Справа № 500/4169/21
06 вересня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у зарахуванні до стажу державної служби періоду роботи позивача з 28.08.1986 до 01.03.1991 в Тернопільському агропромоб'єднанні Тернопільського райвиконкому, оформлену листом №1900-0304-8/18641 від 22.06.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи з 28.08.1986 до 01.03.1991 на посадах ведучого економіста та провідного спеціаліста Тернопільського агропромоб'єднання (з врахуванням перейменування з 01.04.1988 у агрокомбінат «Тернопіль») Тернопільського райвиконкому;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію позивачу за нормами Закону України «Про державну службу» з дати звернення за її призначенням, а саме з 26.05.2021, на підставі довідки №05-02-25-93 від 24.05.2021, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.05.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком як державному службовцю. Проте, листом №1900-0304-8/18641 від 22.06.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком як державному службовцю, оскільки період роботи позивача в Тернопільському районному агропромисловому об'єднанні з 28.08.1986 до 01.03.1991 до стажу державної служби не зарахований, відтак стаж державної служби прийнятий до зарахування, становить менше 20 років. Позивач вважає відмову в призначені пенсії за віком як державному службовцю протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 21.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
04.08.2021 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог та вказав, що періоди роботи позивача з 28.08.1986 до 01.03.1991 на посадах ведучого економіста та провідного спеціаліста в Тернопільському районному агропромисловому об'єднанні не було враховано до стажу державної служби, який би давав право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», оскільки дана посада не віднесена до відповідних категорій посад державної служби визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України.
На момент звернення із заявою про призначення пенсії, стаж позивач складав 16 років 08 місяців 16 днів. З огляду на наведене, у позивача недостатньо стажу державної служби, а тому у відповідача не було підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Частиною п'ятою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 26.05.2021 року позивач, після досягнення віку 62 років, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком як державному службовцю.
Листом №1900-0304-8/18641 від 22.06.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком як державному службовцю. Відмова мотивована тим, що стаж державної служби позивача, прийнятий до зарахування, становить менше 20 років (16 років 08 місяців 16 днів), оскільки період роботи позивача в Тернопільському районному агропромисловому об'єднанні з 28.08.1986 до 01.03.1991 (4 роки 6 місяців) до стажу державної служби не зарахований.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
01.05.2016 набув чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), згідно з ч.2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Суд встановив, що позивач період з 28.08.1986 до 01.03.1991 працював на посадах ведучого економіста та провідного спеціаліста в Тернопільському районному агропромисловому об'єднанні, яке було перейменоване на агропромисловий комбінат «Тернопіль» Тернопільського райвиконкому, так відповідно до записів у трудовій книжці, позивач:
- 28.08.1986 - прийнятий в відділ планування економіки і міжгалузевих зв'язків ведучим економістом в «Тернопільське агропромоб'єднання»;
- 01.04.1988 - в зв'язку з створенням агропромислового комбінату «Тернопіль» переведений на посаду ведучого економіста фінансово- розрахункового центру»;
- 16.05.1988 - переведений на посаду ведучого інженера-економіста групи по зовнішньоекономічних зв'язках та науково-технічному прогресу;
- 01.06.1989 - переведений на посаду провідного спеціаліста по зовнішньоекономічних зв'язках відділу промислових і переробних підприємств»;
- 01.03.1991 - звільнений в зв'язку з ліквідацією АПК "Тернопіль".
Зі змісту оскаржуваного рішення судом встановлено, що відповідачем при обчисленні трудового стажу, що дає право на призначення пенсії державного службовця не враховано вищенаведені періоди роботи позивача.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
З аналізу наведених норм та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що, в даному випадку, слід керуватися нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).
Статтею 25 Закону №3723-XII передбачено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби включається час роботи, зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, у тому числі у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Згідно історичних довідок №12-06/02/296 від 15.07.2021 виданих архівним відділом Тернопільської районної державної адміністрації, "Тернопільське районне агропромислове об'єднання утворене" з 1 січня 1986 року на основі постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 14.11.1985 №114 «Про дальше вдосконалення управління агропромисловим комплексом», ЦК Компартії України і Ради Міністрів Української PCP від 10.12.1985 №429, бюро Тернопільського обкому Компартії України та виконкому Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 29.12.1985р. №421, наказу №1-К від 2.01.1986р. Тернопільського районного агропромислового об'єднання та на основі наказу Держагропрому УРСР від 18.01.1986р. №12.
Тернопільське районне агропромислове об'єднання утворене на базі управління сільського господарства Тернопільського райвиконкому,...». «Районне агропромислове об'єднання у своїй діяльності підпорядковується як районній Раді народних депутатів і його виконавчому комітету так і агропрому області».
«На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 30 липня 1988 №208 та наказу №167 від 08 серпня 1988 року по Тернопільському обласному агропромисловому комітету Тернопільське районне агропромислове об'єднання перейменовано на агропромисловий комбінат «Тернопіль».
Згідно з додатком до Порядку №238 до переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, віднесено, зокрема: Виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи; місцеві органи державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР.
Постановою Центрального комітету Компартії України і Ради Міністрів Української PCP №429 від 19.12.1985 «Про подальше вдосконалення управління агропромисловим комплексом Української PCP» визначено, що Державний агропромисловий комітет Української PCP являється центральним органом державного управління агропромисловим комплексом республіки.
У свою чергу, Держагропром УРСР здійснює свою діяльність під керівництвом Ради Міністрів УРСР, а агропроми областей, районні агропромислові об'єднання - під керівництвом відповідно виконкомів обласних, районних рад народних депутатів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Тернопільське районне агропромислове об'єднання, яке було перейменоване на агропромисловий комбінат «Тернопіль», відноситься до місцевих органів - державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР.
17.07.2007 за №5587/11-07 Головним управлінням державної служби України було видано лист-роз'яснення «Щодо зарахування до стажу державної служби окремих періодів роботи, які дають право на призначення пенсії державного службовця», у якому зазначено, що згідно із Порядком обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується період роботи в районному агропромисловому об'єднанні на посадах керівних працівників і спеціалістів у місцевих органах державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР.
Разом з тим, в матеріалах справи знаходиться довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видана позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 24.05.2021 №05-02-25-93 за останнім місцем роботи, про те що позивач отримував надбавку за вислугу років (50%) маючи стаж державної служби більше 21 року.
Врахувавши наведене, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача на посадах ведучого економіста та провідного спеціаліста у Тернопільському районному агропромисловому об'єднанні зараховуються до стажу державної служби, тому відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до державної служби та призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» є протиправною.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене суд вважає, що рішення відповідача викладене у листі №1900-0304-8/18641 від 22.06.2021 про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
Для відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати періоди роботи у Тернопільському районному агропромисловому об'єднанні з 28.08.1986 до 01.03.1991 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби та призначити ОСОБА_1 пенсію, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки №05-02-25-93 від 24.05.2021 виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області з часу звернення із заявою - 26.05.2021.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №0.0.2197652291.1 від 16.07.2021.
Керуючись статтями 139, 41-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 28.08.1986 до 01.03.1991 на посадах ведучого економіста та провідного спеціаліста Тернопільського агропромоб'єднання до стажу державної служби та призначити з 26.05.2021 ОСОБА_1 пенсію як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки №05-02-25-93 від 24.05.2021 виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ 14035769);
Головуючий суддя Баб'юк П.М.