ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.08.2021Справа № 910/1382/20 (910/6553/21)
За позовною заявою Ліквідатора приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес автотрейд Київ" (04108, м. Київ, вул. Н.Ужвій,10, кв.304, ідентифікаційний номер 35770011);
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс сервіс" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення,25, ідентифікаційний номер 41249837);
3) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
про визнання недійсним договору, поновлення запису про реєстрацію та витребування майна
в межах справи №910/1382/20
за заявою Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" (13001, Житомирська область, смт. Романів, вул. Леніна, 18, ідентифікаційний номер 00903699)
до Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" (01010, м. Київ, провулок Хрестовий, 6, ідентифікаційний номер 36482677)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
секретар судового засідання Судак С.С.
Представники сторін: не з'явилися.
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 910/1382/20 за заявою Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс".
22.04.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес автотрейд Київ"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс сервіс"; 3) ОСОБА_1 про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу №6200/18/0036/16 від 17.01.2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес автотрейд Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уктранс сервіс";
- поновлення в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів МВС запису про реєстрацію транспортного засобу марки ТОYОТА модель САМRY СЕДАН- В, 2012 року випуску, колір ЧОРНИЙ, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3 за Публічним акціонерним товариством "Апекс-Банк" (нове найменування Приватне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Апекс");
- витребування у ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" транспортного засобу, а саме: Транспортний засіб марки ТОYОТА модель САМRY СЕДАН- В, 2012 року випуску, колір ЧОРНИЙ, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3 .
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 02.06.2021. Задоволено заявлене у позовній заяві клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Головного сервісного центру МВС України інформацію про особу, яка обліковується власником транспортного засобу марки ТОYОТА модель САМRY СЕДАН-В, 2012 року випуску, колір ЧОРНИЙ, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3 .
31.05.2021 до суду надійшло повідомлення Головного сервісного центру МВС по справі на виконання вимог ухвали від 27.04.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2021 підготовче засідання у справі № 910/1382/20 (910/6553/21) відкладено на 12.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 відкладено підготовче засідання на 21.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 закрито підготовче провадження у справі № 910/1382/20 (910/6553/21) та призначено справу до розгляду по суті на 30.08.2021.
У судове засідання, призначене на 30.08.2021, сторони не з'явилися.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
У той же час, суд направляв відповідачам рекомендованими листами з повідомленням про вручення ухвали суду про відкладення розгляду справи на адреси місцезнаходження відповідачів, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте конверти з копіями ухвал суду поверталися на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачам з зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою міцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, ухвали суду про відкладення розгляду справи направлялися за адресами місцезнаходження відповідачів згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяв про зміну місцезнаходження.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19).
Статтею 43 ГПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 240 ГПК України).
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3 не скористалися своїми правами на подання відзивів, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини 4 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
17.01.2018 між ТОВ "Прогрес автотрейд Київ" (продавець), діючим на підставі укладеного з ПАТ «Апекс-Банк» договору комісії від 17.01.2018 № 6200/18/003616, та ТОВ "Укртранс сервіс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 6200/18/003616, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця транспортний засіб Toyota модель Самry Седан- В, 2012 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 .
Згідно пункту 2.1 договору передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна, за актами приймання-передачі в двох примірниках, які підписуються сторонами.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Відповідно до пункту 3 договору ціна транспортного засобу складає 82 492,59 грн.
До вказаного договору сторонами підписано акт огляду реалізованого транспортного засобу.
Згідно інформаційно-консультаційної довідки від 25.02.2021 № 38, складеної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Бюро незалежної оцінки», мінімальна вартість легкового автомобіля марки Toyota САМRY 2012 року випуску, вид палива - бензин, об'єм двигуна 2 494 см.куб., коробка передач - автомат, колір чорний, станом на 17.01.2018 могла становити 372 471,00 грн.
У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2020 № 1241/2020/2060623, укладеному в ТСЦ, даний транспортний засіб Toyota модель САМRY СЕДАН- В, 2012 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3 , проданий ОСОБА_1.
За даними регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, зазначеними в листі від 12.02.2021 № 31/26-11306х, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 10.02.2021 за юридичною особою Приватним акціонерним товариством "Фінансова компанія "Апекс" транспортні засоби не зареєстровані. Разом із цим, за період з 17.02.2017 по теперішній час з ПрАТ "Фінансова компанія "Апекс" на нових власників перереєстровані наступні транспортні засоби: 1) Skoda Octavia, 2006 року випуску, кузов НОМЕР_6 , дата перереєстрації 17.01.2018; 2) Toyota САМRY, 2012 року випуску, кузов НОМЕР_3 , дата перереєстрації 17.01.2018; 3) Toyota САМRY, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_7 , дата перереєстрації 24.01.2018.
У заяві про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу від 17.01.2018 № 6200/18/003616 заявник посилається на те, що кошти за проданий транспортний засіб на рахунок ПАТ «Апекс-Банк» (ПрАТ "Фінансова компанія "Апекс") не надходили, при цьому середня ринкова вартість автомобіля з аналогічними характеристиками майже в три рази вище, ніж здійснено продаж. У той же час, ТОВ "Прогрес автотрейд Київ" діяло на власний розсуд та не узгоджувало свої дії з ПАТ «Апекс-Банк».
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку задовольнити заяву арбітражного керуючого огляду на наступне.
Згідно з положеннями статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК.
Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Приписи статті 203 Цивільного кодексу України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Частини 1 та 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник уклав договір із заінтересованою особою;
боржник уклав договір дарування.
Відтак, положення статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства розширюють визначені приписами статті 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Апекс», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Апекс».
Як слідує з оспорюваного правочину, останній укладено Приватним акціонерним товариством "Фінансова компанія "Апекс" за два роки до відкриття провадження у справі № 910/1382/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс", у зв'язку з чим такий правочин є сумнівними.
Період часу з моменту виникнення грошового зобов'язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Як слідує зі змісту оспорюваного правочину, останній направлений на відчуження належного Приватному акціонерному товариству "Фінансова компанія "Апекс" транспортного засобу Toyota модель Самry Седан- В, 2012 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, номерний знак НОМЕР_5 .
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Відповідно до положень статті 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Як слідує з положень договору купівлі-продажу від 17.01.2018 № 6200/18/003616 ціну продажу транспортного засобу Toyota модель Самry Седан- В, 2012 року випуску, колір чорний, номерний знак НОМЕР_5 , визначено в розмірі 82 492,59 грн.
У той же час, відповідно до інформаційно-консультаційної довідки від 25.02.2021 № 38, складеної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Бюро незалежної оцінки», мінімальна вартість легкового автомобіля марки Toyota САМRY 2012 року випуску, вид палива - бензин, об'єм двигуна 2 494 см.куб., коробка передач - автомат, колір чорний, станом на 17.01.2018 могла становити 372 471,00 грн.
Таким чином, відчуження Приватним акціонерним товариством "Фінансова компанія "Апекс" транспортного засобу Toyota модель Самry Седан- В, 2012 року випуску, колір чорний, номерний знак НОМЕР_5 , за ціною 82 492,59 грн. здійснено за оспорюваним договором купівлі-продажу від 17.01.2018 № 6200/18/003616 за значно заниженою вартістю, ніж ринкова вартість автомобіля.
З огляду на те, що за умовами договору купівлі-продажу від 17.01.2018 № 6200/18/003616 ціна продажу транспортного засобу становить 82 492,59 грн., перерахування грошових коштів мало бути здійснено шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.
Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.
Пунктом 6 розділу ІІ Положення встановлено, що суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів надходження на рахунок Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" як безготівкового переказу грошових коштів, так і оприбуткування готівкових коштів у розмірі 82 492,59 грн. за спірним договором купівлі-продажу від 17.01.2018 № 6200/18/003616.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу 17.01.2018 № 6200/18/003616 Приватним акціонерним товариством "Фінансова компанія "Апекс" здійснено безоплатне відчуження належного йому транспортного засобу Toyota модель Самry Седан- В, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , незадовго до входження Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" у процедуру банкрутства, що зменшило його активи в порушення приписів статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.
За наведених обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зміст оспорюваного договору не відповідає критеріям розумності та добросовісності, та фактично направлений на безоплатне відчуження рухомого майна (транспортного засобу), що суперечить вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України та є підставою для визнання його недійсними у відповідності до ч. 1 ст. 215, 234 ЦК України та статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18.
Як встановлено судом, у подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2020 № 1241/2020/2060623, укладеному в ТСЦ, спірний транспортний засіб Toyota модель САМRY СЕДАН- В, 2012 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3 , проданий ОСОБА_1 .
За приписами статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до положень частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 ГПК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є частиною цивільного/господарського законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон (у цьому випадку ст. 20), норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника. Встановлення у статті 20 згаданого Закону спеціальних наслідків визнання правочинів недійсними та спростовування майнових дій боржника не виключають можливості застосування приписів ст. 388 ЦК України.
Відповідно до приписів ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор банкрута може звернутися до суду в порядку ст. 388 ЦК України.
Таким чином, суд дійшов висновку за можливе застосувати до даних правовідносин положення статті 388 ЦК України та витребувати в ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" транспортний засіб марки Тоyота модель Самry Седан-В, 2012 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3 .
Щодо вимоги про поновлення в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів МВС запису про реєстрацію спірного транспортного засобу за Публічним акціонерним товариством "Апекс-Банк" (нове найменування Приватне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Апекс"), суд дійшов висновку про наступне.
Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу встановлена відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1197.
Згідно визначення, що міститься в пункті 2 Порядку, електронна заява - заява про внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, яка формується через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС, або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг із застосуванням кваліфікованого електронного підпису за формою згідно з додатками 1-6; заява - заява про внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, оформлена в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС за формою згідно з додатками 1 - 6.
Згідно пункту 5 Порядку відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через: 1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); 2) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; 3) Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача здійснюється працівником сервісного центру МВС шляхом формування заяви, яка роздруковується та підписується заявником (заявниками), за допомогою програмних засобів Реєстру на підставі інформації, що міститься у поданих документах, та за умови відсутності підстав для відмови, визначених цим Порядком. У разі коли до сервісного центру МВС звертається належний користувач без присутності власника відповідного транспортного засобу, відомості про такого власника вносяться до заяви автоматично за допомогою програмних засобів Реєстру (пункт 9 Порядку).
Таки чином, заявник має право здійснити внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про реєстрацію транспортного засобу марки Тоyота модель Самry Седан-В, 2012 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3 за Приватним акціонерним товариством "Фінансова компанія "Апекс" у встановлений Порядком спосіб.
Разом із цим, висування заявником відповідної вимоги до суду не може бути визнано ефективним способом захисту права з огляду на наведені вище обставини, у зв'язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку в даній частині заяви відмовити.
При цьому, суд наголошує, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.
Разом з тим, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013). З огляду на вказане, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 порівну, а саме в розмірі 3 026,66грн.
Керуючись ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 13, 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Ліквідатора приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу №6200/18/0036/16 від 17.01.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес автотрейд Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уктранс сервіс".
3. Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" (01010, м. Київ, провулок Хрестовий, 6, ідентифікаційний номер 36482677) транспортний засіб, а саме: транспортний засіб марки ТОYОТА модель САМRY СЕДАН- В, 2012 року випуску, колір ЧОРНИЙ, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3 .
4. У задоволенні решти вимог відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес автотрейд Київ" (04108, м. Київ, вул. Н.Ужвій,10, кв.304, ідентифікаційний номер 35770011) на користь Ліквідатора приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 026,66грн. судового збору.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс сервіс" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення,25, ідентифікаційний номер 41249837) на користь Ліквідатора приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 026,66грн. судового збору.
7. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Ліквідатора приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 026,66грн. судового збору.
8. Видати накази.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 06.09.2021
Суддя Д.В. Мандичев