Іменем України
№ 610/1577/21 № 1-кс/610/661/2021
м. Балаклія 03.09.2021 року
Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Державного підприємства «Балаклійське лісове господарство» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021221080000131,
Предметом клопотання є майно: деревина: 400 колод ділової деревини категорії «Б», «С», «Д», з яких 48 колод мають набиті бирки, 13 штабелів дров'яної деревини промислового використання «ПВ», з яких 1 штабель має набиту бирку, загальним об'ємом 44,25м3, 6 штабелів ділової деревини категорії «Б» «Ш-круглі» без набитих бирок, загальним об'ємом 14,3м3;деревина: 210 колод ділової деревини категорії «Б», «С», «Д», з яких 6 колод мають набиті бирки, 20 штабелів дров'яної деревини промислового використання «ПВ», з яких 6 штабелів мають набиті бирки, загальним об'ємом 66,0918м3, 2 штабеля ділової деревини категорії «Б» «Ш-круглі» без набитих бирок, загальним об'ємом 2,774м3, власником якого є Державне підприємство «Балаклійське лісове господарство».
Обґрунтовуючи клопотання власник майна вказує про те, що арешт на вказане майно був накладений за ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 31 травня 2021 року з метою його збереження, як речового доказу. Посилався на те, що до цього часу фактичних обставин, які містять ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, у кримінальному провадженню не встановлено, про що свідчить не визначення до цього часу розміру матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що в свою чергу впливає на його кваліфікацію. Органом досудового розслідування встановлено, що рубка вилученої деревини здійснювалась у кварталі 28 виділі 4 Норцівського лісництва ДП «Балаклійське лісове господарство» на підставі лісорубного квитка ХА ЛРК № 002843 від 15.03.2021р., що підтверджує її законність та вказує на відсутність належних підстав для проведення досудового розслідування за фактом самовільного порубу. Згідно вказаного документу у кварталі 28 виділі 4 Норцівського лісництва було надано дозвіл на проведення заготівлі 799м3 (загальна маса), у тому числі 651м3 ліквідної. Таким чином, наведене свідчить про законність походження вилученої та арештованої деревини, а також про відсутність ознак самовільного порубу у кварталі 28 виділі 4 Норцівського лісництва. Законність походження арештованої продукції комерційного призначення підтверджено також Актом розгляду листа-звернення від 31.05.2021р., складеного комісією Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, згідно якого внаслідок проведення ідентифікації місцезнаходження та відповідності лісопродукції у вказаному місці встановлено, що кількість пнів, виявлена під час проведення огляду лісосіки, становить 1839 пні, що не більше, ніж передбачено матеріалами відводу дерев у рубку.
Тривале безпідставне досудове розслідування у кримінальному провадженні, за умов не встановлення розміру істотної матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, ігнорування висновків спеціалістів у лісовій галузі згідно вищевказаного акту, ігнорування дозвільного документу, підтверджуючого законність отримання арештованої деревини, ДП «Балаклійське лісове господарство» оцінює, як грубе невиправдане протиправне безпідставне втручання у законну господарську діяльність державного підприємства, внаслідок якого виник простій у робочому процесі, вилучена законно отримана продукція та обумовлені обставини для подальшого втрачання вартості вилученої деревини, і завдання матеріальної шкоди державному підприємству.
Разом з цим, слід зазначити, що не закриття цього кримінального провадження з моменту отримання зазначеного лісорубного квитка, а також вищевказаних актів перевірки ХОУЛМГ, свідчить про умисні дії, направлені на свідоме перешкоджання законній господарській діяльності ДП «Балаклійське лісове господарство» шляхом вилучення за формальних підстав продукції комерційного призначення та її утримання більш ніж 3 місяці за умов відсутності проведення якісного, повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування з боку відповідного органу.
З моменту початку досудового розслідування у органу досудового розслідування було достатньо процесуального часу для встановлення розміру шкоди, перевірки законності рубки та її відповідності наданим дозвільним документам. Арештована продукція не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки не містить на собі об'єктивних ознак речових доказів.
Тому вважає, що арештована лісопродукція не є предметом кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12021221080000131, не використовувалось для його вчинення, не містить на собі слідів кримінального правопорушення, не є майном, набутим в результаті його вчинення і не є його об'єктом, та не має ознак самовільного порубу.
За обставин кримінального провадження, за умов відсутності достатніх реальних правових підстав для продовження подальшого арешту вилученої лісопродукції, право власності ДП «Балаклійський лісгосп» на арештовану деревину обмежується, внаслідок чого є необґрунтовано, тобто за відсутності достатніх правових підстав станом на момент подання цього клопотання, порушеним.
Представник власника майна в суді підтримав клопотання та просив його задовольнити. Посилався на те, що арешт було накладено на деревину, вилучену у ході кримінального провадження. З моменту вилучення майна пройшло багато часу, якого було достатньо для проведення з майном необхідних процесуальних дій. Вказав, що рубку було проведено на підставі лісорубного квитка, її законність також підтверджена актом, самовільної рубки не встановлено. Крім того, вилучена лісопродукція є предметом господарської діяльності підприємства, деревина комерційного призначення. Зазначив, що лісорубний квиток не закритий, рубка була законною, неточності та порушення обліківої дисципліни це інший порядок.
Слідчий в суді заперечував проти задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що арештована деревина є речовим доказом у кримінальному провадженні, може виникнути необхідність у додатковому її огляді, встановлено невідповідність сортності деревини по биркам. Це встановлено станом на 31.05.2021р. На даний час проводиться досудове розслідування, під час якого перевіряється законність порубки деревини. Зазначив, що про незаконність порубки свідчить те, що деревина не прийнята на облік, відсутні бирки, на тих, що маються є невідповідності з інформацією, яка внесена до електронної системи, відсутні клейма на пнях. Пояснив, що встановлено розмір істотної шкоди у сумі 269493грн.
Кримінального провадження не надано.
Як вбачається з наявних у суду матеріалів, СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221080000131. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 1 ст. 246 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 27.05.2021р.
31.05.2021р. за ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області було накладено арешт, на деревину: 400 колод ділової деревини категорії «Б», «С», «Д», з яких 48 колод мають набиті бирки, 13 штабелів дров'яної деревини промислового використання «ПВ», з яких 1 штабель має набиту бирку, загальним об'ємом 44,25м3, 6 штабелів ділової деревини категорії «Б» «Ш-круглі» без набитих бирок, загальним об'ємом 14,3м3;деревину: 210 колод ділової деревини категорії «Б», «С», «Д», з яких 6 колод мають набиті бирки, 20 штабелів дров'яної деревини промислового використання «ПВ», з яких 6 штабелів мають набиті бирки, загальним об'ємом 66,0918м3, 2 штабеля ділової деревини категорії «Б» «Ш-круглі» без набитих бирок, загальним об'ємом 2,774м3, власником якого є Державне підприємство «Балаклійське лісове господарство».
Накладаючи арешт слідчий суддя виходив з того, що деревина є речовим доказом, тобто могла зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
ДП «Балаклійський лісгосп» є власником вказаної деревини.
За правилом ч. 1 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Згідно положень ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994, в яких заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст. 1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п. 35).
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Законом передбачений судовий контроль у вигляді можливості ревізії рішення про накладення арешту на майно. Тягар доведення необхідності застосування цього заходу покладений на сторону обвинувачення.
Тобто, зі спливом часу необхідність арешту майна може бути піддано ревізії, перегляду, а тому необхідно подавати докази необхідності збереження такого майна.
Як убачається з наданих суду матеріалів після накладення арешту на майно пройшло вже три місяці. Представник власника майна посилався на законність походження арештованої лісопродукції та недоведеність протилежного органом досудового розслідування станом на день подання цього клопотання.
На підтвердження своєї позиції надав суду лісорубний квиток від 15.03.2021р., акт розгляду листа-звернення від 31.05.2021р., відомість переліку наявності деревини станом на 02.06.2021р. та станом 03.06.2021р., відомість переліку зрубаних дерев та відведених у рубку по Норцівському лісництву від 02.06.2021р. та 03.06.2021р., рапорти працівників Норцівського лісництва.
Слідчий же, в свою чергу, не представив жодних доказів (документів) на спростування доводів клопотання і на користь своєї позиції щодо необхідності збереження арешту майна, лише надав в суді щодо цього пояснення.
Тобто, слідчий у судовому засіданні не підтвердив необхідність залишення арешту вказаної деревини, обґрунтованості підозри щодо її незаконної вирубки. Розмір істотної шкоди по диспозиції ч. 1 ст. 246 КК України також не підтверджено, відсутні докази про призначення відповідних експертиз з арештованою деревиною, та того, що деревина є предметом проведення будь-яких експертиз.
Натомість, слідчий визнав, що необхідні огляди деревини проведені.
Таким чином, при розгляді цього клопотання слідчим не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, можливість використання цього майна, як доказу у кримінальному провадженні, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування все ще виправдовують застосований ступінь втручання у права і свободи власника майна, як це було на початковому етапі розслідування, та те, що скасування арешту може негативно вплинути на хід досудового розслідування.
Враховуючи викладене, наслідки арешту деревини для його власника у вигляді перешкоджання господарській діяльності, тривалість, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не доведення проведення слідчих та інших процесуальних дій з деревиною на цей час, розумні строки,ту обставину, що одними з засад кримінального провадження є принцип змагальності та диспозитивності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та вільне використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власника майна належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне повністю скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-175 КПК України,
1.Клопотання задовольнити повністю.
2.Повністю скасувати, накладений за ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 31 травня 2021 року, арешт майна:
1)деревини: 400 колод ділової деревини категорії «Б», «С», «Д», з яких 48 колод мають набиті бирки, 13 штабелів дров'яної деревини промислового використання «ПВ», з яких 1 штабель має набиту бирку, загальним об'ємом 44,25м3, 6 штабелів ділової деревини категорії «Б» «Ш-круглі» без набитих бирок, загальним об'ємом 14,3м3;
2)деревини: 210 колод ділової деревини категорії «Б», «С», «Д», з яких 6 колод мають набиті бирки, 20 штабелів дров'яної деревини промислового використання «ПВ», з яких 6 штабелів мають набиті бирки, загальним об'ємом 66,0918м3, 2 штабеля ділової деревини категорії «Б» «Ш-круглі» без набитих бирок, загальним об'ємом 2,774м3.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1