Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
06 вересня 2021 року № 520/11856/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684), Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (вул. Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 08596819), Національної поліції України (вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578), третя особа - Департамент поліції охорони (вул. Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40109110) про визнання протиправними та скасування висновків, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач-1, МВС) , Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач-2, Департамент, ДДСО), Національної поліції України (далі по тексту - відповідач-3, НП, нацполіція), третя особа - Департамент поліції охорони (далі по тексту - третя особа, ДПО), в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати складений Міністерством внутрішніх справ України "Висновок про прийняття рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги за заявою ОСОБА_1 " від 27.05.2021;
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України по поверненню матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 на адресу Департаменту Державної служби охорони при МВС України;
- визнати протиправним і скасувати складений Департаментом Державної служби охорони при МВС України "Висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ "Про міліцію" (зі змінами)" від 16.12.2019;
- визнати право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 в сумі 320000,00 грн. за рахунок бюджетних коштів на утримання Національної поліції України, у зв'язку з встановленням йому 09.12.2016 інвалідності ІІ-ї групи з втратою 70% професійної працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС України;
- зобов'язати Департамент Державної служби охорони при МВС України протягом 15-ти днів скласти і повторно направити на адресу Міністерства внутрішніх справ України усі необхідні документи для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 в сумі 320000,00 грн.;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України в 15-ти денний строк після отримання від Департаменту Державної служби охорони при МВС України документів для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 в сумі 320000,00 грн., прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 в сумі 320000,00 грн. за рахунок бюджетних коштів на утримання Національної поліції України та направити це рішення на адресу Національної поліції України для проведення нею виділення відповідних бюджетних коштів;
- зобов'язати Національну поліцію України в 15-ти денний строк після отримання від Міністерства внутрішніх справ України рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 в сумі 320000,00 грн., виділити відповідні бюджетні кошти в такій сумі і перерахувати їх на відповідний казначейський рахунок Департаменту поліції охорони, для проведення виплати цих коштів ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 по справі №520/1862/2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021 було задоволено частково, а саме було визнано протиправними дії МВС України щодо неприйняття рішення, скасовано рішення МВС про відмову у призначенні позивачу ОГД та зобов'язано МВС повторно розглянути документи про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги по заяві ОСОБА_1 , зобов'язано Департамент ДСО повторно направити до МВС усі необхідні документи для призначення і виплати позивачу ОГД в сумі 310000, 00 грн.
Листом Департаменту ДСО при МВС України від 16.06.2021 № І1/1-36лк/Тщ було вдруге повернуто усі надані документи, а також позивачу надіслано складений Департаментом ДСО при МВС України "Висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ "Про міліцію" (зі змінами)" від 16.12.2019 про призначення мені до виплати ОГД в сумі 310000,00 грн. та копію складеного МВС України "Висновку про прийняття рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги за заявою ОСОБА_1 " від 27.05.2021, яким:
1. Відмовлено у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням другої групи інвалідності на підставі висновку ліквідаційної комісії ДДСО при МВС України від 16.12.2019;
2. Висновок Міністерства внутрішніх справ України, прийнятий на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі № 520/1862/2020 з матеріалами надіслано до ліквідаційної комісії ДДСО при МВС України для приведення у відповідність до вимог законодавства.
Ознайомившись із вказаним рішенням про відмову, позивач із ним не погоджується, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 06.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем -1 подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки покриття витрат на виплату ОГД має здійснюватись поліцією охорони за рахунок коштів, передбачених держбюджетом для Національної поліції.
Відповідач-2 правом надання відзиву на позов не скористався.
Відповідачем -3 подано відзив на адміністративний позов, у якому вказано на безпідставність позову позаяк ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців з дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.
Третя особа надала пояснення по суті адміністративного позову, зазначивши про відсутність порушених прав позивача з його боку.
Представником позивача надано відповідь на відзив відповідача та на пояснення, у яких він повністю підтримав свою правову позицію та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року по справі № 520/1862/2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021, встановлено наступне:
«Наказом Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 11.09.2007 № 227о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в ОВС України за п. 64"А" (за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил.
Постановою Військово-лікарської комісії госпіталю МВС України в Харківській області від 17.09.2007 встановлено причинний зв'язок наявного у позивача захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ, про що вказано у пункті 12 виданого мені свідоцтва про хворобу від 17.09.2007 № 96.
У зв'язку з цим, наказом Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 17.10.2007 № 259 о/с до наказу від 11.09.2007 № 227о/с внесено зміни щодо зміни підстав звільнення - за п. 64"Б" (через хворобу), з 17.09.2007.
Актом огляду обласної МСЕК-4 від 09.12.2016 позивачу встановлено інвалідність ІІ групи з втратою 70% професійної працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, про що видано відповідні довідки серії 12ААА № 444779 та серії 10ААА №016821.
З 07.11.2015 набрав чинності Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", а Закон України від 20.12.1990 № 565-ХІІ "Про міліцію" - втратив чинність. Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" доповнено абзацом 3 такого змісту: "Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
З метою призначення та отримання одноразової грошової допомоги позивач звернувся на адресу Ліквідаційної комісії Департаменту Державної служби охорони при МВС України з відповідною заявою, до якої надав передбачені пунктом 7 Порядку № 850 для її призначення документи.
Листом Департаменту ДСО від 29.01.2020 № 11/3-9лк позивачу повідомлено, що МВС України прийняло рішення про повернення матеріалів про призначення ОГД та необхідність їх направлення Департаментом ДСО до Національної поліції України для прийняття відповідного рішення про призначення ОГД, а також проте, що ліквідаційною комісією Департаменту ДСО документи щодо призначення ОГД надіслано листом від 22.01.2020 № 11/3-6лк до Національної поліції України.
До цього листа Департаменту ДСО додано копію листа від 22.01.2020 № 11/3-6л/к, копію листа МВС України від 10.01.2020 № 828/15-2020 та копію Висновку Департаменту ДСО від 16.12.2019 про призначення ОГД у зв'язку з установленням інвалідності ІІ-ї групи.
Таким чином, МВС України на підставі постанов КМУ від 13.10.2015 № 834, від 27.12.2018 № 1146 та наказу МВС України від 26.01.2016 № 51/64 прийнято рішення (лист від 10.01.2020 № 828/15-2020) про відмову в призначенні та виплаті ОГД та необхідність прийняття такого рішення з боку Національної поліції України.
Листом Департаменту ДСО від 03.02.202 № 11/3-1 усі подані позивачем документи про призначення і виплату ОГД повернуті на адресу позивача вказівкою про те, що виплата мені ОГД можлива лише на підставі "прийнятого МВС України висновку про прийняття рішення згідно з Порядком".».
Рішенням ХОАС від 25 серпня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032684), Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 08596819), Національної поліції України (01601, вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108578), третя особа - Департамент поліції охорони (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 40109110) про визнання протиправним і скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково та судом вирішено:
«Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про нарахування чи відмову нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та повернення матеріалів про виплату такої одноразової грошової допомоги без розгляду їх по суті.
Скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України від 10.01.2020 №828/15-2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 №850 в сумі 310000,00 грн.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення, відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, по заяві ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
Зобов'язати Департамент Державної служби охорони при МВС України протягом 15-ти днів повторно направити на адресу Міністерства внутрішніх справ України усі необхідні документи для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 в сумі 310000.0 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.».
Зазначене рішення набрало законної сили 19 лютого 2021 року.
На виконання вищезазначеного рішення суду, Державним секретарем МВС Тахтай Олексієм повторно розглянуто документи щодо призначення допомоги позивачу, і 27 травня 2021 ним затверджено висновок про прийняття рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги згідно якого відмовлено у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням другої групи інвалідності на підставі висновку ліквідаційної комісії ДДСО при МВС України від 16.12.2019 (а.с. 26-27).
