Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 вересня 2021 року Справа №520/10777/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколаєвої О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у порядку статтей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №520/10777/2020
за позовом ОСОБА_1
до Служби безпеки України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №520/10777/2020 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №520/10777/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Позивач через свого представника 29.06.2021 звернувся до суду з заявою у порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просив:
- визнати дії Служби безпеки України, які полягають у невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №520/10777/2020 у частині нарахування та виплати компенсації за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення, протиправними;
- зобов'язати Службу безпеки України негайно (без відстрочення) виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №520/10777/2020 та здійснити нарахування та виплату компенсації за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення;
- зобов'язати Службу безпеки України подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення, (частина перша статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
В обґрунтування заяви зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від від 18.11.2020 у справі №520/10777/2020 не виконано у повному обсязі.
У період з 20.08.2021 по 02.09.2021 суддя перебувала у відпустці.
Суд, дослідивши подану заяву та матеріали справи, зазначає наступне.
Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Крім того, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Судом встановлено, що у вказаній заяві позивач просить одночасно застосувати заходи, передбаченні статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положеннями частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (частина друга статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина четверта статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (частина п'ята статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку про виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 16.10.2018 у справі №556/2081/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду.
Окрім того, приписами статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Таким чином, оскільки заявником порушені вимоги передбачені до оформлення заяви у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - поєднання в одній заяві з вимогами, які належить розглядати у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для застосування аналогії закону, та повернення даної заяви за всіма вимога заявнику, на підставі положень пункту 5 статті 383, статті 167, пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 167, 169, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 у порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №520/10777/2020 - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Ніколаєва