30.08.2021
єдиний унікальний номер справи 531/1549/21
номер провадження 3/531/290/21
30 серпня 2021 року м. Карлівка
Суддя Карлівського районного суду Полтавської області Черяєва Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 12.07.2021 року о 15:41 год. у с.Климівка по вул.Центральній гр. ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя). Від керування відсторонений, подальший рух заборонено. Чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, тобто мати захисника в судовому засіданні, порушник ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні вину не визнав частково. Пояснив, що працівник поліції не повідомив йому про причину зупинки та не пропонував пройти огляд на стан сп'яніння та не давав направлення на такий огляд в установі охорони здоров'я лише попросив на камеру сказати, що я відмовляюся від такого проходження (наслідки такої відмови не роз'яснив). При складенні протоколу був присутній лише свідок ОСОБА_2 , іншого свідка попросили розписатися у протоколі пізніше.
Свідок ОСОБА_2 також пояснив, що на момент зупинки ОСОБА_1 перебував разом з ним у автомобілі на пасажирському сидінні. Працівник поліції не представлявся та не повідомляв причину зупинки автомобіля.
Заслухавши правопорушника та свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи.
Згідно ст.35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Частиною 2 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» передбачено обов'язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що можливість встановити наявність у правопорушника ознак алкогольного сп'яніння виникає у поліцейського при зупинці транспортного засобу відповідно до положень ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», при цьому поліцейський зобов'язаний детально пояснити підстави зупинки. За відсутності підстав, передбачених вказаною статтею, для зупинки транспортного засобу, будь-які дій поліцейського не є правомірними.
У даному випадку поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху.
За таких обставин, враховуючи, що у ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП .
Керуючись ст.ст.130, 247, 252, 266, 280, 283, 284 КпАП України, суд, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя Т.М.Черняєва