06 вересня 2021 року Справа № 480/525/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/525/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови від 01.10.2020р. у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з 02 вересня 2020 року вона перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до ч.І ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Як вказує позивач, на час призначення пенсії вона мала страховий стаж педагогічної роботи 41 рік 10 місяців 15 днів, що підтверджується довідкою Головного управління ПФУ в Сумській області від 12.01.2021 №16/024-14.
Пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів є" - ж статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримувати будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Після призначення пенсії позивач звернулась до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі їх 10 місячних пенсій станом на день її призначення, як це передбачено пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 01.10.2020 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті допомоги мотивуючи відмову тим, що до спеціального стажу не зараховано періоди роботи: з 29.06.1989р. по 30.09.1993р., оскільки не надані документи, які б визначали відсоток державної власності підприємства Глухівський завод «Електропанель» у зазначений період; з 01.03.2015р. по 31.08.2018р. на посаді завідувача логопедичним пунктом відділу освіти Глухівської міської ради та з 03.09.2018р. по теперішній час по посаді учителя-логопеда у комунальній установі «Інклюзивно-ресурсний центр» Глухівської міської ради, оскільки не надані документи про належність даних установ до закладів освіти.
Позивач стверджує, що матеріали пенсійної справи містять всі необхідні матеріали, які підтверджують, що більше 41 року позивач працювала саме педагогом. Дана обставина підтверджується копією трудової книжки та іншими наданими для призначення пенсії документами, які ґрунтуються на діючому законодавстві.
На переконання позивача, дії відповідача щодо відмови у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій є протиправними, оскільки нею дотримані всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого призначення. У зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Провадження у даній справі здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву в якому зазначається, що вимоги позивача ГУ ПФУ в Сумській області не визнає. Просить суд врахувати, що згідно з наданими документами с т р а х о в и й стаж с к л а д а є - 41 рік 10 місяців 15 днів. До с п е ці а л ь н о г о стажу до надання уточнюючих документів н е з а р а х о в а н і періоди роботи:
- з 29.06.1989 р. по 30.09.1993 р., оскільки не надані документи, які б визначали відсоток державної власності підприємства Глухівський завод «Електропанель» у зазначений період;
- з 03.09.2018 р. по теперішній час на посаді учителя-логопеда у комунальній установі «Інклюзивно-ресурсний центр» Глухівської міської ради, оскільки не надані документи про належність даних установ до закладів освіти.
Як вказує відповідач, позивачу у листі на її звернення було про зазначені обставини зазначено та вказано, що при наданні позивачем уточнюючих документів питання призначення грошової допомоги буде переглянуте. Однак, уточнюючі документи до головного управління від позивача не надходили.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
З 02 вересня 2020 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до ч.І ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 7.1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для педагогічних працівників, які працювали на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, та виходять на пенсію за віком, надано право на виплату грошової допомоги у розмірі їх 10 місячних пенсій станом на день її призначення.
На час призначення пенсії позивач мала страховий стаж педагогічної роботи 41 рік 10 місяців 15 днів, що підтверджується довідкою Головного управління ПФУ в Сумській області від 12.01.2021 №16/024-14.
Після призначення пенсії позивач звернулась до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про виплату їй грошової допомоги у розмірі їх 10 місячних пенсій станом на день її призначення.
Листом від 01.10.2020 Головне управління ПФУ в Сумській області відмовило у виплаті допомоги, мотивуючи тим, що до спеціального стажу не зараховано періоди роботи:
- з 29.06.1989р. по 30.09.1993р., оскільки не надані документи, які б визначали відсоток державної власності підприємства Глухівський завод «Електропанель» у зазначений період;
- з 01.03.2015р. по 31.08.2018р. на посаді завідувача логопедичним пунктом відділу освіти Глухівської міської ради;
- з 03.09.2018р. по теперішній час по посаді учителя-логопеда у комунальній установі «Інклюзивно-ресурсний центр» Глухівської міської ради, оскільки не надані документи про належність даних установ до закладів освіти.
Крім трудової книжки, яка є основним документом, що підтверджує страхований стаж роботи, позивач надала довідку Приватного акціонерного товариства «Глухівський завод «Електропанель» від 27 травня 2010 року № 4/25, якою підтверджено, що з 29 червня 1989 року (наказ №54 від 26 червня 1989 року) по 30 вересня 1993 року (наказ №53а від 30 вересня 1993 року) вона працювала вихователем дитсадка №16. Іншою довідкою від 27 травня 2010 року № 4/25 повідомлено, що Товариство створене згідно з рішенням Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу України (№31 від 14.01.1994 року) шляхом перетворення державного підприємства Глухівського електроапаратного заводу «Електропанель» у Відкрите акціонерне товариство «Глухівський завод «Електропанель» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» від 15.06.1993 року. Тобто на час роботи позивача в дитсадку №16 Глухівський електроапаратний завод «Електропанель» був 100-відсотково державним підприємством. Тому вимога відповідача надати довідку про відсоток державної власності цього підприємства нічим не обґрунтована.
