Справа № 420/7773/21
25 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасишиної О.М.,
за участю секретаря: Горбаченка Е.С.,
представника позивача: Глиняної Г.В.,
представника відповідача; третьої особи: Бутрик А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття належних заходів, направлених на відшкодування суми податку на додану вартість, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної податкової служби України, в якому позивач, уточнивши позовні вимоги, просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо невжиття належних заходів, направлених на відшкодування на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” (код ЄДРПОУ 39473906) задекларованої суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року у загальному розмірі 4105449,00 грн.;
стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” (код ЄДРПОУ 39473906) заборгованість бюджету з податку на додану вартість в розмірі 4105449,00 грн.
Ухвалою від 17.05.2021р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху.
На виконання ухвали 31.05.2021р. (вх. № 28025/21) позивач надав до суду заяви про усунення недоліків, чим усунув зазначені судом недоліки.
Ухвалою від 07.06.2021 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
24.06.2021 року (вх. № 33098/21) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
24.06.2021 року (вх. № ЕП/17235/21) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про проведення судового засідання за його відсутністю.
01.07.2021 року (вх. № 34827/21) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.
07.07.2021 року (вх. № ЕП/18488/21) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про направлення копії відзиву.
07.07.2021 року (вх. № ЕП/18473/21) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залучення третьої особи.
08.07.2021 року (вх. № ЕП/18499/21) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про проведення судового засідання за його відсутністю.
12.07.2021 року (вх. № 36677/21) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.
14.07.2021 року (вх. № 37614/21) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
Ухвалою від 20.07.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
27.07.2021 року (вх. № 40451/21) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
27.07.2021 року (вх. № 40452/21) представником третьої особи до канцелярії суду подані письмові пояснення.
27.07.2021 року (вх. № 40516/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
18.08.2021 року (вх. № ЕП/22240/21) представником третьої особи до канцелярії суду подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 25.08.2021 року відмовлено у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок протиправного блокування електронного документообігу між ТОВ “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” та податковим органом позивача протиправно позбавлено права на бюджетне відшкодування, оскільки сума від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 4105449,00 грн., яка була відображена в податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року, не була автоматично зарахована ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до системи електронного адміністрування ПДВ через несвоєчасну реєстрацію такої декларації з вини податкового органу.
Від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 24827/21 від 01.07.2021р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що ТОВ “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” зазначає про подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року із відображенням суми ПДВ в загальному розмірі 4105449,00 грн., проте позивач за жодною із поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, зокрема і поданої за звітний період червень 2015 року, не заявляв суму ПДВ до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок, відкритий у банківській установі. ТОВ “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” не відображало суму ПДВ у розмірі 4105449,00 грн. у рядку 23.2 податкової декларації за червень 2015 року, не подавало додатків 3 та 4 до неї, та у будь-якій з наступних податкових декларацій не заявляло суму ПДВ до бюджетного відшкодування, тому вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 4105449 грн. При цьому зазначено, що обов'язок щодо виконання рішення покладено не на Головне управління ДПС в Одеській області, а на Державну податкову службу України. До моменту здійснення ТОВ “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” реєстрації платником податку на додану вартість (за самостійно прийнятим рішенням та поданою заявою) Державна податкова служба України позбавлена технічної можливості збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму. На яку ТОВ “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, відображеного позивачем у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року у розмірі 4105449,00 грн. та відобразити у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ зазначену суму.
Від Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 36677/21 від 12.07.2021р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що ГУДКСУ в Одеській області є окремою юридичною особою та самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, жодних прав та законних інтересів не порушувало. Відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування державою підлягають стягненню з Державного бюджету України та у таких справах резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів. ГУДКСУ в Одеській області з урахуванням приписів ст. 19 Конституції України позбавлено можливості здійснювати перерахування коштів на банківський рахунок позивача, оминаючи визначену ПК України процедуру.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2019р. у справі № 815/3326/16 визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси головного управління ДФС в Одеській області, що виразилася у невключенні даних про стан рахунку TOB «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» до системи електронного адміністрування та необґрунтованому неврахуванню задекларованого TOB «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» у рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 4 105 449,00 грн.;
зобов'язано Державну фіскальну служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку TOB «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення, відображеного позивачем в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року у розмірі 4 105 449,00 грн., та відобразити у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ зазначену суму.
При вирішенні спору у справі № 815/3326/16 встановлено, що TOB «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» знаходилось на обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси головного управління ДФС в Одеській області та здійснювало свою фінансово-господарську діяльність за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. 101/11.
15.06.2015 р. ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» укладено з ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області договір про визнання електронних документів №150620151.
