про повернення позовної заяви
06 вересня 2021 року Справа № 480/6836/21
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
27.07.2021 до Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради (40035. м. Суми, вул. Харківська, 35), в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, за 2020 рік та за 2021 рік у меншому розмірі, ніж передбачено ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту” від 25.12.1998 року №367-ХІV.
2. Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій до 5 травня за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, за 2020 рік та за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум у відповідності до ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-ХІІ в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18).
3. Встановити судовий контроль за виконанням рішення, зобов'язавши відповідача подати з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (ст.382 КАС України).
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 р., яка отримана позивачем 05.08.2021 р., вказану позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з порушенням вимог ч.ч. 1, 2 ст. 122, ст. 123, ч.1 ст. 161 КАС України та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2020 роки як учаснику бойових дій, та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену таку допомогу за 2017-2020 роки. У заяві про поновлення строку звернення до суду необхідно було зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку. Позивачеві було роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.
06.08.2021 позивач надала до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначила, що про порушення своїх прав дізналась у лютому 2021 в ході мониторингу судової практики Верховного Суду та дізналась про зразкову справу № 440/2722/20. Позивач зазначила, що не могла передбачити, що Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері соціального забезпечення, може ці права порушувати. Враховуючи зазначене, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів та поновити даний строк про перерахунок розміру одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2020 роки.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходить із наступного.
Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема, просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2017-2021 роки, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
При цьому, позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізналась у лютому 2021 року.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19.
В даному випадку, суд наголошує на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якої в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
В той же час, суд зауважує, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги (ст. 17-1 Закону № 3551-XII).
Тобто, Законом № 3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.
При цьому, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 року розглядаючи справу № 607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, враховуючи позицію Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 року у справі №607/7919/17, шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом про виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік сплив 31.03.2021 року.
В той же час, до суду позивач звернулась 27.07.2021 року через засоби поштового зв'язку, тобто з пропуском строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
На думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому суд враховує, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі № 240/12017/19 від 31.03.2021 року відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; в той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, а відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Доводи позивача про те, що про порушення своїх прав вона дізналась з рішення Верховного Суду у справі №440/2722/20, суд вважає безпідставними, оскільки оприлюднення вищевказаного рішення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, позивач в поданій заяві не наводить.
Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи також не містять.
Незнання позивача про встановлений законом шестимісячний строк звернення для захисту порушених прав у спірних правовідносинах не є поважною причиною пропуску звернення до суду з позовом.
Отже, за наведених обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем обставини у заяві про поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі причини не носять ознак об'єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права, а відтак, станом на 03.09.2021 року недоліки позовної заяви ОСОБА_1 не усунуті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин на підставі ст. 169 КАС України вбачається необхідним повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами позивачеві.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення зазначеного строку звернення - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя О.А. Прилипчук