Справа № 420/1917/20
06 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
04 березня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 12 грудня 2019 року № 377 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії з вислугою років - 22 роки 09 місяців 25 днів, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з вислугою років - 22 роки 09 місяців 25 днів, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 26.11.2017 року, у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача судовий збір.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що він - ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах в УМВС України в Одеській області.
Відповідно до наказу № 472 о/с від 20 липня 2015 року Головного управління МВС України в Одеській області з 24 липня 2015 року позивач звільнений зі служби з посади начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків ОМУ ГУМВС України в Одеській області в запас за власним бажанням.
При цьому, як вказує позивач, у даному наказі визначено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 11 місяців 03 дні, а у пільговому обчисленні - 22 роки 09 місяців 25 днів.
26.11.2018 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за вислугою років у пільговому обчисленні, однак ГУ МВС України в Одеській області у відповіді від 29 листопада 2018 року № 9/М-2029 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки наявна на день звільнення календарна вислуга років не відповідає умовам призначення такої пенсії, які визначені ст. 12 розділу II Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (Законом № 2262-ХІІ).
Не погодившись із вказаним висновком у частині обчислення вислуги років, позивач звернувся із позовом до Одеського окружного адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 року зобов'язано ГУ МВС України в Одеській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 26.11.2017 року у розмірі, передбаченому ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з вислугою - 22 роки 9 місяців 25 днів
З цих підстав позивач стверджує про наявність достатнього розміру вислуги років для призначення йому пенсії відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі, передбаченому ст. 13 цього Закону, з вислугою - 22 роки 09 місяців 25 днів.
У подальшому, як зазначає позивач, Ліквідаційна комісія ГУ МВД України в Одеській області листом від 04.12.2019 за № 33/203 направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області матеріали для призначення позивачу пенсії за вислугою років.
Однак, листом від 16.12.2019 Відповідач повідомив Позивача про те, що згідно рішення № 377 від 12.12.2019 в призначенні пенсії йому відмовлено з підстав відсутності вислуги років не менше 22 календарних років.
Позивач із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12 грудня 2019 року № 377 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років не погоджується, посилаючись на те, що рішенням суду по справі №420/281/19, що набрало чинності, встановлено факт наявності у Позивача достатнього розміру вислуги років для призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а саме 22 роки 09 місяців 25 днів.
Також позивач посилався на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, яка визначає порядок пільгового обрахунку вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає порушеним своє право на пенсію, гарантоване ст. 46 Конституції України.
Процесуальний рух справи
Ухвалою суду від 10 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з подальшими змінами, установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
Ухвалою суду від 30 березня 2020 року провадження у справі № 420/1917/20 було зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
У відповідності з ч. 1 ст. 237 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
З 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин, який діє на час розгляду справи.
Тобто, обставини, що викликали зупинення провадження у справі, станом на 28 липня 2021 року повністю не відпали, водночас враховуючи інтереси позивача, зокрема, категорію справи та обраний позивачем спосіб захисту, ухвалою суду від 28 липня 2021 року поновлено провадження у справі.
Позиція відповідача
31 березня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (а.с. 79-83).
Також 31 березня 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли витребувані судом матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 85-93).
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Так, відповідач зазначив, що відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку при звільненні у період з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року, якщо такі особи на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.
Натомість, як стверджує відповідач, на день звільнення Позивача його календарна вислуга становила 19 років 11 місяців 3 дні, тобто менше встановлених п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ, тому позивач не набув права на пенсію за вислугу років.
Відповідач вважає, що для отримання права на призначення пенсії відповідно до вимог Закону №2262-ХІІ обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
У судове засідання, призначене на 28 липня 2021 року, учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані учасниками справи заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлені наступні обставини та факти.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в ОВС.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 472 о/с від 20.07.2015 року позивач був звільнений з 24.07.2015 року зі служби у запас Збройних Сил за власним бажанням за п.64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 11 місяців 03 дні, у пільговому обчисленні - 22 роки 9 місяців 25 днів (а.с. 15).
26.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області із заявою, в якій просив призначити пенсію за вислугою років у пільговому обчисленні на день звільнення 22 роки 9 місяців 25 днів (а.с. 16).
Однак, Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області листом від 29.11.2018 року №9/М-2029 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії. Позивачу повідомлено, що відповідно до вимог ст.12 розділу II Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу органів внутрішніх справ, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби в період з 01 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року та на день звільнення мали вислугу 22 календарних роки і більше, оскільки на день звільнення з органів внутрішніх справ вислуга років у календарному обчисленні становила 19 років 11 місяців 03 дні, тому підстави для призначення пенсії відсутні (а.с. 17).
Не погоджуюсь із відмовою Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області у призначенні пенсії за вислугу років - 22 роки 9 місяців 25 днів відповідно до ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року по справі №420/281/19, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області. Суд вирішив: Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 26.11.2017 року у розмірі, передбаченому ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з вислугою - 22 роки 9 місяців 25 днів (а.с. 18-33).
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року по справі №420/281/19, супровідним листом Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 04 грудня 2019 року №33/203 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області направлені матеріали для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (а.с. 34, 85).
Зокрема, Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підготовлено Подання від 04 грудня 2019 року №1 про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, у якому зазначено, що вислуга років станом на 24.07.2015 року становить 22 роки 09 місяців 23 дні, з них календарна - 19 років 11 місяців 03 дні, пільгова вислуга років - 02 роки 10 місяців 20 днів (а.с. 36, 86).
Разом із Поданням про призначення пенсії Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області направлено заяву про призначення пенсії від 27.08.2019, грошовий атестат, довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, копії паспорту та ідентифікаційного коду, копія рішення суду та картку реквізитів (для перерахунку пенсії) (а.с. 87-92).
За результатами розгляду вказаних матеріалів, 12 грудня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №377 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Рішення мотивоване тим, що відповідно до пункту «а» статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б", "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2014 по 30.09.2015 і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше. Згідно з поданням Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області від 04.12.2019 про призначення пенсії за вислугу років, направленого Головному управлінню на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 по справі № 420/281/19, та оформлених всіх необхідних документів на день звільнення зі служби, тобто на 24.07.2015, ОСОБА_1 має календарну вислугу 19 років 11 місяців 03 дні, а на пільгових умовах - 22 роки 09 місяців 23 дні. Оскільки пенсія призначається особам, які повинні мати 22 календарних роки, для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно із Законом правових підстав немає (а.с. 38).
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12 грудня 2019 року №377 про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Так, позивач стверджує, що рішенням суду по справі №420/281/19, що набрало законної сили, встановлено факт наявності у нього достатнього розміру вислуги років для призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а саме 22 роки 09 місяців 25 днів.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 231 Закону України "Про міліцію" пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На підставі статей 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом; б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту; в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України; г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають; е) особи, зазначені у статтях 3 і 4 цього Закону; є) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках; ж) державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п'яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
За правилами частини 1 статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.
Стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає розміри пенсій за вислугу років.
За змістом статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На підставі пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 року № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 року № 393 визначено порядок пільгового обрахунку вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Отже, правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в ОВС, права на призначення пенсії за вислугою років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого у відповідності до норм законодавства, регулюючого засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, вислуга років ОСОБА_1 , з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року по справі №420/281/19, становить: у календарному обчисленні - 19 років 11 місяців 3 дні та у пільговому обчисленні - 22 роки 9 місяців 25 днів.
Як вже було зазначено, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року по справі №420/281/19, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 26.11.2017 року у розмірі, передбаченому ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з вислугою - 22 роки 9 місяців 25 днів (а.с. 18-33).
При цьому, рішенням суду від 06 березня 2019 року по справі №420/281/19 встановлено, що вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні - 19 років 11 місяців 3 дні та у пільговому обчисленні - 22 роки 9 місяців 25 днів є достатньою підставою набуття ним права на пенсію за вислугою років відповідно до ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
За таких обставин, вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні - 19 років 11 місяців 3 дні та у пільговому обчисленні - 22 роки 9 місяців 25 днів є достатньою підставою набуття ним права на пенсію за вислугою років відповідно до ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини щодо наявності у ОСОБА_1 вислуги років 22 роки 9 місяців 25 днів, як достатньої для набуття ним права на пенсію за вислугою років відповідно до ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Таким чином, позивач, на користь якого прийнято рішення по справі №420/281/19, не зобов'язаний повторно доводити наявність у нього вислуги років у 22 роки 9 місяців 25 днів, достатньої для призначення пенсії за вислугу років.
У свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, відповідач - суб'єкт владних повноважень, рішення якого оскаржується, не довів правомірності рішення від 12 грудня 2019 року № 377 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії з вислугою років - 22 роки 09 місяців 25 днів, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Вирішуючи спір, суд виходить із того, що факт наявності у ОСОБА_1 вислуги років, яка становить 22 роки 9 місяців 25 днів у пільговому обчисленні та є достатньою підставою набуття ним права на пенсію за вислугою років відповідно до ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", встановлений у судовому порядку - рішенням суду від 06 березня 2019 року по справі №420/281/19, яке набрало законної сили 02 липня 2019 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.1 ст.48 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Відповідно до положень ст.49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Згідно з п. "б" ч.1 ст.50 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення
Відповідно до ч.3 ст.50 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Відповідно до п.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України віл 30.01.2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Згідно з п.п.12-13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України віл 30.01.2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на вищевикладене нормативне регулювання, а також на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року по справі №420/281/19 Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області супровідним листом від 04 грудня 2019 року №33/203 направила на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області матеріали для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 (а.с. 85-92).
Проте, відповідач, як встановлено судом при вирішення даної справи, протиправно відмовив у призначенні ОСОБА_1 пенсії з вислугою років - 22 роки 09 місяців 25 днів, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з розрахунку 22 роки 09 місяців 25 днів, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 26.11.2017 року, у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Саме такий судовий захист суд вважає ефективним.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі викладеного, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 840, 80 грн., де 840, 80 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-78, 90, 132, 139, 194, 205, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297, 371 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12 грудня 2019 року № 377 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років - 22 роки 09 місяців 25 днів, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з розрахунку 22 роки 09 місяців 25 днів, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 26.11.2017 року, у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.В. Глуханчук