вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"06" вересня 2021 р. Справа№ 925/237/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради
на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 (повний текст складено 13.07.2021)
у справі №925/237/21 (суддя Боровик С.С.)
за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради
до Приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой"
про стягнення 242 708,40 грн.,
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21 у позові відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21 та прийняти нове, яким стягнути з Приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой" на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради суму в розмірі 242 708, 40 грн.
30.08.2021 апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. (головуючий), Коротун О.М., Сулім В.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України, з огляду на наступне.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
З поданої апеляційної скарги вбачається, що в інтересах Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернулась Житнікова Т.А. (останній є підписантом апеляційної скарги). На підтвердження повноважень представника на представництво в суді до апеляційної скарги додано довіреність №71 від 06.01.2021, копію посадової інструкції та копію розпорядження про переведення.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. Таким чином, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов'язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т. д.
Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 ЦК України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) (частина перша статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина перша статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (частина третя статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Так, згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про Житнікову Т.А. як особи, яка представляє інтереси Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради в такому Реєстрі відсутня.
Водночас, колегією суддів перевірено відомості стосовно ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі адвокатів України та встановлено, що інформації щодо права на зайняття адвокатською діяльністю відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 не надала належного доказу на підтвердження своїх повноважень як особи, яка може представляти інтереси Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради в порядку самопредставництва чи представництва.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 260/988/19.
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність тієї обставини, що подану до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу підписано уповноваженою на те особою, таким чином, апеляційна скарга Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради підлягає залишенню без руху на підставі ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху, на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання скаржнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, звернення з документами, що підтверджують повноваження представника на представництво скаржника у Північному апеляційному господарському суді..
Суд апеляційної інстанції роз'яснює, що згідно з п. 4 ст. 174, п. 2, п. 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання у визначений судом строк документів, а саме доказів отримання копії оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.
З огляду на викладене, керуючись ст. 234, ст. 256, ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Залишити без руху апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2021 у справі №925/237/21.
2. Роз'яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції документи, що підтверджують повноваження представника на представництво скаржника у Північному апеляційному господарському суді.
3. Попередити Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, що якщо відповідна заява про усунення недоліків не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та відмовляє у відкритті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім