проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"06" вересня 2021 р. Справа № 905/333/21
Суддя Шевель О.В.,
дослідивши матеріали апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (вх. №2698 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 22.07.2021 (рішення ухвалене суддею Курило Г.Є. у приміщенні господарського суду Донецької області 22.07.2021 о 12:25 год., повний текст рішення складено і підписано 26.07.2021) у справі № 905/333/21
за позовом Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, м.Маріуполь
до 1) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Словянськ Донецької області,
2) Військової частини НОМЕР_1 , м.Миколаїв,
про стягнення 419390,48 грн,
.
Позивач, Державне підприємство “Маріупольський морський торговельний порт", звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до першого відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, та до другого відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , про стягнення 419390,48 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.07.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ на користь Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт” заборгованість у розмірі 419390,48 грн, судовий збір в розмірі 6290,86 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, до Військової частини НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено і підписано 26.07.2021, отже останнім днем строку його апеляційного оскарження, у відповідності до приписів ч.1 ст.256 ГПК України, є 16.08.2021.
20.08.2021, тобто після закінчення зазначеного строку, перший відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт” про стягнення заборгованості у сумі 419390,48 грн. та судового збору в розмірі 6290,86 грн.; судові витрати першого відповідача у розмірі 9436,29 грн покласти на позивача.
Заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи у скарзі про те, що повний текст рішення ним отримано 03.08.2021 (відповідне підтверджується матеріалами справи (т.2, а.с.120).
Перевіркою матеріалів скарги встановлено, що апелянтом на доказ направлення копії апеляційної скарги позивачу та другому відповідачу надано два фіскальні чеки, з яких не вбачається, кому саме, на яку адресу та які поштові відправлення було надіслано. Зокрема, на одному з чеків, в якому вказано про направлення листа у м.Миколаїв, у графі “кому” зазначено: “військо госпіт”. На думку суду, відповідний документ не може бути визнано належним доказом надіслання копії апеляційної скарги саме на адресу другого відповідача - Військової частини НОМЕР_1 .
До скарги також додано два примірники листа (оригінали) від 19.08.2021 за вих.№524/2766, за підписом начальника КЕВ міста Луганськ, адресовані командиру військової частини НОМЕР_1 , у яких зазначається, що КЕВ міста Луганськ надсилає апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Донецької області від 22.07.2021 у справі № 905/333/21. Однак вказані листи не містять ні інформації про наявність додатків, ні відміток про їх направлення та отримання адресатом. Отже, на думку суду, відповідні листи також не може бути визнано належним доказом направлення копії апеляційної скарги на адресу другого відповідача.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ст.259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Комплексний аналіз зазначених норм свідчить, що положення ст.259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги п. 3 ч. 3 ст.258 ГПК в частині, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу, зокрема, і обов'язок цієї особи надіслати копію вказаної скарги і доданих до неї документів саме листом з описом вкладення.
Отже вищевказаними процесуальними нормами імперативно та без зазначення жодних винятків встановлений обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, надіслати іншим учасникам справи, в тому числі, іншим сторонам у справі, копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення, оскільки пункт 3 частини 3 статті 258 ГПК України встановлює вимоги до апеляційної скарги, а стаття 259 ГПК України визначає спосіб виконання такої вимоги.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 18.04.2019 у справі №914/1955/17, від 17.10.2019 у справі №910/4557/18, від 13.07.2020 у справі №904/31/16, від 22.01.2021 у справі № 917/823/20, від 25.01.2021 у справі №910/9359/20, в ухвалі від 09.08.2019 у справі №Б-7/224-13/287 тощо, в яких Верховний Суд вказав на необхідність дотримання вимог ст.259 ГПК України щодо надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення.
Аналогічний процесуальний підхід застосовує Верховний Суд і при перевірці дотримання учасниками справи приписів ст.291 ГПК України, якою встановлено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Зокрема, в ухвалі від 12.08.2021 у справі №917/204/20 про залишення касаційної скарги без руху, із посиланням на п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, зазначено, що опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у поштовому відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.
В ухвалі від 25.08.2021 у справі № 905/1450/19 Верховний Суд встановив, що до касаційної скарги додано експрес-накладну, що вказує на надіслання кореспонденції позивачеві, однак не додано листа із описом вкладень, що унеможливлює перевірку касаційним судом факту надіслання йому саме копії касаційної скарги і доданих до неї документів. Відповідну обставину суд касаційної інстанції визнав підставою для залишення скарги без руху.
З урахуванням вищенаведених норм процесуального законодавства та правової позиції Верховного Суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що з метою усунення вищевказаного недоліку апелянт має надати докази надіслання копій апеляційної скарги на адресу інших учасників справи листом з описом вкладення.
Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суддя-доповідач
1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ залишити без руху.
2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
3. Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач О.В. Шевель