Єдиний унікальний номер 725/5693/21
Номер провадження 2-з/725/51/21
02.09.2021 року Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Стоцька Л. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
01.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя.
Одночасно з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову. У поданій заяві ОСОБА_3 просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на автотранспортний засіб (причеп), реєстраційний номер НОМЕР_1 та автотранспортний засіб (спеціалізований вантажний фургон рефрижератор) марки Мерседес Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_2 та вилучити вказані автомобілі та передати на відповідальне зберігання ОСОБА_1 до вирішення судом справи по суті.
Із пред'явленої до суду позовної заяви, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до з суду з позовними вимогами про поділ майна подружжя, зокрема поділу між подружжям майнових прав на житловий будинок АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , Квартиру АДРЕСА_3 , забійний цех по АДРЕСА_4 .
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із наступного:
Так, за змістом ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього; заборони вчиняти певні дії. Заборона відповідачеві вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, яка спрямована проти активних учинків відповідача, що можуть ускладнити виконання рішення суду.
Згідно роз'яснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, суд враховує обмеження, визначені ч.10 ст.150 ЦПК України, відповідно до яких не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Як було встановлено судом автотранспортний засіб (причеп), реєстраційний номер НОМЕР_1 перереєстрований на ОСОБА_4 та автотранспортний засіб (спеціалізований вантажний фургон рефрижератор) марки Мерседес Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_2 перереєстрований на ОСОБА_5 .
Таким чином, право власності на зазначені об'єкти у відповідача відсутні, а відповідно до ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього.
Оскільки вказані транспортні засоби не є власністю відповідача та знаходяться у власників, суд відмовляє у задоволенні клопотання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149- 153 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька