06 вересня 2021 року справа № 480/6291/21
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6291/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:
- визнати протиправними дії щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії за вислугу років з 90% до 70% згідно наданої Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 10.03.2021 №43682 про грошове забезпечення станом на 01.04.2019, та обмеження пенсії як не конституційне;
- зобов'язати здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії згідно з наданою Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 10.03.2021 №43682 про грошове забезпечення станом на 01.04.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення із розрахунку 90% сум грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 квітня 2019 року, згідно довідки від 10.03.2021 № 43682 про грошове забезпечення, та здійснити виплату перерахованих сум пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Вимоги мотивовані тим, що відмова відповідача у перерахунку пенсії, виходячи з 90 % грошового забезпечення та обмеження її максимального розміру пенсії є протиправними, суперечать рішенню Конституційного суду України № 7-РП/2016 у справі № 1-38/2016 та судовій практиці.
Ухвалою суду від 15.07.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяв та клопотань до суду не надав.
При цьому суд зазначає, що копію ухвали суду про відкриття провадження відповідач отримав 26.07.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв'язку з цим суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію з лютого 1998 року у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90 % грошового забезпечення за 35 років вислуги.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №480/4403/18, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше нарахованої пенсії з 01.01.2018 з розрахунку 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
На підставі довідки №43682 від 10.03.2021, виданої Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі № 480/2786/21, ГУ ПФУ у Сумській області здійснено перерахунок пенсії позивача, в результаті якого зменшено її розмір з 90 до 70 відсотків грошового забезпечення.
Не погодившись із вищевказаним перерахунком та зменшенням розміру виплат, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати пенсії виходячи із розміру 90% грошового забезпечення.
Головне управління ПФУ в Сумській області листом від 06.07.2021 №1800-0202-8/31884 повідомило ОСОБА_1 про те, що виплата пенсії у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, обчисленої на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 480/4403/18, головним управлінням здійснювалась до набрання законної сили рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі № 480/2786/21, де застосовані норми законодавства, які діяли на час проведення перерахунку на його виконання. Виплата пенсії здійснюється згідно з чинним законодавством. Для проведення перерахунку пенсії за умов, викладених у зверненні, підстави відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби.
Пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 року № 51-IV, у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "85", "95" і "90" замінено відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".
Таким чином суд зазначає, що Законами № 51-IV, № 3668-VІ та № 1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" щодо розміру відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.
Разом з тим призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а в подальшому 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
Відтак, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.
Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.
Матеріалами справи підтверджується, що пенсія позивачу призначена в розмірі 90% грошового забезпечення.
Однак при перерахунку пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 480/2786/1, позивачу зменшено суму пенсії до 70% грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем у листі від 06.07.2021 (а.с.11).
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 04.02.2019 по справі № 240/5401/18 (провадження № Пз/9901/58/18).
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача при перерахунку є неправомірними.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача, суд зазначає наступне.
Частиною 7 статті 43 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (пункти 3, 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України). Це виключає можливість органу державної влади, у тому числі парламенту, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб відтворювати положення правових актів, визнаних Конституційним Судом України неконституційними, крім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким певний акт (його окремі положення) було визнано неконституційним, у подальшому змінені в порядку, передбаченому розділом XIII Основного Закону України.
Конституційний Суд України в пункті 7 Рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Оскільки положення частини 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано Конституційним Судом України неконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20.12.2016.
При цьому внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є по своїй суті повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому ці зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження максимального розміру пенсії.
Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія військовим пенсіонерам повинна виплачуватись без обмеження максимальним розміром, тобто в розмірі її фактичного нарахування.
На підставі викладеного суд доходить висновку про неправомірність обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із 90% до 70% грошового забезпечення та обмеження максимального розміру пенсії з 01 квітня 2019 року, при перерахунку пенсії згідно довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.03.2021 № 43682 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із розрахунку 90% відповідних сум всіх основних та додаткових складових грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 квітня 2019 року, згідно з довідкою Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.03.2021 № 43682, та здійснити виплату перерахованих сум пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908,00 грн., сплачену позивачем при зверненні до суду, що підтверджується квитанцією, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із 90% до 70% грошового забезпечення та обмеження максимального розміру пенсії з 01 квітня 2019 року, при перерахунку пенсії згідно довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.03.2021 № 43682.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) із розрахунку 90% відповідних сум всіх основних та додаткових складових грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 квітня 2019 року, згідно з довідкою Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.03.2021 № 43682, та здійснити виплату перерахованих сум пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар