Рішення від 03.09.2021 по справі 500/3735/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3735/21

03 вересня 2021 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі заяви від 05.05.2021 року;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію за віком, провести нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 15.04.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.05.2021 року повідомлено, що на момент звернення за призначенням пенсії, його страховий стаж є недостатнім для призначення пенсії за віком. Однак, відповідачем до страхового стажу позивача зараховано не всі періоди роботи, оскільки на першій сторінці трудової книжки відсутня дата народження її власника. Не враховано відповідачем і дані довідок від 15.03.2021 року №226 та №227, у зв'язку із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові позивача не повністю, а зі скороченням. Беручи до уваги те, що факт роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 року по 08.01.1985 року в Черкаському обласному управлінні хлібопродуктів та з 22.01.1985 року по 31.12.1998 року в Хоростківському комбінаті хлібопродуктів підтверджується відомостями трудової книжки, а також архівними довідками, формальні неточності у яких не можуть бути підставою для обмеження у реалізації конституційного права на соціальний захист, позивач вважає вказану відмову в призначенні пенсії протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 23.07.2021 року подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що на титульній сторінці трудової книжки позивача відсутня дата народження власника. Зарахувати до страхувати стажу спірних періодів відповідно до архівних довідок від 15.03.2021 року, виданих Гусятинським трудовим архівом, підстав немає, оскільки в даних довідках міститься скорочене "по батькові", що не відповідає паспортним даним. На момент звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж позивача відповідно до даних реєстру зареєстрованих осіб та довідки №227 від 15.03.2021 року становить 23 роки 9 місяців 2 дні, що є меншим за необхідний. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18), протягом трудової діяльності працював на різних посадах, що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 05.08.1983 року (а.с.6-7).

Зокрема, позивач працював з 01.08.1983 року по 08.01.1985 року в Черкаському обласному управлінні хлібопродуктів та з 22.01.1985 року по 14.08.2001 року в Хоростківському комбінаті хлібопродуктів.

Архівною довідкою від 15.03.2021 року №224 про трудовий стаж, виданою комунальною архівною установою "Трудовий архів Гусятинської селищної ради", підтверджено призначення ОСОБА_1 на посаду головного інженера комбінату наказом по Хоростківському комбінаті хлібопродуктів №6 від 22.01.1885 року (а.с.12).

Також у документах архівного фонду відкритого акціонерного товариства "Хоростківський комбінат хлібопродуктів" містяться відомості про заробітну плату ОСОБА_1 у Хоростківському комбінаті хлібопродуктів, про що комунальною архівною установою "Трудовий архів Гусятинської селищної ради" на підставі книг обліку розрахунків по оплаті праці видано архівні довідки від 15.03.2021 року №225, №226, №227 про заробітну плату (а.с.13-15).

Позивач 05.05.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.05.2021 року позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Повідомлено, що згідно даних реєстру зареєстрованих осіб та довідки №227 від 15.03.2021 року загальний стаж складає 23 роки 9 місяців 2 дні. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки на першій сторінці трудової книжки відсутня дата народження її власника. Не враховано також дані довідок від 15.03.2021 року №226 та №227, у зв'язку із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові не повністю, а зі скороченням (а.с.5).

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

За змістом ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Приписами ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

За приписами п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162, які узгоджуються з нормами п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захист від 29.07.1993 року №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З матеріалів справи видно, що у відповідності до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 працював з 01.08.1983 року по 08.01.1985 року в Черкаському обласному управлінні хлібопродуктів та з 22.01.1985 року по 14.08.2001 року в Хоростківському комбінаті хлібопродуктів.

Відмовляючи позивачу у зарахуванні до страхового стажу період роботи в Черкаському обласному управлінні хлібопродуктів з 01.08.1983 року по 08.01.1985 року та весь період роботи в Хоростківському комбінаті хлібопродуктів, а саме з 22.01.1985 року по 31.12.1998 року, відповідач у листі від 07.05.2021 року послався на те, що на титульній сторінці його трудової книжки відсутня дата народження власника.

Не враховано відповідачем і дані архівних довідок від 15.03.2021 року №224 про трудовий стаж та від 15.03.2021 року №225, №226, №227 про заробітну плату, виданих комунальною архівною установою "Трудовий архів Гусятинської селищної ради", оскільки в даних довідках міститься скорочене "по батькові" позивача, що не відповідає паспортним даним.

Так, на титульній сторінці трудової книжки позивача справді відсутня дата народження власника, однака право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 26.06.2019 року у справі №607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не врахувало, що не усі недоліки у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

З цих же підстав, на переконання суду, відповідачем безпідставно залишено поза увагою представлені архівні довідки від 15.03.2021 року №224 про трудовий стаж та від 15.03.2021 року №225, №226, №227 про заробітну плату, оскільки вказане в документах архівного фонду "по батькові" ОСОБА_1 не повністю " ОСОБА_1 " не з вини позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що періоди роботи з 01.08.1983 року по 08.01.1985 року в Черкаському обласному управлінні хлібопродуктів та з 22.01.1985 року по 31.12.1998 року в Хоростківському комбінаті хлібопродуктів, оскільки такі відповідають записам в трудовій книжці позивача, недостовірності або інших ознак юридичної дефектності якої не встановлено, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, що також підтверджується архівними довідками, а відсутня дата народження власника на титульній сторінці трудової книжки, не може бути підставою для відмови у зарахуванні зазначених періодів роботи, та необхідність захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача зарахувати такі періоди.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, оскільки позивач досяг відповідного віку, має достатній загальний страховий стаж, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні, суд вважає за необхідне визнати протиправною, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, відмову Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як передбачено п.4 ч.2 ст.245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч.4 ст.245 КАС України).

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у позивача відповідного віку, достатнього загального страхового стажу, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб'єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам, буде зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 16.04.2021 року - дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції №136 від 23.06.2021 року на суму 1816,00 грн. (а.с.4).

При цьому, за приписами п.5 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1983 року по 08.01.1985 року в Черкаському обласному управлінні хлібопродуктів та з 22.01.1985 року по 31.12.1998 року в Хоростківському комбінаті хлібопродуктів та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 16.04.2021 року.

Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);

Головуючий суддя Мандзій О.П.

Попередній документ
99387848
Наступний документ
99387850
Інформація про рішення:
№ рішення: 99387849
№ справи: 500/3735/21
Дата рішення: 03.09.2021
Дата публікації: 08.09.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.10.2021)
Дата надходження: 13.10.2021
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії