Справа № 761/5881/21
Провадження № 1-кс/761/4216/2021
30 березня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ГСУ ДБР, яка полягає у нерозгляді клопотання, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ГСУ ДБР, яка полягає у нерозгляді клопотання.
В судові засідання не з'являлись учасники розгляду скарги, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшла такого висновку.
ОСОБА_4 оскаржила в порядку статті 303 КПК України бездіяльність слідчого ГСУ ДБР, яка полягає у нерозгляді клопотання.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону всіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, до яких, серед іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких віднесені законність (ст. 9 КПК України), змагальність (ст. 22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України).
Згідно зі ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України та Кримінального процесуального кодексу.
Таким чином, слідчий суддя при вирішенні ініційованого заявником питання зобов'язаний не лише дослідити надані йому матеріали, але й забезпечити особі право на безпосереднє відстоювання своєї позиції під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вказана процесуальна норма покладає на особу, яка подала скаргу обов'язок доведення зазначених вище обставин.
Отже, саме ця особа має навести необхідне та достатнє обґрунтування своїх доводів, надавши слідчому судді відповідні докази.
Неявка скаржника унеможливлює встановлення всіх обставин, які є необхідними для вирішення скарги по суті заявлених вимог.
Враховуючи, що особа, яка подала скаргу, в судові засідання не з'явилася, доводи скарги не підтримала, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне відмовити в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 26, 303-307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ГСУ ДБР, яка полягає у нерозгляді клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1