"06" вересня 2021 р.
Справа № 641/3242/21
Провадження № 2/642/1728/21
(заочне)
02 вересня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді - Бородіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Добронос Д.С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
28.04.2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 і просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається на 1 курсі Харківського національного університету радіоелектроніки, у розмірі ј частки його заробітку до досягнення ним 23 років за умови, що він продовжить навчання.
В обґрунтування позову посилається на те, що від спільного шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.. Вказує, що їх син навчається. Вона отримує мінімальну заробітну плату, інших доходів не має. Син потребує матеріальної допомоги. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, що ставить їх у скрутне матеріальне становище.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2021 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, передано до Ленінського районного суду м. Харкова за підсудністю.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12.07.2021 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Позивач будучі у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, у останнє судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання, в якому просить справу розглядати в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином в установленому законом порядку, в тому числі відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Третя особа ОСОБА_3 будучі у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, у останнє судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідачем в установлений ч. 7 ст.178ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26 березня 2003 року.
З довідки № 167/21 від 08.04. 2021 року вбачається, що ОСОБА_3 є студентом 1-го курсу денної форми навчання факультету Інфокомунікацій Харківського національного університету радіоелектроніки.
Відповідно до ч. 2ст. 51 Конституції України, обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року дитина має право на фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток.
Статетю 28 Конвенції про права дитини визначено, що дитина має право на освіту.
Відповідно дост.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При цьому, СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч.1 ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає.
Суд вважає, що ОСОБА_3 у зв'язку з навчанням, потребує матеріальної допомоги для організації нормальних умов свого життя та навчання (проїзд, харчування, одяг, придбання підручників, тощо). При цьому встановлено, що він перебуває на утриманні у матері, проживає з нею за однією адресою. Доказів на спростування цих даних суду не надано, як і не надано суду даних про добровільне утримання сина, який продовжує навчання з дня виповнення повноліття.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до вимог ст.ст.182, 200 СК України, судом враховано матеріальне становище дитини та платника аліментів, інші обставини.
Потреба в матеріальній допомозі пов'язана з навчанням.
Законом не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітню дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Обставин, що свідчили б про неможливість відповідача сплачувати аліменти у період навчання дитини - ОСОБА_3 , матеріали справи не містять.
Згідност. 191 СК Україниаліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача суд враховує, що ОСОБА_3 на теперішній час проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні, не працює, навчається у Харківському національному університеті радіоелектроніки за денною формою навчання, і вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на користь позивача в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 28 квітня 2021 року і до 23 років, якщо він продовжить навчання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265,268, 280-282 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період його навчання в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.04.2021 року до досягнення ним 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,( АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 06.09.2021 року.
Суддя О.В. Бородіна