Справа № 420/8268/20
06 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року 08.04.2019 року, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 08.04.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2016 року, в період з 01.03.2018 року по 08.04.2019 року - березень 2018 року, у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року по справі № 420/8268/20 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
23.02.2021 року ОСОБА_1 було видано виконавчий лист про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно.
30.08.2021 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 383 КАС України. У вказаній заві позивач просить суд: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року при виконанні постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 року у справі № 420/8268/20; встановити військовій частині НОМЕР_1 місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи.
Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України у справі № 420/8268/20, суд прийшов до висновку, що вона не належить до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
ОСОБА_1 в обґрунтування поданої заяви зазначає, що згідно листа Військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2021 року № 14/2809 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі № 420/8268/20 відповідачем було виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2016 року. Проте відповідачем не враховано, що П'ятим апеляційним адміністративним судом була прийнята постанова про скасування вищезазначеного рішення Одеського окружного адміністративного суду та прийнята нова постанова по справі, якою військову частину НОМЕР_1 зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно. Позивачем зазначено, що базовим місяцем в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно є січень 2008 року, відповідно до пунктів 5, 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». При застосуванні базовим місяцем січня 2008 року для нарахування індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року сума індексації складає 85927,84 грн. Відповідачем нараховано та виплачено 25366,44 грн. (з урахуванням 1,5 % військового збору). Сума недоплати складає: 85927,84 грн. - 25366,44 грн. = 60873,89 грн.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. від 29.03.2021 року було відкрито виконавче провадження ВП № 64981333 з примусового виконання виконавчого листа № 420/8268/20 виданого Одеським окружним адміністративним судом 23.02.2021 року про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно.
Також, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. від 15.06.2021 року виконавче провадження ВП № 64981333 з примусового виконання виконавчого листа № 420/8268/20 виданого Одеським окружним адміністративним судом 23.02.2021 року про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно було закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі вимог виконавчого документу.
Військова частина НОМЕР_1 нарахувала і виплатила на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення згідно рішення суду по справі № 420/8268/20 у сумі 24985,94 грн.
Таким чином, відповідачем виконано рішення суду по справі № 420/8268/20.
Посилання заявника на власний розрахунок належної до виплати індексації грошового забезпечення суд вважає безпідставним, оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив військову службу, і на якого за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.
Крім того, питання визначення належної до виплати позивачу індексації грошового забезпечення в грошовому еквіваленті не було предметом судового розгляду справи № 420/8268/20.
Також, П'ятий апеляційний адміністративний суд в постанові від 02.02.2021 року зазначив, що передчасними є вимоги позивача в частині врахування січня 2008 року як базового місяця, оскільки доказів обчислення відповідачем індексації грошового забезпечення позивача з урахуванням інших місяців як базових ОСОБА_1 до суду не надано.
В зв'язку з цим, П'ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2016 року підлягає частковому задоволенню, а саме зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, без вказівки на необхідність застосування січня 2008 р. як базового місяця.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 у вказаній заяві не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду.
Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 у разі незгоди з діями військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, має право звернутися до адміністративного суду з позовом в передбаченому КАС України порядку.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України по справі № 420/8268/20.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.5, 243, 248, 249, 370, 372, 383 КАС України, суд, -
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 420/8268/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко