243/7458/21
Провадження № 1-кп/243/751/2021
02 вересня 2021 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі
Головуючого судді ОСОБА_1
За участю:
Секретаря судового засідання ОСОБА_2
Прокурора ОСОБА_3
Обвинуваченого ОСОБА_4
Захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м. Слов'янська, кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №42021220000000063 від 15.02.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту з 18 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин з понеділка по п'ятницю, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб, за виключенням таких днів та годин для проведення процедур з лікування, виконання дій для самозабезпечення життєдіяльності з вищезазначеним обов'язками, обґрунтувавши своє клопотання тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який у випадку визнання його винним передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, усвідомивши можливість отримання такого кримінального покарання, обвинувачений, при обрані більш м'якого запобіжного заходу, може переховуватися від суду, незаконно впливати на достовірність свідків у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши надані матеріали, приходить до наступного висновку.
Вирішення питання судом щодо продовження дії запобіжного заходу у відповідності до положень чинного законодавства відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
З огляду на вищевказане суд зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Позбавлення свободи не обмежується класичним випадком тримання під вартою після арешту або засудження, а може мати багато інших форм (Guzzardi проти Італії, § 95). Для того, щоб визначити, чи було особу «позбавлено свободи» у значенні статті 5, відправною точкою повинна бути її конкретна ситуація, і необхідно враховувати ряд критеріїв, таких, як тип, тривалість, наслідки і спосіб реалізації відповідного заходу (Guzzardi проти Італії, § 92; Medvedyev і Інші проти Франції, § 73; Creangг проти Румунії, § 91). Зобов'язання брати до уваги «різновид» і «спосіб імплементації» згаданого заходу дозволяє Суду враховувати особливий контекст і обставини, притаманні іншим обмеженням, ніж класичне ув'язнення в тюремній камері. Важливим фактором, який слід брати до уваги, є контекст, в якому цей захід застосовується, оскільки в сучасному суспільстві нерідко трапляються ситуації, коли громадськість може бути покликана змиритись з обмеженнями свободи пересування або особистої свободи задля загального блага (Nada проти Швейцарії, § 226; Austin і Інші проти Сполученого Королівства. Поняття позбавлення свободи за змістом статті 5 § 1 містить як об'єктивний елемент поміщення людини у певний обмежений простір на значний період часу, так і додатковий суб'єктивний елемент, який полягає в тому, що людина не давала чинної згоди на таке поміщення (Storck проти Німеччини, § 74; Stanev проти Болгарії, § 117). Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією, навіть якщо вона, можливо, сама дозволила взяти себе під варту, особливо, якщо ця людина не має достатньої дієздатності для того, щоб погодитись або не погодитись із запропонованими діями (H.L. проти Сполученого Королівства, § 90; Stanev проти Болгарії.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Суд зазначає, що суспільний інтерес у справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а тому слід забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі зміни запобіжного заходу, а саме переховування від суду з метою уникнення покарання, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, вірогідність незаконного впливу на свідків з метою примушування їх до зміни своїх показань.
Так, з матеріалів вбачається, що обвинувачений раніше не судимий, йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, за який чинним законодавством передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, потреби судового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи ОСОБА_4 про який заявлено прокурором у клопотанні.
Таким чином, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та покарання, а також можливість обвинуваченого впливу на свідків.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк 60 діб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27,177-178,183-184,197-199 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту з 18 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня, з понеділка по п'ятницю, за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням таких днів та годин для проведення процедур з лікування, виконання дій для самозабезпечення життєдіяльності, строком на 60 діб, а саме до 31.10.2021 року та покласти на нього наступні обов'язки:
?не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає та перебуває, без дозволу суду, прокурора;
?повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, окрім паспорту громадянина України, що посвідчує особу;
?утримуватися від спілкування у будь-який спосіб зі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
?утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 за виключенням, пов'язаним із необхідністю виконання посадових обов'язків;
?носити електронний засіб контролю.
Копії ухвали суду негайно надіслати для виконання на адресу ВП №4 Краматорського РУП в Донецькій області та вручити обвинуваченому.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд протягом семи суток з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1