Щодо незарахування до педагогічного стажу з 01.03.2015р. по 31.08.2018р. на посаді завідувача логопедичним пунктом відділу освіти Глухівської міської ради, то ці дії відповідача позивач також вважає неправомірними посимлаючись на те, що відповідно до пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е) статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до ЗО років за Переліком № 909.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-ІУ та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою № 909, віднесено посади педагогічних працівників, що зазначено в Переліку посад педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників».
Зокрема у закладах загальної середньої освіти це такі посади як: учителі, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи, соціальні педагоги, організатори позакласної та позашкільної виховної роботи, практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
у закладах дошкільної освіти:
директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі- дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи; у дитячих будинках:
директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної частини або роботи, вчителі, вихователі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; у закладах позашкільної освіти:
директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
у вищих навчальних закладах І - II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах:
директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально- виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; у міжшкільних навчально-виробничих комбінатах:
директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально- виробничої) роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практики.
Довідкою відділу освіти Глухівської міської ради Сумської області від 06 липня 2020 року підтверджено, що я працювала повний робочий день в логопедичному пункті відділу освіти Глухівської міської ради і за пероід з 01.03.2015 (наказ відділу освіти про призначення від 27.02.2015 №40-К) по 31.08.2018 наявний стаж (наказ відділу освіти про призначення від 31.08.2018 №78-К) виконувала освітню діяльність: завідувала
логопедичним пунктом, виконувала посадові обов'язки учителя -логопеда з професією, посадою завідувала логопедичним пунктом, що передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою № 909, за період з 01.03.2015 по 31.08.2018 - З роки 6 місяців 1 день.
Також, на переконання позивача, неправомірним є не включення до педагогічного стажу робота на посаді учителя- логопеда в комунальній установі «Інклюзивно-ресурсний центр» Глухівської міської ради Сумської області, де я працюю з 03.09.2018 по теперішній час.
Приписами статті 28 Закону України «Про освіту» передбачено, що система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Пунктом 2 частини 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145 статтю 48 Закону України «Про загальну середню освіту» доповнено пунктом 3і, згідно з яким до 1 вересня 2018 року обласні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування зобов'язано забезпечити створення районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів шляхом реорганізації існуючої мережі психолого- медико-педагогічних консультацій. Кабінету Міністрів України упродовж трьох місяців з дня набрання чинності Законом України «Про освіту» доручено затвердити Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсний центр.
Таке Положення про інклюзивно-ресурсний центр затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, до якого внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 617.
Згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення про інклюзивно-ресурсний центр одним з завдань центру є надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти (не відвідують заклади освіти) та не отримують відповідної допомоги.
Пунктом 47 Положення встановлено, що на педагогічних працівників інклюзивно- ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.
Згідно з пунктом 49 Положення для надання психолого-педагогічних та корекційно- розвиткових послуг в інклюзивно-ресурсному центрі вводяться такі посади: вчителя- логопеда залежно від кількості дітей з порушеннями мовлення, зокрема з тяжкими, з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення; вчителя-дефектолога - залежно від кількості дітей з порушеннями слуху/зору, інтелектуального розвитку; практичного психолога - залежно від кількості дітей, які мають порушення емоційно-вольової сфери/пізнавальних процесів; вчителя-реабілітолога з розрахунку одна штатна одиниця на 12-15 дітей, які мають порушення опорно-рухового апарату.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Крім того, на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, який відносить посаду «викладач» до педагогічних посад.
Відповідно до пункту 3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про позашкільну освіту» до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
При цьому, позивач просив суд врахувати, що така правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду . від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17 від 02 серпня 2019 року у справі №724/579/17.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-»ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-ІV, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
З аналізу наведених норм права можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій висловив Верховний Суд у справі №234/13835/17 від 13 березня 2018 року в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 02 березня 2020 року по справі №175/4086/16-а, від 28 квітня 2020 року по справі №678/941/17, від 12 березня 2019 року по справі №127/9277/17 та іншим.
Суд зазначає, що позивачці з 02.09.2020 призначена пенсія за віком. Обставини на які посилається позивач у позовній заяві , які зазначено вище, а також докази які були надані позивачем до матеріалів справи та до матеріалів пенсійної справи доводять, що станом на день досягнення пенсійного віку позивачка працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а її стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років.
Крім того, позивачці до моменту призначення пенсії за віком, пенсія з інших підстав не призначалась, одноразова грошова допомога не виплачувалась. Дану обставину відповідачем не спростовано.
З огляду на зазначене, суд вважає, що у спірних відносинах дотримано всіх умов, визначених пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, для виплати позивачці грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вчинені/прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для їх вчинення/прийняття, у зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, як це передбачено пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, як це передбачено пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець