ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.09.2021Справа № 910/8429/21
Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/8429/21
За позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехсистема"
про стягнення 14999,97 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехсистема" (далі - відповідач) про стягнення 14999,97 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставки №Т2141/05 від 18.08.2020 несвоєчасно здійснив поставку товару, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 8999,99 грн, штраф за прострочення поставки товару у розмірі 1999,99 грн та штраф за порушення постачальником строку усунення виявлених дефектів товару в розмірі 3999,99 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 відкрито провадження у справі та, оскільки справа малозначна і було відсутнє клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03056, м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 5, кв. 134.
Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв'язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 31.05.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
18.08.2020 між Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профтехсистема" (далі - постачальник) укладено договір поставки №Т2141/05 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 3.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначеними в специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2020 (Інкотермс 2010).
Умовами пунктів 3.6 та 3.7 укладеного договору визначено, що зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в момент підписання покупцем видаткової накладної на відпуск товару або акту приймання-передачі товару. Постачальник зобов'язується поставити товар покупцю у строки, визначені в п. 3.2 цього договору, а також провести за свій рахунок завантаження на автомобільний або залізничний транспорт покупця товар належної якості.
Загальна вартість товару за даним договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього договору. Ціна, найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікації (додатку) до договору (пункти 4.1 та 4.2 договору).
Так, у специфікації, що є невід'ємним додатком №1 від 18.08.2020 до договору, сторони погодили: товар - пристрій поворотний витяжний RUD 1640 в кількості 1 шт.; код УКТ ЗЕД - 8421392000; технічні характеристики - довжина (радіус робочої зони) 4,0 м., діаметр повітропроводу D 160 мм, діаметр воронки 350 мм, продуктивність (витрата повітря) 1200 м.куб./год., максимальна тяга 1000 ПА, кут обертання 1600, висота підйому 2,5 м, шумове навантаження не більше 40 ДБа; ціна - 19999,98 грн.
У пунктах 2, 5 специфікації погоджені умови та строк поставки товару, а саме: умови поставки - DDP, м. Покров, склад Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" згідно з правилами Інкотермс; строк поставки - 25 робочих днів з моменту отримання 50% передоплати.
Порядок і форма розрахунків визначена у пункті 8 специфікації, а саме, покупець здійснює передплату у розмірі 50% вартості товару за умови надання рахунку-фактури. Інші документи, в т.ч. видаткова накладна надаються в терміни, обумовлені в п.3.3. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Покупець здійснює оплату у розмірі 50% вартості товару протягом 10 банківських днів після дати виконання постачальником своїх зобов'язань з поставки товару згідно з п.3.6 договору і, за фактично поставлений товар на склад покупця за умови виконання п.3.3 договору. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця.
Пунктами 5.1, 5.2 договору сторонами узгоджено приймання товару за кількістю та якістю відповідно до вимог Інструкцій П-6, П-7 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та за якістю (зі змінами і доповненнями), затверджених постановами Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 та від 25.04.1966 відповідно.
У разі виявлення покупцем під час приймання невідповідності фактично поставленого товару кількості та/або якості і/або асортименту та/або будь-яким іншим умовам договору покупець має право відмовитися від прийняття товару та розірвати даний договір в односторонньому порядку без відшкодування будь-яких збитків, матеріального і морального збитку постачальнику, або діяти в наступному порядку: покупець письмово, в тому числі за допомогою факсимільного, електронного зв'язку або листом з повідомленням про вручення сповіщає про це постачальника і вказує термін, в який повинен прибути представник постачальника на територію покупця. Постачальник або його представник за дорученням зобов'язаний прибути не пізніше чим у триденний термін після отримання виклику, за виключенням часу проїзду для посвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акту, передбаченого вимогами Інструкції П-6/П-7. Постачальник зобов'язаний протягом доби повідомити (в тому числі за допомогою факсимільного, електронного зв'язку або рекомендованим листом) покупця про прибуття не/прибуття представника для участі у прийманні товару за кількістю та/або якістю. Представник постачальника за дорученням зобов'язаний мати при собі оригінал довіреності, що підтверджує його повноваження діяти від імені постачальника (пункт 5.3 договору).
У пункті 5.4 укладеного договору визначено, що протягом двох робочих днів з моменту прибуття постачальника або його представника за довіреністю, сторони складають та підписують відповідний акт у разі невідповідності кількості, якості, асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам договору. У разі невідповідності якості, асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам договору, постачальник зобов'язується усунути недоліки або у разі неможливості усунення недоліків замінити не якісний невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар на якісний, відповідного асортименту та іншим характеристикам, протягом 20 календарних днів з дати підписання відповідного акту. Витрати, у тому числі транспортні, по заміні товару покладаються на постачальника.
У разі, якщо постачальник не прибув, або прибув з порушенням встановленого пунктом 5.3 договору строку, або відмовляється підписувати акт про невідповідність якості/кількості/асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам цього договору, або за наявності спірних питань між сторонами про відповідність поставленого товару умовам договору, покупець має право залучити для перевірки відповідності кількості/якості/асортименту/інших характеристик товару представника незалежної організації (Торгово-промислової палати або іншої організації узгодженої сторонами). У цьому випадку висновок незалежної організації є підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків, передбачених цим договором. Постачальник зобов'язується усунути недоліки, або в разі неможливості усунення недоліків замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар на якісний, відповідний асортименту та іншим характеристикам товар протягом 20 календарних днів з дати отримання висновку незалежної організації про невідповідність товару умовам договору. У випадку, якщо висновком незалежної організації був підтверджений факт невідповідності поставленого товару умовам договору, всі витрати, у тому числі транспортні, по заміні товару та пов'язані зі залученням представника незалежної організації, покладаються на постачальника.
Згідно пункту 13.1 договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками. Строк дії договору закінчується через один календарний рік з дати його укладання, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами. Датою укладання договору вважається при підписанні в електронному вигляді - остання з дат підписання сторонами договору, при підписанні на паперовому носії - з моменту підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Сторони можуть продовжити строк дії даного договору на обумовлений сторонами термін на тих же умовах, підписавши відповідну додаткову угоду до цього договору.
Сторонами не оспорювалась правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.
Як вбачається з матеріалів справи, за платіжним дорученням №8325 від 08.09.2020 (проведено банком 09.09.2020) позивач на виконання умов договору та пункту 8 специфікації здійснив передплату на рахунок відповідача у розмірі 9999,99 грн з ПДВ.
Згідно з експрес - накладною ТОВ «Нова Пошта» від 19.11.2020 №59000593757002 відповідач відправив позивачу: електричне обладнання та матеріали, кількість місць 3, об'ємна вага 65,6 кг. Поставка здійснена за адресою: м. Покров, вул. Зонова, 17. Товар прийнятий представником позивача 23.11.2020, як стверджує позивач і не спростовано відповідачем.
Позивач зазначає, що після отримання погодженого товару, ним виявлено невідповідність поставленого товару умовам договору №Т2141/05 від 18.08.2020 та специфікації, про що ним складено акт прийомки ТМЦ №1898 від 25.11.2020 в якому зазначено, що обумовлений товар не відповідає умовам договору і нормативній документації та зобов'язано представника комерційного направлення позивача викликати уповноваженого представника відповідача для складення двостороннього акта.
30.11.2020 позивач направив на електронну адресу, що вказана відповідачем у договорі, а саме proftechsystem@ukr.net, лист №3035/05 в якому просив у триденний термін направити уповноваженого представника відповідача для спільного обстеження поставленої продукції, складення двостороннього акта у відповідності до інструкції П7 та прийняття спільного рішення. В листі позивач зазначив, що про дату приїзду уповноваженого представника необхідно повідомити у письмовому вигляді не пізніше одного робочого дня з моменту отримання цього листа, а в разі відсутності відповіді в зазначений термін акт буде складено в односторонньому порядку та буде вважатися визнаним постачальником.
Відповідач відповіді на лист-виклик №3035/05 від 30.11.2020 не надав та представник відповідача на обстеження поставленої продукції та складення двостороннього акта не з'явився, у зв'язку з чим, як вказує позивач, 08.12.2020 комісією Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» за участі уповноваженого представника - начальника лабораторії метрології Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» Чміля Павла Федоровича (діючого на підставі довіреності № 78 від 08.12.2020) складений в односторонньому порядку акт №81 про приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості.
У вказаному акті зазначено, що перевіркою встановлено відсутність будь-яких документів для підтвердження якості на поставлений товар (поставлений товар не можливо ідентифікувати у зв'язку з відсутністю шилдиків; згідно специфікації, на машинах, механізмах, обладнанні підвищеної небезпеки повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам на видному місці, розбірливо, а фактично ніяких знаків не має); вказані зауваження виникли у зв'язку з недотриманням вимог укладеного договору та специфікації постачальником; поставлений пристрій поворотний витяжний RUD 1640 не відповідає умовам договору і специфікації і підлягає усуненню дефект постачальником.
Вказаний акт направлено відповідачу на електронну адресу proftechsystem@ukr.net 17.12.2020 та засобами поштового зв'язку 18.12.2020.
12.01.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №101-23/02 в якій вказав на необхідність сплатити штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару в розмірі 9799,98 грн згідно пункту 11.2 договору та за порушення строків заміни неякісного товару в розмірі 3999,99 грн відповідно до пункту 11.8 договору. Вказана претензія отримана відповідачем 18.01.2021, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення.
25.01.2021 комісією Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» в порядку вхідного контролю проведено повторну комісійну перевірку ТМЦ, поставлених 23.11.2020, постачальником ТОВ «Профтехсистема» згідно договору №Т2141/05 від 18.08.2020, специфікації №1 від 18.08.2020, за результатами якої складено акт №44.
У вказаному акті зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що на складі наявні документи, які підтверджують якість поставленого товару; поставлений товар відповідає заявленому; поставлений товар не підлягає маркуванню; при візуальному огляді на поставленому товарі дефектів не виявлено, поставлений товар має заводський номер 777722522-3.
24.03.2021 позивач звернувся до відповідача з досудовим нагадуванням №101-280/54 про сплату штрафних санкцій у розмірі 14999,97 грн нарахованих за несвоєчасну поставку товару на підставі пункту 11.2 договору та штрафу за порушення строків заміни неякісного товару відповідно до пункту 11.8 договору.
Втім, відповідач не здійснив сплату нарахованих йому штрафних санкцій у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Приписами статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Пунктом 5 специфікації до договору сторони погодили строк поставки товару протягом 25 робочих днів з моменту отримання 50% передоплати.
Позивач за платіжним дорученням №8325 від 08.09.2020, операція за яким проведена банком 09.09.2020, здійснив передплату на розрахунковий рахунок відповідача у погодженому розмірі.
Відтак, враховуючи дату здійснення позивачем передплати та умови пункту 5 специфікації до договору, поставка погодженого товару мала бути здійснена у строк до 15.10.2020 включно.
Нормами статті 664 Цивільного кодексу України передбачається, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або ж у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Статтею 689 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Як зазначає позивач і не спростовано відповідачем під час розгляду справи, погоджений товар отримано позивачем на новій пошті 23.11.2020 згідно експрес - накладної ТОВ «Нова Пошта» від 19.11.2020 №59000593757002, а 25.01.2021 позивачем складено та підписано акт №44 прийомки товару, яким отриманий саме 23.11.2020 на новій пошті від відповідача товар, визнано таким, що відповідає замовленому.
Тобто, з урахуванням приписів ст.664 та ст. 689 Цивільного кодексу України обов'язок передати товар був виконаний відповідачем з простроченням на тридцять дев'ять днів, тоді як зустрічне виконання зобов'язання покупця прийняти товар було виконане лише 25.01.2021, а не у момент вручення товару 23.11.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2020 у одержувача товару виникли сумніви щодо відповідності поставленого товару умовам договору №Т2141/05 від 18.08.2020 та специфікації, через відсутність, як вказано позивачем в подальшому в односторонньо складеному акті №81 від 08.12.2020, документів для підтвердження якості на поставлений товар (поставлений товар не можливо ідентифікувати у зв'язку з відсутністю шилдиків; згідно специфікації, на машинах, механізмах, обладнанні підвищеної небезпеки повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам на видному місці, розбірливо, а фактично ніяких знаків не має).
Приймаючи товар та маючи сумніви у його відповідності умовам договору, позивач не був позбавлений можливості заявити про це відповідачеві та у подальшому заявити вимоги щодо якості.
Однак, в листі покупця №3035/05 від 30.11.2020 не міститься вимог щодо неналежної якості товару, а йде мова про те, що відсутні документи, які підтверджують якість поставленого товару. При цьому, вимог саме щодо заміни товару матеріали справи не містять.
Згідно статті 666 Цивільного кодексу України, яка визначає правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Під час розгляду справи позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що відповідач додатково після 23.11.2020 передавав позивачу приналежності товару та документи, що стосуються якості товару.
В той же час, 25.01.2021 комісією позивача в порядку вхідного контролю проведено повторну комісійну перевірку ТМЦ, поставлених саме 23.11.2020, постачальником ТОВ «Профтехсистема» згідно договору №Т2141/05 від 18.08.2020, специфікації №1 від 18.08.2020, за результатами якої складено акт №44 про те, що на складі наявні документи, які підтверджують якість поставленого товару; поставлений товар відповідає заявленому; поставлений товар не підлягає маркуванню; при візуальному огляді на поставленому товарі дефектів не виявлено, поставлений товар має заводський номер 777722522-3.
Отже, зі змісту акту №44 від 25.01.2021 про приймання товару уповноваженою комісією позивача, вбачається, що останній визнав прийнятий як належний саме той товар, що відправлений відповідачем за накладною №59000593757002 від 19.11.2020, та отриманий позивачем 23.11.2020.
Наявність у покупця сумнівів у відповідності товару умовам договору, яка в подальшому спростована самим позивачем в акті №44 від 25.01.2021, не повинна слугувати підставою для фактичного прийняття товару без належного документального оформлення з подальшим заявленням вимог про сплату штрафних санкцій.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на акт №81 від 08.12.2020, оскільки він не відповідає умовам договору.
Так, умовами пункту 5.3 укладеного договору визначено, що у разі виявлення покупцем під час приймання невідповідності фактично поставленого товару кількості та/або якості і/або асортименту та/або будь-яким іншим умовам договору покупець має право відмовитися від прийняття товару та розірвати договір в односторонньому порядку без відшкодування будь-яких збитків, матеріального і морального збитку постачальнику, або діяти в наступному порядку: покупець письмово, в тому числі за допомогою факсимільного, електронного зв'язку або листом з повідомленням про вручення сповіщає про це постачальника і вказує термін, в який повинен прибути представник постачальника на територію покупця. Постачальник або його представник за дорученням зобов'язаний прибути не пізніше чим у триденний термін після отримання виклику, за включенням часу проїзду для посвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акту передбаченого вимогам Інструкції П-6/П-7. Постачальник зобов'язаний протягом доби повідомити (в тому числі за допомогою факсимільного, електронного зв'язку або рекомендованим листом) покупця про прибуття/не прибуття представника для участі у прийманні товару за кількістю та/або якістю. Представник постачальника за дорученням зобов'язаний мати при собі оригінал довіреності, що підтверджує його повноваження діяти від імені постачальника.
У пункті 5.4 укладеного договору визначено, що протягом двох робочих днів з моменту прибуття постачальника або його представника за довіреністю, сторони складають та підписують відповідний акт у разі невідповідності кількості, якості, асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам договору. У разі невідповідності якості, асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам договору, постачальник зобов'язується усунути недоліки або у разі неможливості усунення недоліків замінити не якісний невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар на якісний, відповідного асортименту та іншим характеристикам, протягом 20 календарних днів з дати підписання відповідного акту. Витрати, у тому числі транспортні, по заміні товару покладаються на постачальника.
У разі, якщо постачальник не прибув, або прибув з порушенням встановленого пунктом 5.3 договору строку, або відмовляється підписувати акт про невідповідність якості/кількості/асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам цього договору, або за наявності спірних питань між сторонами про відповідність поставленого товару умовам договору, покупець має право залучити для перевірки відповідності кількості/якості/асортименту/інших характеристик товару представника незалежної організації (Торгово-промислової палати або іншої організації узгодженої сторонами). У цьому випадку висновок незалежної організації є підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків, передбачених цим договором. Постачальник зобов'язується усунути недоліки, або в разі неможливості усунення недоліків замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар на якісний, відповідний асортименту та іншим характеристикам товар протягом 20 календарних днів з дати отримання висновку незалежної організації про невідповідність товару умовам договору. У випадку, якщо висновком незалежної організації був підтверджений факт невідповідності поставленого товару умовам договору, всі витрати, у тому числі транспортні, по заміні товару та пов'язані зі залученням представника незалежної організації, покладаються на постачальника.
Отже, умовами укладеного договору сторони передбачили алгоритм дій покупця у разі невідповідності якості/кількості/асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам цього договору, а саме складення акту передбаченого вимогами Інструкції П-6/П-7 за участі як належних представників зі сторони покупця, так і постачальника. А у разі якщо постачальник не забезпечить явку уповноважених представників для засвідчення факту невідповідності поставленого товару, покупець має право залучити для перевірки відповідності кількості/якості/асортименту/інших характеристик товару представника незалежної організації, та лише за дотриманням цих вимог висновок незалежної організації є підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків, передбачених цим договором.
Судом встановлено, що 08.12.2020 комісією Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» за участі уповноваженого представника - начальника лабораторії метрології Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» Чміля Павла Федоровича (діючого на підставі довіреності №78 від 08.12.2020), у зв'язку з відсутністю відповідача, складено акт №81 від 08.12.2020 про приймання в якому вказано про відсутність будь-яких документів для підтвердження якості на поставлений товар (поставлений товар не можливо ідентифікувати у зв'язку з відсутністю шилдиків; згідно специфікації, на машинах, механізмах, обладнанні підвищеної небезпеки повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам на видному місці, розбірливо, а фактично ніяких знаків не має).
В той же час, на підтвердження того, що Чміль П.Ф. є представником незалежної організації або іншої організації узгодженої сторонами, позивачем у відповідності до пункту 5.3 укладеного договору не додано і матеріали справи не містять жодного застереження чи погодження між сторонами, що Чміль П.Ф. є представником незалежної організації. У наданому акті вказано про те, що ця особа є начальником лабораторії метрології Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», тобто працівником самого позивача, а відтак вказаний акт не може бути у відповідності до приписів п. 5.4 договору підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків, передбачених цим договором, тим більш, що жодних підтверджуючих документів його об'єктивності та відповідності суду не надано.
В свою чергу, при повторній комісійній перевірці позивачем спірного товару, отриманого від відповідача 23.11.2020, встановлено, що на складі наявні документи, які підтверджують якість поставленого товару; поставлений товар відповідає заявленому; поставлений товар не підлягає маркуванню; при візуальному огляді на поставленому товарі дефектів не виявлено, чим спростовуються висновки, наведені в акті №81 від 08.12.2020.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обов'язок відповідача щодо поставки узгодженого сторонами товару був виконаний 23.11.2020, а не 25.01.2021, як зазначає позивач, тобто з простроченням на тридцять дев'ять днів.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Пунктом 11.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строків поставки товару за договором покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки (включаючи останній день поставки). Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) товару.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.
Позивач на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 11.2 договору нарахував пеню в розмірі 0,5 % вартості несвоєчасно поставленого товару в розмірі 8999,99 грн за період з 15.10.2020 по 24.01.2021 та штраф в розмірі 10% від суми несвоєчасно поставленого товару в розмірі 1999,99 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем невірно визначено період прострочення. Так, відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відтак, враховуючи, що останнім днем поставки є 15.10.2020 включно, то період прострочення починається з 16.10.2020, а не 15.10.2020 та закінчується 23.11.2020, а не 24.01.2021, як визначив позивач про що судом зазначено вище.
Таким чином, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягає пеня за порушення строків поставки товару в сумі 3900,00 грн, в іншій частині цих позовних вимог позивачу належить відмовити.
В той же час, це не вплинуло на розрахунок штрафу за несвоєчасну поставку товару, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Разом з цим, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 3999,79 грн за порушення відповідачем строку заміни товару, встановленого пунктами 5.4 та 5.5 договору, а також порушення строку усунення виявлених дефектів шляхом заміни дефектного товару новим товаром, оскільки, як встановлено судом, позивачем вимоги щодо усунення дефекту товару шляхом його заміни до відповідача не висувалося.
Пунктом 11.8 договору визначено, що у разі порушення постачальником строку заміни товару, встановленого п.п. 5.4, 5.5 договору, а також порушення строку усунення виявлених дефектів шляхом заміни дефектного товару новим, встановленого п.7.2 договору, покупець має право вимагати від постачальника в термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни, штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту товару.
Тобто, право на нарахування штрафу в контексті приписів пункту 11.8 договору виникає у покупця тільки у разі порушення строків щодо вимоги про заміну дефектного товару, тоді як, в даному випадку, 25.01.2021 комісією позивача в порядку вхідного контролю, поставленого 23.11.2020, постачальником ТОВ «Профтехсистема» згідно договору №Т2141/05 від 18.08.2020, специфікації №1 від 18.08.2020 товару встановлено, що поставлений товар відповідає заявленому та при візуальному огляді на поставленому товарі дефектів не виявлено.
Згідно зі статтею 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що усунення дефектів товару шляхом його заміни можливе тільки у разі істотного порушення вимог щодо якості товару.
Втім, позивачем істотних порушень вимог щодо якісних характеристик товару, які б зумовлювали необхідність заміни товару, не наведено в жодному зі складених ним актів, а в акті №44 від 25.01.2021 про приймання ТМЦ, складеного уповноваженою комісією самого позивача, як вже зазначалося, встановлено відповідність поставленого товару заявленому і не виявлення дефектів товару при візуальному огляді.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 3999,79 грн за порушення відповідачем строку заміни товару слід відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.
При цьому, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») наголошено, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України щодо вірогідності доказів, свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У зазначеному аспекті слід зазначити, що за результатом оцінки наданих самим позивачем доказів, цілком вірогідним є факт поставки відповідачем на виконання умов укладеного між сторонами договору, 23.11.2020 узгодженого товару у визначеній кількості, якості та комплектності.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 178, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехсистема" про стягнення 14999,97 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехсистема" (03056, м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 5, кв. 134; ідентифікаційний код 39082426) на користь Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, буд. 11; ідентифікаційний код 00190928) пеню у розмірі 3900 (три тисячі дев'ятсот) грн 00 коп,, штраф за прострочення поставки товару у розмірі 1999 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 99 коп. та судовий збір у розмірі 892 (вісімсот дев'яносто дві) грн 87 коп.
3 Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено та підписано 06.09.2021.
Суддя Т.В.Васильченко