02 вересня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3389/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попова В.Ф.,
секретар: Рябчич А.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Алябова Є.О.,
представника третьої особи Дубчака Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 третя особа Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу від 21.04.2021 року та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), третя особа Міністерство оборони України, в якому просить визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 квітня 2021 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ про поновлення капітана ОСОБА_1 на посаді начальника служби метрології та стандартизації штабу Військової частини НОМЕР_1 з 08.11.2019 року з усіма правами, які позивач мав до неправомірного звільнення, відповідно до вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги повністю та зазначив, що рішенням Херсонського ОАС від 16 жовтня 2020 року із змінами відповідно до постанови П'ятого ААС від 07 квітня 2021 року (справа № 540/2631/19) частково задоволено позовні вимоги та поновлено на посаді начальника служби метрології та стандартизації штабу Військової частини НОМЕР_1 з 08.11.2019 року. На виконання рішення суду наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 квітня 2021 року № 85 зараховано в списки особового складу частини з 21 квітня 2021 року чим порушено права, оскільки поновлено на на військовій службі не з 08.11.2019 року.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що військовою частиною виконано рішення суду інстанції та постанову апеляційної інстанції в частині скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2019 №256 стосовно виключення зі списків частини капітана ОСОБА_1 , та поновлено капітана ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника служби метрології та стандартизації штабу військової частини НОМЕР_1 з 08.11.2019. Період вимушеного прогулу позивача становить з 08.11.2019 року по 16.10.2020 року (дата ухвалення рішення суду про поновлення, яке підлягає негайному виконанню) - 235 робочих дні. На користь ОСОБА_1 сплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 202 539,45 грн. на виконання постанови П'ятого ААС по 16.10.2020 року. Після апеляційного перегляду та дворазового звернення військової частини до суду із заявою про роз'яснення, рішення суду вступило в законну силу 27.04.2021 року, а 21.04.2021 року винесено наказ № 85 (по стройовій частині) яким позивача зараховано в списки особового складу частини з 21 квітня 2021 року, тобто виконано рішення суду повністю.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Рішенням Херсонського ОАС від 16 жовтня 2020 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (справа № 540/2631/19), визнано протиправним та скасовано наказ Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 08.10.2019 року № 421 в частині, що стосується звільнення позивача з військової служби у запас, визнано протиправним та скасовано наказ від 08.11.2019 року №256 стосовно виключення зі списків частини капітана ОСОБА_1 . Поновлено на військовій службі на посаді начальника служби метрології та стандартизації штабу Військової частини НОМЕР_1 з 08.11.2019 року. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розрахувати та виплатити капітану ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.11.2019 по дату фактичного поновлення на посаді.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року рішення суду змінено в частині зобов'язання військову частину НОМЕР_1 розрахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення. Вирішено стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 202 539,45 грн, (двісті дві тисячі п'ятсот тридцять дев'ять гривень 45 копійок)», в решті залишено без змін.
Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 19.04.2021 N110 пункт 59 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.10.2019 №421 про звільнення з військової служби у запас за підпунктом «б» пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» капітана ОСОБА_1 начальника служби метрології та стандартизації табу військової частини НОМЕР_1 скасовано. Поновлено його на військовій службі і призначено начальником служби метрології та стандартизації військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2021 №85 пункт наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2019 про звільнення з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я) відповідно до пункту 2 частини п'ятої етапі 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» капітана ОСОБА_1 , начальника служби метрології та стандартизації штабу військової частини НОМЕР_1 скасовано, поновлено його на військовій службі, призначено начальником служби метрології та стандартизації штабу ВОС-7097003 з 21.04.2021 зараховано в списки особового складу частини, на всі види забезпечення, вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків. Встановлено посадовий оклад в розмірі 4 930 гри. в місяць. Підстава: рапорт про прийняття справ та посади.
Предметом оскарження у цій справі є наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2021 № 85.
Позивач зазначає, що за період з 16.10.2020 року (дата прийняття рішення судом) та до 21.04.2021 року йому не повному розмірі виплачувалось грошове забезпечення, оскільки саме цей наказ є підставою для його виплати, а в ньому визначено про зарахування в списки особового складу тільки з 21.04.2021, а не з 08.11.2019 року.