Згідно п.3 розділу 6 Договору, зазначений договір діє до закінчення строку дії чинності сертифікатів відкритих ключів. Відповідно до п.4 розділу 6 Договору податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового сертифікату відкритого ключа заміть скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. Даний договір позивачем було зареєстровано належним чином.
Після укладення договору ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» своєї адреси не змінювало. Сертифікат відкритого ключа після укладання договору від 15.06.2015 р. також не змінювався та діяв до 21.12.2015 р.
01.07.2015 р. позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну №5 від 20.06.2015. Однак, податковий орган її не прийняв, мотивуючи своє рішення відсутністю договору про визнання електронної звітності.
01.07.2015 р. позивач направив на адресу відповідача для укладання та реєстрації новий договір №010720151 від 01 липня 2015 року про визнання електронних документів, який також не був прийнятий ДПІ у Київському районі м. Одеси головного управління ДФС в Одеській області.
16.07.2015 р. ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» направлено в електронному вигляді контролюючому органу для реєстрації податкову декларацію з податку на додану вартість підприємства за червень 2015 року, де у рядках 23, 23.3 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу на момент подання податкової декларації, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду», рядку 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду» підприємством було відображено суму ПДВ у розмірі 4 105 449,00 грн. Однак, податковий орган декларацію також не прийняв, мотивуючи своє рішення відсутністю договору про визнання електронної звітності
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 р. по справі №815/4108/15, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, визнано протиправними дії щодо блокування реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних та відмови в укладанні та реєстрації договору про визнання електронних документів №010720151 від 01.07.2015 року; зобов'язано зареєструвати податкову накладну №5 від 20.06.2015 року; зобов'язано утриматися від подальших неправомірних дій, що порушують чинне податкове законодавство та полягають у не реєстрації податкових накладних ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ».
Постановою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 року у справі №К/800/52413/15 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 року скасовано в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області утриматись від подальших неправомірних дій, що порушують чинне податкове законодавство та полягають у не реєстрації податкових накладних ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ», та в цій частині в задоволені позовних вимог було відмовлено. В іншій частині постанова Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 року були залишено без змін.
Листом ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 24.12.2015 року №25499/15-51-11-00 повідомлено ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ», що у зв'язку із переведенням системи «Електронного адміністрування ПДВ» в основний режим роботи та приведення її у відповідність до норм чинного законодавства, орієнтовано з початку червня 2015 року у електронних системах ДФС на центральному рівні регулярно проводяться технічні роботи та зміни, що часто приводять до їх некоректної роботи. Новий режим роботи системи передбачає значне навантаження на електроні ресурси ДФС, у зв'язку з цим регулярно відбуваються збої у програмному забезпеченні на центральному рівні, у тому числі і системи «Електронного адміністрування ПДВ», які не підлягають виявленню та усуненню на районному рівні.
01.01.2016 р. ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» змінило податкову адресу, та встало на податковий облік до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
13.01.2016 р. між позивачем та Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було укладено договір про визнання електронних документів №130120161.
При цьому вся податкова звітність з податку на додану вартість за період з червня по грудень 2015 року, яка не приймалась ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області була надана позивачем засобами електронного зв'язку вже за новим місцем обліку до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, яка була прийнята та зареєстрована останнім.
19.02.2016 р. ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» звернулося до Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області із листом, в якому просило повідомити про причини не відновлення суми ліміту (рядок 24) на картці підприємства щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а також здійснити заходи щодо відновлення суми ліміту (рядок 24 декларації) на картці підприємства щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Листом від 26.02.2016 р. №1780/10-02-15-01-20 Білоцерківською ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області повідомлено позивачу, що в функціях регіональної інспекції є лише візуальний доступ до перегляду інформації, щодо показників в системі електронного адміністрування ПДВ, а тому у неї відсутня інформація щодо причин не відновлення позивачу суми ліміту (рядок 24 декларації) на картці підприємства щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Таким чином, судами у справі №815/4108/15 зроблено висновок щодо наявності протиправної відповідальності податкових органів щодо не включення даних про стан рахунку ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» до системи електронного адміністрування та необґрунтоване неврахування задекларованої позивачем у декларації з ПДВ суми від'ємного значення, що позбавило ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 4089125,00 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.п.48.3, 48.4 ст.48 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Згідно з п.49.11 ст.49 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Відповідно до п.49.10 ст.49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Незважаючи на те, що позивач дотримався всіх вимог встановлених Податковим кодексом України для оформлення та подачі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, така декларація, як і інша податкова звітність позивача не була прийнята ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з незалежним від ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» обставин, що було предметом розгляду в адміністративній справі №815/4108/15.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України ПДВ встановлені у розділі V Податкового кодексу України.
Згідно з вимогами п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п.200.7 - п.200.13 ст.200 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» до контролюючого органу із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, не зверталось та розрахунку суму бюджетного відшкодування не надавало. Крім того зазначені суми не були відображені позивачем і в рядку 23.2 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не відображались у рядках 20.2 податкової звітності позивача нового зразка за періоди з червня 2015 року до квітня 2016 року, що подавалась позивачем в подальшому до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, тобто у рядках, що передбачають зазначення суми, яка підлягають бюджетному відшкодуванню та зарахуванню на банківських рахунок платника податку.
Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200 цього Кодексу, автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Разом з тим, враховуючи, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року була прийнята та зареєстрована з вини податкового органу несвоєчасно, а саме 16.02.2016 року, сума від'ємного значення податку на додану вартість не може бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ, з огляду на що ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» не мало можливості ні зареєструвати податкові накладні, ні подати заяву, що передбачена ст. 200 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Окрім того, у позивача не було відновлено суми ліміту на картці підприємства, щоб останнім міг подати відповідну заяву.
При цьому суд зазначає, що ані п.п.4 п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, ані будь-які інші положення податкового законодавства не передбачають втрату платником податків права на автоматичне збільшення суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з несвоєчасним поданням податкової звітності за червень 2015 року.
З урахуванням вищезазначеного, враховуючи те, що позивачем у рядку 24 Декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року було відображено від'ємне значення, сума якого зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, суд у відповідності до положень п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України вважає, що така сума підлягала автоматичному збільшенню у системі електронного адмініструванні ПДВ.
За змістом відповіді Державної податкової служби України на запит позивача від 21.04.2021р. №8934/6/99-00-18, податковим органом повідомлено позивача, що згідно даних баз ДПС, ТОВ “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” 28.01.2015р. зареєстровано в якості платника податків ПДВ з індивідуальним податковим номером 394739015518. 19.10.2016р. ТОВ “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” було анульовано платником податків за рішенням контролюючого органу у зв'язку з неподанням декларацій з ПДВ. Оскільки СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та тільки для платників ПДВ на сьогодні збільшення показників у СЕА ПДВ по ТОВ “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” неможливо здійснити в автоматичному режимі.
У спірних правовідносинах анулювання платника ПДВ за рішенням контролюючого органу відбулось у зв'язку з блокуванням контролюючим органом подання податкової звітності з ПДВ.
З урахуванням наведеного, бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо невжиття належних заходів, направлених на відшкодування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” задекларованої суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року в загальному розмірі 4105449,00 грн. є протиправною.
Згідно правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду від 09.07.2021 р. у справі №804/3181/16, сума податку на додану вартість за листопад 2015 року, яка не відшкодована позивачу протягом встановленого строку, є заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день подання позовної заяви.
Згідно правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі №826/16927/16, право позивача у спорі про допущення бездіяльності податкового органу забезпечити повернення запитуваних ним сум бюджетного відшкодування з ПДВ за червень та травень 2014 року було поновлено, шляхом стягнення таких сум з державного бюджету. Тобто, є правильними висновки судові проте, що спірні правовідносини вже були врегульовані в судовому порядку, рішення судів набрало законної сили. В даному разі дії податкової вважаються завершеними. Єдиною стадією для отримання відповідних сум коштів є стадії їх перерахування з казначейського рахунку на рахунок платника.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення "Кечко проти України" від 08.11.2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Крім того, відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява N 33202, § 100)).
За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви N 68385/10 та N 71378/10, § 35)).
ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява N 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував забезпеченням поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Така ж сама правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі N 826/7380/15.
За правилами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У постанові Верховного Суду від 03.03.2021 р. у справі №340/1916/20 підкреслив, що позовні вимоги заявляє позивач, водночас адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист. Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб'єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір. Тож результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв'язок між порушенням (суб'єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить та ж таки ефективність захисту порушеного права (втілена у процедурі виконання судового рішення).
Таким чином, застосовуючи належний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” суму з податку на додану вартість 4105449,00 грн.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням наведеного, враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 25781,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” (місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 71; код ЄДРПОУ 39473906) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166), Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А; код ЄДПРПОУ 37607526), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття належних заходів, направлених на відшкодування суми податку на додану вартість - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо невжиття належних заходів, направлених на відшкодування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” задекларованої суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року в загальному розмірі 4105449,00 грн. (чотири мільйона сто п'ять тисяч чотириста сорок дев'ять грн. 00 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” суму з податку на додану вартість 4105449,00 грн. (чотири мільйона сто п'ять тисяч чотириста сорок дев'ять грн. 00 коп.).
Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області (код ЄДПРПОУ 37607526) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ” (код ЄДРПОУ 39473906) судові витрати у розмірі 25781,00 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят одну грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.09.2021 р.
Суддя О.М. Тарасишина