Постанова
Іменем України
25 серпня 2021 року
м. Харків
справа №621/3097/20
провадження № 22-ц/818/3562/21
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С., Котелевець А.В.,
за участю секретаря судових засідань - Гармаш К.В.,
учасники справи:
позивач : ОСОБА_1 ,
відповідач : ОСОБА_2 ,
апелянт : ОСОБА_3 ,
представник апелянта: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, з апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_4 , на ухвалу Зміївсього районного суду Харківської області від 03 березня 2021 року, постановлену суддею Бібік О.В., в залі суду в м. Зміїв,
Ухвалою Зміївсього районного суду Харківської області від 03 березня 2021 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на наступних умовах:
2.1. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 28.03.2000р., реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) визнає, що її заборгованість перед ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 18.01.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на момент укладення мирової угоди відповідає заявленим у позовній заяві вимогам і становить 40 000,00 доларів США (сорок тисяч) доларів США.
2.2. Сторони дійшли згоди про те, що в рахунок погашення боргу у сумі 40 000,00 доларів США за договором позики від 01.03.2017 р. ОСОБА_2 добровільно передає у власність ОСОБА_1 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
2.3. Сторони дійшли згоди про те, що ринкова вартість квартири, яка належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі договору купівлі-продажу № Н6-400 від 08.06.1995 р., посвідченого Харківською товарною біржею 08.06.1995 року становить 1 120 000,00 грн. (один мільйон сто двадцять тисяч гривень 00 копійок), що повністю перекриває суму боргу за договором позики від 01.03.2017 р.
2.4. Сторони дійшли згоди про передачу у власність ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) вказаної вище квартири, яка перебуває у власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) наступним чином:
2.4.1. Домовленість сторін, зазначених у пунктах 2.2-2.4 цієї угоди є підставою для реєстрації речового права на нерухоме майно - квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 (сорок один) за кредитором ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 );
2.4.2. Надати ОСОБА_1 всі наявні в ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (сорок один).
2.4.3. Реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (сорок один) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснює кредитор ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на своє ім'я та несе витрати, пов'язані із цим.
2.5. Сторони визнають, що ухвала суду про затвердження (визнання) цієї мирової угоди є підставою для проведення реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (сорок один) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
2.6. Сторони дійшли згоди про те, що у випадку оплатного відчуження ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , будь - яка ринкова сума від цього вважатиметься задоволенням боргових зобов'язань за договором від 01.03.2017 р., навіть у випадку, коли ця сума буде меншою від суми боргу.
2.7. Сторони дійшли згоди про те, що за дотриманням вищевказаних умов цієї мирової угоди, договір позики від 01.03.2017 р. буде виконаним, а сума заборгованості, яка заявлена у позовній заяві, вважатиметься погашеною в повному обсязі, і за даних обставин ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) визнається такою, що повністю виконала зобов'язання перед ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ). Під припиненням зобов'язань за даним договором Сторони розуміють припинення всіх та будь - яких зобов'язань Відповідача, які виникають чи можуть виникнути із даного договору позики від 01 березня 2017 року (у тому числі щодо сплати основного боргу (позики), відсотків (процентів) за користування коштами, неустойки (пені, штрафу), втрат від інфляції, курсової різниці, трьох процентів річних, нарахування яких передбачено частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, іншої фінансової відповідальності, відшкодування збитків, тощо).
2.8. Сторони стверджують, що зазначена вище квартира на момент підписання цієї мирової угоди нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не заставлена, в спорі і під забороною (арештом) та під податковою заставою не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких договорів з відчуження, чи щодо користування з іншими особами, а умови мирової угоди відповідають їх вільному волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам та не порушують будь - які права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
3. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
4. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
5. Сторони розуміють сутність цієї мирової угоди, наслідки її укладення та визнання судом згідно чинного законодавства України та правові наслідки її невиконання чи неналежного виконання.
6. Позивач підписанням цієї мирової угоди підтверджує свій намір на отримання від відповідача, визначеного п. 2.2. нерухомого майна, а, в свою чергу, відповідач підписанням мирової угоди підтверджує намір передати майно позивачу.
7. Уся інформація, викладена в цій мировій угоді, сприймається позивачем та відповідачем, як достовірна. Кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій мировій угоді.
8. Дана мирова угода укладена в 3-х оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із Сторін та один примірник знаходиться в матеріалах цивільної справи № 621/3097/20.
9. Відносини, не врегульовані даною мировою угодою, регулюються чинним законодавством України.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - закрито.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_4 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення суду порушено майнове право ОСОБА_3 . Вказує, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа №638/585/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 предметом якого є стягнення 775 340,10 грн. Зазначає, що мирова угода була направлена на унеможливлення звернення стягнення на майно ОСОБА_2 під час примусового виконання рішення у справі №638/585/20 де кредитором є ОСОБА_3 , тобто на шкоду його інтересам. Крім того зазначає, що у п. 2.8 Мирової угоди сторони стверджували, що зазначена вище квартира на момент підписання цієї мирової угоди нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не заставлена, в спорі і під забороною (арештом) та під податковою заставою не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких договорів з відчуження, чи щодо користування з іншими особами, а умови мирової угоди відповідають їх вільному волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам та не порушують будь - які права чи охоронювані законом інтереси інших осіб. Однак, на підставі рішення Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей ХМР №746 від 09.10.2019 р. відносно квартири, яка була предметом мирової угоди, було встановлено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно в інтересах малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, мирова угода також направлена також і на порушення прав малолітньої дитини. Вважає, що мирова угода у даній справі містить усі ознаки фраудаторного правочину, тобто правочину на шкоду кредитора. Також, про фраудаторність правочину свідчать ті обставини, що станом на 02.03.2021 р. ОСОБА_2 перебувала під вартою, а суду ці обставини повідомлені не були.
Заперечуючи проти апеляційної скарги представник ОСОБА_2 зазначила, що наявні підстави для закриття апеляційного провадження, посилалась на те, що норма ст. 352 ЦПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним право на апеляційне оскарження. Звертає увагу суду на постанову Верховного Суду у справі № 911/2635/17 від 11.07.2018 року, в якій зазначено, що рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи. Яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. Зауважує, що зі змісту оскаржуваного рішення, ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині не міститься посилань на права, обов'язки або охоронювані законом інтереси апелянта у справі. Вважає, що питання про права, обов'язки або охоронювані законом інтереси апелянта у оскаржуваному рішенні не вирішувались. Зазначає, що розгляд справи № 638/585/20, жодним чином не перешкоджає розгляду даної справи, адже ці справи про зовсім різні договори позики із різним складом учасників, і чинним законодавством не передбачено обов'язку одного позикодавця відшукувати іншого позикодавця та подавати позов до існуючого позову, який вже поданий іншим позикодавцем. Вказує, що апелянт не є стороною договору позики по цій справі між позивачем та відповідачем, не є стороною спору щодо його дійсності чи недійсності, не є стороною спору щодо майна, яке перейшло позивачу з мировою угодою по справі. Вважає, що апелянт не має права на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що умови мирової угоди не суперечать вимогам закону, не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на наявних у справі доказах, суд дійшов до них, допустивши численні порушення норм процесуального права та неправильно застосувавши норми матеріального права.
Положенням статті 207 ЦПК України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені повноваження представників сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Колегія суддів вважає, що мирова угода, яка укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушує інтереси ОСОБА_3 , підстави для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - відсутні.
Так, матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова з 16.01.2020 перебуває цивільна справа № 638/585/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики із врахуванням пені та відсотків за користування коштами у загальному розмірі 775340, 10 грн.
Із позовною заявою до ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся 16.01.2020 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.02.2020 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до ОСОБА_2 16.11.2020 року, тобто після звернення до суду ОСОБА_3 , який сподівається задовольнити свої вимоги про стягнення суми боргу за рахунок майна боржника.
З матеріалів цієї справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 відчужила майно на підставі мирової угоди на користь ОСОБА_1 , маючи невиконані зобов'язання перед ОСОБА_3 про повернення коштів за договором позики.
При цьому про наявність відповідних зобов'язань по виконанню зобов'язань за договором позики перед ОСОБА_3 , які належним чином не виконуються, відповідач достовірно знала з часу невиконання нею цього договору та виникнення у неї заборгованості по сплаті боргу за договором позики.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (договір, як підстава наявного зобов'язання встановлений п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 уклавши мирову угоду була обізнана про зміст своїх зобов'язань, порядок та строки їх виконання.
З правового висновку ВС від 24.07.2019 у справі №405/1820/17 вбачається, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.
Так, відповідач відчужила майно після пред'явлення до неї позову ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, доказів того, що ОСОБА_2 має інше майно та дохід суду не надано, не доведено, що наразі ОСОБА_3 має змогу задовольнити свої вимоги до ОСОБА_2 за рахунок наявного в неї майна чи коштів.
Отже, колегія суддів вважає, що мирова угода затверджена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і оскільки судом першої інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що перешкоджають подальшому провадженню у справі, тому ухвала суду першої підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.367, п.6ч.1 ст.374, ст.379, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_4 - задовольнити.
Ухвалу Зміївсього районного суду Харківської області від 03 березня 2021 року - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди, укладеної 02 березня 20121року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 - відмовити.
Справу повернути до Зміївського районного суду Харківської області для продовження розгляду справи.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
А.В. Котелевець