Позиція відповідача ґрунтується на тому, що оскільки рішенням суду стягнуто на користь позивача 202 539,45 грн за час вимушеного прогулу з 08.11.2019 по 16.10.2020 року і це рішення суду виконано, то на всі види забезпечення позивача зараховано з 21.04.2021 року відповідно до наказу № 85 після вступу рішення суду в законну силу. Підстави для зарахування його в списки особового складу та на всі види забезпечення з 08.11.2019 року відсутні.
Заслухавши сторони дослідивши письмові докази по справі та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Питанням, що підлягає дослідженню у цій справі є наступне. Чи відбулось повне поновлення прав позивача при його поновленні на службі та чи належним чином виконано відповідачем рішення Херсонського ОАС у справі № 540/2631/19 за наказом № 85 від 21.04.2021 року?
Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. (ч.2)
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. (ч.8)
Аналогічні приписи викладені і в частини 2 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей":
«У разі незаконного звільнення з військової служби або переміщення по службі військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом або перебуває на кадровій військовій службі, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді.
У разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов'язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання».
На думку суду, відповідач хибно розуміє та тлумачить поняття "повне виконання рішення суду" вважаючи, що виконавши вимогу про виплату позивачу за вимушений прогул грошового забезпечення з 08.11.2019 року по 16.10.2020 року ними повністю виконано рішення суду.
Суд зазначає, що за такою логікою права позивача будуть поновлені не повній мірі, як щодо поновлення на посаді так і щодо виплати грошового забезпечення.
Зазначивши кількість днів, що підлягають оплаті та визначивши період, суд апеляційної інстанції лише конкретизував рішення суду першої інстанції з метою повного та належного відновлення прав позивача. Але це жодним чином не виключає обов'язку відповідача нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення у сумі не меншій ніж він отримував і після 16.10.2020 року, оскільки невиконання такого обов'язку нівелює рішення суду та існуючі принципи повного відшкодування втрат громадянина в результаті його незаконного звільнення.
Суд відхиляє всі обґрунтування відповідача з цього приводу і вважає їх надуманими, такими, що штучно "підводяться" на виправдовування протиправності дій щодо неналежного виконання судового рішення шляхом прийняття протиправного наказу № 85.
Посилання відповідача на те, що посада на яку було поновлено позивача була зайнята іншою особою, що тільки після рапорту можливе поновлення військослужбовця на службі, про неодноразове подання позивачем заяв про роз'яснення рішення суду, про час його вступу в законну силу - є настільки юридично не вмотивованими та такими, що йдуть в розріз з принципами поновлення порушеного трудового права в результаті поновлення, що не потребують правового обґрунтування в силу їх нікчемності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).
Зміст наказу № 85 від 21.04.2021 року є таким, що на всі види забезпечення позивача зараховано з 21.04.2021, а не з 08.11.2019 року з урахуванням сум стягнутих судом, що дає підстави суду визнати його в цій частині протиправним та скасувати.
Цей наказ є таким, що унеможливлює повне виконання судового рішення у справі про поновлення позивача на службі та повне поновлення його трудових прав.
Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню, але суд зазначає, що для поновлення його прав відсутня необхідність повного скасування наказу № 85, оскільки спірною є тільки дата з якої позивача необхідно зарахувати на всі види забезпечення, тобто не з 21.04.2021 року як зазначено в наказі, а з 08.11.2019 року.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд вважає, що заява позивача про встановлення судового контролю підлягає задоволенню, оскільки як встановлено у цій справі, дії відповідача є такими, що викликають необхідність встановлення такого контролю.
Керуючись ст. 242-246, 382 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати частково протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2021 року № 85 в частині зарахування ОСОБА_1 в списки особового складу частини, на всі види забезпечення з 21квітня 2021 року.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 прийняти наказ (по стройовій частині) щодо зарахування ОСОБА_1 в списки особового складу частини, на всі види забезпечення з урахуваням рішення Херсонського ОАС у справі № 540/2631/19 про поновлення на посаді ОСОБА_1 з 08.11.2019 року.
Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 протягом п'яти днів з дня вступу рішення в законну силу подати звіт про його виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 вересня 2021 р.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 106030000