01.2002 по 30.09.2002, з 01.10.2002 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 30.09.2007, з 01.10.2007 по 31.12.2007 і з 22.05.2008 по 31.12.2011 у відповідності до частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку; зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області здійснити перерахунок позивачу (з урахуванням різниці виплаченої суми) за періоди з 01.01.2002 по 30.09.2002, з 01.10.2002 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 30.09.2007, з 01.10.2007 по 31.12.2007 і з 22.05.2008 по 31.12.2011 надбавку за вислугу років у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій усіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, та на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»; зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівської області здійснити нарахування позивачу (з урахуванням різниці виплаченої суми) за періоди: з 01.01.2002 по 30.09.2002, з 01.10.2002 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 30.09.2007, з 01.10.2007 по 31.12.2007 і з 22.05.2008 по 31.12.2011 заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно та на суму незаконно недоплачених сум заробітної плати компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Щодо позовної вимоги про стягнення нарахованих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області коштів (без урахування податків і обов'язкових платежів) на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом безспірного списання за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», то суд зазначає наступне.
Відповідно до Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19, Державна судова адміністрація України (ДСА України) є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.
Територіальними органами ДСА України є територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно частини другої статті 23 Бюджетного кодексу України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Пунктом 3 Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до пункту 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п.6 цього Порядку.
Підпунктом 2 пункту 25 Порядку № 845 передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому п.п. 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів та працівників апаратів судів, здійснюється у порядку черговості відповідно до вимог чинного законодавства України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Так, у Законі України «Про державний бюджет України на 2021 рік» затверджена бюджетна програма КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» з загальним фондом у розмірі 3000,0 тис. грн., головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Таким чином, здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
При цьому, законодавством передбачений інший законний спосіб виконання подібних судових рішень, а саме - шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню шляхом стягнення нарахованих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області коштів з відрахуванням установлених податків та інших обов'язкових платежів на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом безспірного списання за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, що полягала у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років до заробітної плати за 01.01.2008 у відповідності до частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку; зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області здійснити перерахунок (з урахуванням різниці виплаченої суми) позивачу за 01.01.2008 надбавки за вислугу років в розмірі, визначеному частиною нетвердою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, та на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»; зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області здійснити нарахування (з урахуванням різниці виплаченої суми) позивачу за 01.01.2008 заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно та на суму незаконно недоплачених сум заробітної плати компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», то суд зазначає, що у зв'язку з чинністю станом на 01.01.2008 положень підпункту «б» підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» підстав для перерахунку надбавки за вислугу років до заробітної плати за вказану дату не має.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області (вул. Кирпоноса, 16, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 26295412), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795). про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, що полягала у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за періоди: з 01.01.2002 по 30.09.2002, з 01.10.2002 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 30.09.2007, з 01.10.2007 по 31.12.2007 і з 22.05.2008 по 31.12.2011 у відповідності до частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 (з урахуванням різниці виплаченої суми) за періоди з 01.01.2002 по 30.09.2002, з 01.10.2002 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 30.09.2007, з 01.10.2007 по 31.12.2007 і з 22.05.2008 по 31.12.2011 надбавку за вислугу років у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій усіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, та на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівської області здійснити нарахування ОСОБА_1 (з урахуванням різниці виплаченої суми) за періоди: з 01.01.2002 по 30.09.2002, з 01.10.2002 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 30.09.2007, з 01.10.2007 по 31.12.2007 і з 22.05.2008 по 31.12.2011 заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно та на суму незаконно недоплачених сум заробітної плати компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Стягнути нараховані Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області кошти з відрахуванням установлених податків та інших обов'язкових платежів на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом безспірного списання за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.09.2021.
Суддя Н.М. Баргаміна