Справа № 640/25958/19
Категорія 142
25 серпня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, -
В грудні 2019 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Харитоненко К.В. від 20.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57668441, одночасно заявивши про поновлення строку на оскарження постанови.
На підставі ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.01.2020 р. матеріали вищевказаної позовної заяви передані на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 16.03.2020 р. відкрито провадження за вищевказаним позовом з призначенням розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Відзив на позов не надходив.
Ухвалою від 15.01.2021 р. розгляд зазначеної справи призначений з викликом сторін.
В судове засідання позивач повторно не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог закону, про причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.
Представник відповідача та представник третьої особи, будучи повідомленими у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явились, про причини неявки не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавали.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно із п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутністю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судової повістки, в судові засідання 07.06.2021 р. та 25.08.2021 р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.44 ч.5 п.2 КАС України позивач, як учасник справи, зобов'язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ст.44 ч.1 КАС України позивач, як учасник судового процесу, зобов'язаний добросовісно користуватись процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів справи, справа тривалий час перебуває в провадженні суду, але позивач, з часу отримання справи Подільським районним судом м.Києва жодного разу не з'являвся в судові засідання, не цікавився рухом справи.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, повторну неявки позивача у судове засідання, неповідомлення про причини неявки та відсутність заяви про можливість розгляду справи в його відсутність, суд вважає, що адміністративний позов має бути залишеним без розгляду.
Залишення позову без розгляду не позбавляє права позивач повторно звернутись до суду з позовом у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 240 ч.1 п.4, 241-243 КАС України, п.15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (2017 р.), -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений 30.08.2021 р.
СуддяН. М. Ларіонова