Правовими підставами для прийняття МВС України саме такого Висновку з повторного розгляду поданих документів були наступними:
- при проведенні Позивачу медико-соціальної експертизи в порушення вимог постанови КМУ від 03.12.2019 № 1377 до складу відповідної комісії працівники закладів охорони здоров'я МВС не заіучалися:
- сума одноразової грошової допомоги, призначена Позивачу висновком ліквідаційної комісії ДДСО при МВС України від 16.12.2019 не відповідає у мовам підпункту 2 пункту З Порядку № 850 та є заниженою:
- виплата одноразової грошової допомоги Позивачу повинна бути здійснена за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції.
Такі дії та бездіяльність МВС України, Департаменту ДСО при МВС України та Національної поліції України, а також прийняті цими органами рішення та вчинені дії про відмову у призначенні виплати позивачу ОГД та повернення на його адресу матеріалів про призначення і виплату ОГД, вважає протиправними і незаконними.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року, згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20 грудня 1990 року та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року (далі Порядок № 850).
Так, відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно із підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Щодо стверджуваного відповідачем недоліку з приводу проведення медико-соціальної експертизи позивача неуповноваженим складом МСЕК суд зазначає, що матеріали щодо виплати позивачу допомоги не містять інформації про особовий склад МСЕК, що видала відповідні довідки позивачу.
Відповідно до п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № № 1317, залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Проаналізувавши вказану норму, суд дійшов висновку, що зазначена у висновку відповідача -1 підстава не доводить недійсності поданого позивачем документа, зважаючи, що довідка до акту огляду МСЕК 12ААА № 444779 від 09.12.2016 підписана головою МСЕК та скріплена печаткою установи. До часу визнання її нечинною (підробленою), висновки відповідача у спірних правовідносинах не є обґрунтованими.
Як встановлено судом, інвалідність другої групи була встановлена Позивачу органом МСЕК 09.12.2016.
Статтею 7 Закону України від 25.12.2015 № 928-VІІІ "Про Державний бюджет України
на 2016 рік" в бюджеті був закладений прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.12.2016 року у сумі 1550,00 грн.
Законом України від 19.05.2016 № 1384-VІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"", який набрав чинності 25.06.2016 р. до абзацу 4 статті 7 Закону № 928-VІІІ були внесені зміни щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.12.2016 року - в сумі 1600,00 грн.
У зв'язку з цим, правильно обчислена сума ОГД, яку має отримати Позивач становить 1600,00*200=320000.00 грн.
Таким чином, складений Департаментом ДСО при МВС України "Висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ "Про міліцію" (зі змінами)" від 16.12.2019 про призначення Позивачу до виплати ОГД в сумі 310000,00 грн. був складений з математичною помилкою.
Разом з цим, норми Порядку № 850 не містять будь-якої форми "висновку щодо виплати грошової допомоги", який повинен скласти керівник органу внутрішніх справ у якому проходив (проходить) службу працівник міліції і який направляється на адресу МВС України для прийняття цим органом відповідного рішення про призначення і виплату ОГД такому працівнику міліції.
При цьому, згідно з Порядком № 850 допущена Департаментом ДСО при МВС України математична помилка у визначенні належної до виплати Позивачу суми ОГД не є підставою ні для відмови МВС України у виплаті ОГД Позивачеві, ні для повернення МВС України матеріалів про виплату ОГД на адресу Департаменту ДСО при МВС України з прийняттям рішення про відмову у виплаті ОГД на підставі такого висновку.
Водночас, суд погоджується з позицією позивача, що означена помилка порушує право позивача на отримання ОГД у передбаченому чинним законодавством розмірі, а відтак складений Департаментом Державної служби охорони при МВС України "Висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ "Про міліцію" (зі змінами)" від 16.12.2019 р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки вказані вище норми не передбачають застосованої у заявлених спірних правовідносинах відповідачем підстави для відмови у призначенні вказаного виду допомоги суд дійшов висновку, що останній діяв всупереч вимогам ст.23 Закону №565-XII та п.9 Порядку № 850.
Відповідно до п.14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Докази наявності вказаних обставин у матеріалах справи відсутні.
У ході судового розгляду передбачених законом підстав для відмови у виплаті допомоги відповідачем не наведено і їх наявність не встановлено.
Також відповідачем не доведено наявності у нього можливостей вибору різних видів правомірної поведінки на його розсуд, що б свідчило про дискреційні повноваження з питань, що стосуються предмету спору.
Отже, повноваження відповідача у питанні призначенні одноразової грошової допомоги не є дискреційними.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі № 281/490/17 (№ К/9901/48241/18).
Стосовно вимоги позивача про визнання права на отримання ОГД , суд відзначає, що статтею 245 КАСУ визначено перелік повноважень суду під час прийняття рішення. Так згідно ч.ч.1, 2 вказаного кодексу, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних овноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Отже, чинний КАСУ не передбачає такого захисту порушеного права, як його визнання, окрім того, відповідачами як у спірних рішеннях, так і у відзивах не заперечується право позивача на отримання ОГД. Суд також відзначає, що таке право передбачене чинним законодавством України, про що описано судом в мотивувальній частині рішення, а тому не потребує окремого визнання через що ця позовна вимога не підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України по поверненню матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 на адресу Департаменту Державної служби охорони при МВС України.
Суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.
В даному випадку щодо відмови у призначенні ОГД суб'єктом владних повноважень були вчинені активні дії, а саме - прийнято рішення про відмову у призначенні та з матеріалами надіслати до ліквідаційної комісії ДДСО при МВС України для приведення у відповідність до вимог законодавства, викладене в оскаржуваному висновку.
В такому випадку, суд відзначає, що ефективним способом захисту прав позивача та його відновлення є визнання протиправним та скасування, складеного Міністерством внутрішніх справ України "Висновок про прийняття рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги за заявою ОСОБА_1 " від 27.05.2021 у повному обсязі, як-то просить позивач.
Відтак, за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке підлягає скасуванню, суд зазначає, що оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, позаяк суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні та надіслання до ліквідаційної комісії, через що у вимозі про визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України по поверненню матеріалів слід відмовити.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на те, що відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684), Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (вул. Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 08596819), Національної поліції України (вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578), третя особа - Департамент поліції охорони (вул. Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40109110) про визнання протиправними та скасування висновків, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати складений Міністерством внутрішніх справ України "Висновок про прийняття рішення щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги за заявою ОСОБА_1 " від 27.05.2021 р.
Визнати протиправним і скасувати складений Департаментом Державної служби охорони при МВС України "Висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ "Про міліцію" (зі змінами)" від 16.12.2019 р.
Зобов'язати Департамент Державної служби охорони при МВС України (вул. Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 08596819) протягом 15-ти днів скласти і повторно направити на адресу Міністерства внутрішніх справ України усі необхідні документи для призначення і виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 в сумі 320000,00 грн.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) в 15-ти денний строк після отримання від Департаменту Державної служби охорони при МВС України документів для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 в сумі 320000,00 грн., прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 в сумі 320000,00 грн. за рахунок бюджетних коштів на утримання Національної поліції України та направити прийняте рішення на адресу Національної поліції України для проведення нею виділення відповідних бюджетних коштів.
Зобов'язати Національну поліцію України (вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) в 15-ти денний строк після отримання від Міністерства внутрішніх справ України рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 в сумі 320000,00 грн., виділити відповідні бюджетні кошти в сумі 320000,00 грн. і перерахувати їх на відповідний казначейський рахунок Департаменту поліції охорони (вул. Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40109110), для проведення виплати цих коштів ОСОБА_1 .
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 06 вересня 2021 року.
Суддя Бадюков Ю.В.