02 вересня 2021 року м. Рівне №460/6561/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник Троянчук Д.М.,
третьої особи відповідача: представник Троянчук Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доРівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Рівненської міської ради, в якому просило:
-стягнути з Рівненської міської ради, в управлянні якої перебуває Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, яке має податковий борг, з рахунків такого платника, кошти на суму податкового боргу в сумі 4431384,69 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в загальній сумі 4 431 384,69 грн., яка виникла на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених сум. Контролюючим органом з метою погашення податкового боргу були вжиті заходи щодо стягнення у судовому порядку податкового боргу з Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та виставлення інкасових доручень з метою виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №460/2228/20, які повертаються установами банку без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках, або накладення арешту іншим виконавчим документом. У зв'язку із неможливістю стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника податків, у порядку встановленому ст.95 Податкового кодексу України, позивач направив звернення до Рівненської міської ради з проханням про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради. Оскільки міською радою було відмовлено в задоволенні подання, тому у контролюючого органу виникли підстави і обов'язок, передбачені абз.2 п.96.3 ст.96 Податкового кодексу України, для звернення до суду із позовною заявою про стягнення податкового боргу. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 10.06.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 05.08.2021 на 09:30 год. Також вказаною ухвалою залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради.
26.07.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що обов'язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено. Оскільки позивачем жодних дій щодо продажу внесеного в податкову заставу майна третьої особи здійснено не було, тому вважає, що позов подано необґрунтовано та передчасно. Просив в позові відмовити повністю (а.с.75-77).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 26.07.2021 надала суду пояснення, в яких зазначає, що позивачем не було здійснено заходи щодо звернення до суду для отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, а також не прийнято рішення про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі і не організовано продаж майна платника податків на публічних торгах. Вказує, що позов до Рівненської міської ради поданий передчасно та безпідставно, оскільки позивач не дотримався послідовності стадій стягнення податкового боргу з Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, а саме: позивачем не здійснено оцінки описаного майна третьої особи відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", позивачем не було здійснено заходи щодо звернення до суду для отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, позивачем не прийнято рішення про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а також позивачем не організовано продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (а.с.65-68).
Ухвалою суду від 05.08.2021 було закрито підготовче провадження та призначено на 02.09.2021 розгляд справи по суті.
Представник позивача 02.09.2021 до суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Про дату, місце і час розгляду заяви повідомлявся належним чином. У відповідності до вимог ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
В судовому засіданні, призначеному на 02.09.2021, представник відповідача та третьої особи на стороні відповідача підтримав обґрунтування, наведені у відзиві та письмових поясненнях.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у органах Головному управлінні ДПС як платник податків, що не є спірним у справі.
Станом на 17.03.2021 за Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради обліковується заборгованість по податках і зборах в загальній сумі 4 431 384,69 грн., а саме: орендна плата з юридичних осіб (1801600) - 4 431 384,69 грн.
Така заборгованість виникла на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених третьою особою сум.
Вказане підтверджується дослідженими судом доказами: довідкою про стан розрахунків з бюджетом згідно інтегрованих карток платника податків станом на 17.03.2021, розрахунком виникнення боргу по платежах до бюджету згідно інтегрованих карток платника податків станом на 17.03.2021, а також витягом з інтегрованої картки платника податків - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (а.с.6, 7-9, 24-36, 37-48)
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.14.1.39 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Як встановлено судом, у зв'язку наявністю податкового боргу позивачем було виставлено податкову вимогу форми "Ю" №135293-50 від 04.04.2019, яку було отримано посадовою особою боржника (а.с.23).
Положеннями ПК України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі, і комунальних підприємств) перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.
Регламентований статтею 96 ПК України особливий порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінює послідовності реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.
У ході судового розгляду судом встановлено, що контролюючим органом з метою погашення податкового боргу були вжиті наступні заходи:
1) рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №460/2228/20 задоволено позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків сумі 2 520642 (два мільйони п'ятсот двадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 97 коп. (а.с.19-22);
2) Головним управлінням ДПС у Рівненській області проводиться виставлення інкасових доручень з метою виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №460/2228/20, які поверталися установами банку без виконання, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках, або накладення арешту іншим виконавчим документом (а.с.49-56).
Позивачем 16.02.2021 направлено звернення №1504/5/17-00-13-03-08 до Рівненської міської ради з проханням про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (а.с.14).
Рівненська міська рада листом від 22.03.2021 №05-464 повідомила Головне управління ДПС у Рівненській області, що зазначена заборгованість виникла у зв'язку із систематичною несплатою відшкодування суборендної плати за земельні ділянки, які перебувають в оренді Управління, збоку суборендарів, згідно укладених з Управлінням договорів суборенди земельних ділянок. Враховуючи зазначене Рівненська міська рада просила укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості (а.с.18).
Оскільки міською радою було відмовлено в задоволенні подання, тому, вважає позивач, контролюючий орган звернувся до суду із позовною заявою про стягнення податкового боргу з Рівненської міської ради.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;
- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;
- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Згідно з п. 96.3 ст. 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що обов'язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
Передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку ст.96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника (Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради) та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.
З огляду на це, суд вважає, що позивачем не додержано встановленого статтею 96 ПК України порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства, виконання вимог якого є безумовним обов'язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах, що унеможливлює задоволення адміністративного даного позову.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень ст.96 Податкового кодексу України викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2019 по справі №810/2322/17, від 24.04.2018 у справі № 821/1295/17, від 31.07.2018 у справі № 820/2916/17, від 06.11.2018 у справі № 807/903/15, від 20.12.2018 у справі №826/10168/15.
Суд зазначає, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі рішення №1 від 13.12.2019 про опис майна у податкову заставу (а.с.69) було здійснено опис майна Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, про що складено акт опису майна №1 від 26.12.2019, проте, жодних дій щодо продажу внесеного в податкову заставу майна позивачем здійснено не було, доказів для суду не надано.
У відповідності до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 по справі №826/17296/18, наведені вище особливості погашення податкового боргу державних підприємств не змінюють послідовності стадій стягнення податкового боргу з платника податків, визначених ст.95 ПК України ("Продаж майна, що перебуває у податковій заставі").
Зміст наведених положень свідчить про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) та визначено перелік заходів, які зобов'язаний здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме:
1. звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку;
2. отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна;
3. провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.
У разі якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені ст.96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.
Крім того, джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, а також об'єкти, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, визначені ст.87 ПК України.
Проаналізувавши положення ст.87, 95 та 96 ПК України суд дійшов висновку, що, звертаючись із відповідним позовом, податковий орган має довести, що майно третьої особи не підлягає приватизації, та позивачем вжито вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримано всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Міністерства юстиції України про стягнення сум податкового боргу третьої особи. Зокрема, для цілей стягнення податкового боргу третьої особи з відповідача позивач повинен довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 статті 96 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства у розумінні положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості), або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.
Однак, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до виконавчої служби з метою примусового виконання рішень у справах про стягнення заборгованості з третьої особи; відсутні докази звернення до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника; не надано доказів прийняття рішення про опис майна у податкову заставу та складення акта опису майна; не надано доказів відсутності у третьої особи майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу; не надано доказів вжиття заходів щодо виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу третьої особи, а саме - вжиття заходів щодо стягнення сум дебіторської заборгованості з дебіторів боржника та недостатності стягнутих коштів для цілей погашення податкового боргу підприємства.
Усе викладене свідчить про недоведеність вжиття позивачем вичерпних заходів з погашення податкового боргу третьої особи за рахунок його коштів та майна, у тому числі за рахунок додаткових джерел, що є передумовою стягнення з Рівненської міської ради податкового боргу підприємства.
Отже, всупереч наведеному, позивач по даній справі не дотримався послідовності стадій стягнення податкового боргу з Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, а саме: не здійснено заходів щодо продажу внесеного в податкову заставу майна третьої особи, позивачем не встановлено наявність/відсутність у третьої особи додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості), або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до виконавчої служби з метою примусового виконання рішень у справах про стягнення заборгованості з третьої особи, відсутні докази звернення до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ ВП 44070166) до Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12а, м. Рівне, Рівненська область, 33000, код ЄДРПОУ 04057758), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Лермонтова,6, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 05517742) про стягнення податкового боргу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 06 вересня 2021 року
Суддя С.А. Борискін