06 вересня 2021 року справа № 580/4505/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстеллар" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
встановив:
Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду, позивач) подало позов, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстеллар" (далі - товариство, відповідач) 68913,33 грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2020 році та 1033,50 пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 37930566, МФО 820172.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у відповідача мала б працювати 1 особа з інвалідністю з урахуванням вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю Україні", проте у відповідача не працювали такі особи, в зв'язку з чим відповідач має сплати адміністративно-господарські санкції.
У передбачений законом термін відповідач не сплатив нараховані адміністративно-господарські санкції, що тягне за собою нарахування пені.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі (у письмову провадженні).
13 липня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.
Під час вирішення клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1-4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин 5, 6, 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Враховуючи, що справа відноситься до категорії справ незначної складності, а також враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то суд у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовляє.
Розгляд справи по суті відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).
Статтею 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону № 875-XII.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб і інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною другою статті 19 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно частини п'ятої статті 19 Закону № 875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Також частинами 9, 10 статті 19 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
На виконання норм Закону та відповідно до Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 466), (далі по тексту - Порядок), проведено аналіз даних Звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (Форма ІО-ПОІ, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 № 591), наданого ТОВ "Інтерстеллар" 11.02.2021, вхідний № 1232.
У ході аналізу позивачем встановлено факт невиконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю у звітному 2020 році та проведено співставлення даних, наданих відповідачем у Звіті, з іншою офіційною інформацією, яка засвідчує нарахування та виплату заробітної плати працівникам відповідача. У результаті співставлення виявлено ряд розбіжностей.
Зокрема, у рядку 02 "Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, осіб" Звіту відповідачем вказано 1 особу з інвалідністю, яка працювала на робочому місці у відповідача, що не відповідає даним звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - ЄСВ), поданих відповідачем до територіального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Згідно з даними Головного управління ДПС у Черкаській області від 09.02.2021 № 7/ЗПІ/23-00-24-0115, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. Даний висновок зроблено із того, що у звітах ЄСВ зазначена одна особа з інвалідністю, яка пропрацювала лише З місяці звітного 2020 року, тобто у розрахунку 1 особа х 3 місяців 12 місяців = 0,25 особи, за результатами заокруглення 0 осіб з інвалідністю.
Вказане свідчить про наявність розбіжностей показників у Звіті, поданому до позивача та даних звітів щодо сум нарахованого ЄСВ та не зарахування нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Про наявність розбіжностей та незарахування нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю позивач інформував відповідача листами від 23.03.2021 № 601/01-27 та від 13.05.2021 № 1051/01-27.
У відповідь на лист від 13.05.2021 № 1051/01-27 відповідач 31.05.2021 направив лист з пакетом документів, за результатами розгляду наданих документів посадовою особою відділення Фонду проаналізовано документи (копії, завірені у встановленому законодавством порядку: довідки МСЕК про встановлення стійкої втрати працездатності, наказу про прийняття на роботу, наказу про переведення, трудової книжки, повідомлення про прийняття працівника на роботу, звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб до органів доходів і зборів за 2020 рік) та встановлено, що відповідачем не виконується норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначений статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
Відповідно до статті 19 Закону, виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування суб'єктом господарювання, який використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб до органів доходів і зборів за 2020 рік, у особи з інвалідністю ОСОБА_1 протягом року відсутня ознака наявності трудової книжки, тобто її робоче місце не було основним. А, отже, не може бути зарахованим до виконання нормативу.
Про вказане відповідача поінформовано листом від 07.06.2021.
Крім того, інформація про розбіжності та незарахування нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю направлена 23.03.2021 Управлінню Держпраці у Черкаській області.
Середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.
Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми звітності № ІО-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю", затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України 27.08.2020 № 591, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), визначаються відповідно до пункту 3.2 глави 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, та кількість осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого: якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 - в бік збільшення.
Середньооблікова кількість штатних працівників - осіб з інвалідністю, відповідно до документів наданих Відповідачем та даних ГУ ДПС у Черкаській області, у відповідача у 2020 році, складає 0 осіб.
Частиною першою статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно частин 2, 4 статті 20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Враховуючи наведене, до відповідача застосовано норми статей 19-20 Закону № 875-XII.
Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлюється у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
З урахуванням вимог Закону у відповідача мала б працювати 1 особа з інвалідністю, проте, у відповідача не працювали особи з інвалідністю.
У передбачений Законом термін для добровільної сплати (до 15 квітня 2021 року) відповідач не сплатив нараховані адміністративно-господарські санкції.
Закон передбачає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу робочих місць, визначеного частиною 1 статті 19 Закону.
Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування суб'єктом господарювання, який використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Цим же Законом передбачено відповідальність підприємств, установ, організацій за невиконання обов'язку із створення відповідної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про деякі питання реалізації норм Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення", підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею.
Санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Фонд оплати праці у відповідача згідно звіту становить 1033,7 тис. грн (рядок 04 Звіту).
Середньорічна заробітна плата штатного працівника - 68913,33 грн.
Сума адміністративно-господарських санкцій (далі по тексту - АГС) за не зайняте робоче місце для осіб з інвалідністю у відповідача складає 68913,33 грн.
Про необхідність сплати АГС позивач інформував відповідача листом від 22.06.2021.
АГС не сплачені Відповідачем у встановлений законом термін (до 15 квітня 2021 року).
Порушення термінів сплати АГС тягне за собою нарахування пені. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 затверджено Порядок нарахування пені та її сплати. Пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
У зв'язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій, з 16 квітня 2021 року нараховується пеня, сума якої на день подачі позову становить 1033,50 грн.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
З метою встановлення факту виконання вимог Закону щодо надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, Позивачем подано запит до Черкаського обласного центру зайнятості від 20.05.2021.
Черкаським обласним центром зайнятості 27.05.2021 повідомлено, що протягом 2020 року форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не подавалися.
Відповідач у добровільному порядку адміністративного-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2020 році не сплатив.
Частиною 9 статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є суб'єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстеллар" на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю у 2020 році у розмірі 68913 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот тринадцять) грн 33 коп. та 1033 (одна тисяча тридцять три) грн 50 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/15, код ЄДРПОУ 21368023);
2) відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерстеллар" (18001, Черкаська область, Черкаський район, Степанківська сільрада, Смілянське шосе, 6 км+800 м, код ЄДРПОУ 40802076).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 06.09.2021.
Суддя В.О. Гаврилюк