Справа № 310/8256/21
2-з/310/147/21
Іменем України
06 вересня 2021 року м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолова Л.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову,
03 вересня 2021 року до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову разом з позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», третя сторона ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Порохня Ольга Вікторівна про захист прав споживача, про визнання договору поруки припиненим, шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:07:001:0279, площею 0,0510 га, яка знаходиться під житловим будинком, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
Заява про забезпечення позову подана в порядку ст.ст. 149, 150, 151,152 ЦПК України.
В заяві позивачка посилається на те, що предметом позову є житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 2310400000:07:001:0279. З долученої до заяві ухвали суду від 24.10.2019 року вбачається, що в межах зведеного виконавчого провадження був накладений арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:07:001:0279, площею 0,0510 га, яка знаходиться під житловим будинком, яка належить на праві власності позивачці, та арештоване майно може бути продане державним виконацем.
Просить забезпечити позов шляхом накладання арешту на майно, належне їй праві власності , а саме:
- на житловий будинок АДРЕСА_1
- земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:07:001:0279, площею 0,0510 га, яка знаходиться під житловим будинком.
Розглянувши вказану заяву, без виклику сторін та без технічної фіксації процесу, відповідно до ст.153 ч.1 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладення арешту на майно.
Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Єдиною підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч.10).
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №9 - позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходиться у нього або у інших осіб (п.3). Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою позовною заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що позивачка звернулася з заявою про забезпечення позову разом з поданням позову, що відповідає вимогам ч.2 ст.149 ЦПК України.
Як зазначено в заяві, позивачка посилається на те, що в межах зведеного виконавчого провадження був накладений арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:07:001:0279, яка належить на праві власності позивачці, та арештоване майно може бути продане державним виконавцем.
Предметом позову у даній справі буде визнання договору поруки припиненим, на підставі якого державним виконавцем був накладений арешт на майно позивачки
У заяві про забезпечення позову йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких Туманова Т.С. звернулася до суду із позовом про захист прав споживача, про визнання договору поруки припиненим.
Вид забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1 - відповідає заявленим вимогам.
ОСОБА_1 доведено, що невжиття запропонованих нею заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог про поділ майна подружжя, і що саме такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідача сприятиме виконанню такого рішення .
Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , що дійсно існує реальна загроза невиконання судового рішення, заявлені заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, їх невжиття може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, оскільки предметом спору є поділ майна подружжя, а відтак не вжиття заходів забезпечення позову порушить право ОСОБА_1 на судовий захист, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Отже є обґрунтовані підстави вважати, що у разі, якщо будуть вчинені дії по відчуженню майна, то буде суттєво ускладнене виконання рішення суду про визнання договору поруки припиненим, адже спірне майно може опинитися у володінні чи користування третіх осіб під час судового розгляду.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:07:001:0279 площею 0,0510 га, яка знаходиться під житловим будинком
Заборонити Реєстраційному відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області здійснювати переоформлення та перереєстрацію з метою його відчуження щодо нерухомого майна:
- житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:07:001:0279 площею 0,0510 га, яка знаходиться під житловим будинком.
Копію ухвали негайно направити заявнику та сторонам у справі для відома.
Копію ухвали для виконання направити Реєстраційному відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області .
Про виконання ухвали негайно повідомити суд.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
Ухвала набирає законної сили негайно.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Бердянського
міськрайонного суду Л.В. Богомолова