Справа № 560/11078/21
03 вересня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Тарновецький І.І., розглянувши позовну заяву Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 179577 грн. 95 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд наголошує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 в справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 в справі № 140/721/19, від 30.09.2019 в справі № 340/685/19, від 24.12.2019 в справі № 824/284/19-а, від 29.04.2020 в справі №560/1942/19, від 18.06.2020 в справі № 140/2024/19 від 01.07.2020 в справі № 400/1758/19.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, згідно з ч. ч. 1, 3 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Позивачем разом із позовом подано заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду в якій вказує, що контракт про проходження військової служби з ОСОБА_1 достроково розірваний 22 листопада 2018, а тому у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат, а у позивача право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку заяві позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
При цьому, причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Водночас, суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, з матеріалів справи слідує, що 22 листопада 2018 року відповідача - ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу Університету наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 21 листопада 2018 року № 302. Відповідач зобов'язався відшкодувати витрати на утримання в університеті під час навчання частинами, про що свідчить його особистий підпис. Позивач зауважив, що до тепер вказані кошти університету не відшкодовано, а тому звернувся з позовом до суду.
Однак, позивач звернувся до суду з позовом лише 31 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
При цьому, твердження позивача про те, що раніше дана категорія справ розглядалася за правилами цивільного судочинства не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, адже позивачем не надано доказів того, що він звертався до загального суду з позовом до відповідача про відшкодування витрат.
Таким чином, позивачем не доведено наявності об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення чи обставин, які були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а тому, у даному випадку, відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску такого строку.
Суд звертає увагу на те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
Так, наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.
Зокрема позивач у позові, зазначав про існування постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 804/285/16 (у якій Велика Палата відступила від попередньо викладених висновків) та від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17, натомість з позовом до суду звернувся лише 31 липня 2021 року.
При цьому підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня, коли позивачу стало відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства (як 12 грудня 2018 року, так і 13 березня 2019 року), позивачем до суду надано не було.
Разом з тим, посилання позивача на відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору (не достатнє фінансування, арешт рахунків та безспірне списання коштів на виконання рішення судів), не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Отже, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Також, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на запроваджений в Україні карантин. З приводу цього, суд зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX Розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 вказаного Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
У подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено в такій редакції:
« 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
З наведених положень вбачається, що дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не є безумовною підставою для поновлення процесуальних строків, встановлених КАС України, в тому числі строку звернення до суду.
При вирішенні питання поважності причин пропуску строку звернення до суду необхідно встановити, що це зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суд звертає увагу на те, що позивач не вказав яким чином впроваджені карантинні обмеження вплинули на неможливість звернення до суду в місячний строк. Відтак суд критично оцінює та відхиляє посилання позивача, як на підставу поновлення строку звернення до суду, на запроваджений в Україні карантин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
Також, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2021 встановлений у розмірі 2270,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом цього позову є вимога майнового характеру (стягнення 179577 грн. 95 коп.).
Однак, всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не надав документ про сплату судового збору.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- письмової заяви, в якій вказати вичерпний перелік підстав для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску;
- документу про сплату судового збору в розмірі 2693, 67 грн.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяІ.І. Тарновецький