Справа № 263/129/21
Провадження №2/263/995/2021
06 вересня 2021 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Ковтуненко В.О., при секретарі Моторіній В.А., за відсутністю сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, вказуючи, що 01.02.2017 року уклав з ОСОБА_3 договір б/н, відповідно до якого відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, у подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 14000,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14.04.2020 року позивачем була направлена претензія кредитора до Першої маріупольської державної нотаріальної контори. Так відповідачі прийняли спадщину, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого.21.07.2020 року до спадкоємців було направлено лист-претензію, згідного яких АТ КБ «ПриватБанк» пред'явив свої вимоги, однак ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті ОСОБА_4 заборгованість перед банком за кредитним договором №б/н від 02.07.2017 року становить 14425,75 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 14425,75 гривень.
Згідно відповіді відділу аналітичного забезпечення Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , по теперішній час.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 березня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
У порядку, передбаченому ст. 279 ЦПК України, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні за участю осіб до суду не надходило.
Суд розглянув справу в порядку ч.5 ст. 279 ЦПК України, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та за відсутності клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, частиною 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_3 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 01.02.2017 року.
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПриватБанк» на Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк» (скорочена назва АТ КБ «Приват Банк»).
Відповідач підтвердив свою згоду з умовами договору, підписавши його. Таким чином, судом встановлено, що при укладанні угоди сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткової ставки; порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договорів. Договір сторони уклали в письмовій формі. На укладання угоди сторони мали вільне волевиявлення і необхідний обсяг цивільної дієздатності. Договір підлягає
Таким чином, ПАТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за угодою виконав в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу порушив свої зобов'язання перед банком.
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом, про смерть серія НОМЕР_1 від 10 квітня 2018 року, яке долучено позивачем до позову у якості доказу.
Згідно відповіді Першої Маріупольської державної нотаріальної контори від 28.04.2020 року, спадкова справа до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась, спадкоємці померлого до відповідної нотаріальної контори не звертались.
21.07.2020 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кредитор надіслав лист-претензію з вимогою про сплату заборгованості, яка рахується за померлим ОСОБА_3 , проте в матеріалах даної справи відсутні відомості про те, що відповідачі отримали вказані претензійні листи від позивача.
Відповідно до вимог статей 608, 1218, 1219 Цивільного кодексу України у зв'язку із смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно зв'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, в той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися унаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора, відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.
Недотримання кредитором строків, передбачених статтею 1281 ЦК України, пред'явлення вимог, (які є присічними, преклюзивними) позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Як вбачається із матеріалів спадкової справи позивач у передбачений законом термін предявив свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.
Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладаєстягненнянамайно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України 2004 року).
Проте, всупереч вимогст.ст.12, 13, 76, 81 ЦПК України, належних та допустимих доказів наявності підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ « ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця матеріали справи не містять.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо кола спадкоємців після померлого ОСОБА_3 , вартості майна, одержаного у спадщину, визначеного його ринковою вартістю на час відкриття спадщини, що в свою чергу позбавляє суд можливості вирішити позовні вимоги.
Враховуючи викладене, у зв'язку з недоведеністю позивачем позовних вимог у суду відсутні правові підстави для задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись ст.ст. 5, 16, 1261, 1268, 1269, 1281, 1282 ЦК України, ст. 10-13, 81, 141, 263, 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Ковтуненко