Ухвала
01 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 753/4944/16-ц
провадження № 61-3783св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі Страхування»;
відповідач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ;
розглянув у судовому засіданні заяви ОСОБА_2 про недовіру суддям, які входять до складу колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Гульку Борису Івановичу , Луспенику Дмитру Дмитровичу та претензії до них при розгляді справи за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року,
У березні 2016 року товариство з додатковою відповідальністю
«Страхова компанія «ВіДі Страхування» звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня
2016 року позов товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі Страхування» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 102 848 грн 10 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У січні 2020 року ОСОБА_2 , який є правонаступником померлого ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення суду.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року у вказаній вище справі залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року залишено без змін.
03 березня 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку
ОСОБА_2 подано касаційну скаргу (надійшла 09 березня 2021 року),
в якій заявник просить ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Дарницького районного суду м. Києва.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2021 року справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі Страхування» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, призначено до судового розгляду на 16 червня 2021 року.
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про відвід суддів, які входять до складу колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а саме Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., з підстав, передбачених пунктами 3, 5 частини першої
статті 36 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року заяву ОСОБА_2 про відвід суддів Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. визнано необґрунтованою
та передано іншому судді згідно з вимогами частини третьої статті 40 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
Ткачука О. С. від 18 червня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід суддів, які входять до складу колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду,
Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. від участі у розгляді справи за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки за касаційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року
та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року.
Проте, 22 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява
ОСОБА_2 про недовіру суддям, які входять до складу колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Гульку Б. І. та Луспенику Д. Д. при розгляді вищевказаної справи.
Крім того, 02 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява
ОСОБА_2 , в якій він виклав свої претензії до суддів.
Вказані заяви ОСОБА_2 про недовіру суддям, які мають ознаки повторної заяви про відвід суддів у вищевказаній справі, підлягають залишенню без розгляду з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є одною
з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Згідно
з пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України до таких дій віднесено заявлення завідомо безпідставного відводу, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із заявою,
в якій він ставить питання про недовіру суддям, а саме Гульку Б. І. та
Луспенику Д. Д. , при розгляді вищевказаної справи, що свідчить про подання ним фактично заяви про відвід цих суддів. Разом з тим, у червні 2021 року ОСОБА_2 вже звертався до касаційного суду з аналогічною заявою
про відвід суддів Гулька Б. І. та Луспеника Д. Д. у вказаній справі,
у задоволенні якої ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 червня 2021 року було відмолено. Нових підстав, чи обставин ним не наводяться.
Отже, неодноразове вчинення ОСОБА_2 одних і тих самих вищевказаних процесуальних дій суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України),
а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті).
Вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання
(частина третя статті 44 ЦПК України).
З огляду на зазначене, суд визнає дії ОСОБА_2 щодо подання заяви про недовіру суддям зловживанням процесуальними правами і залишає його заяви без розгляду.
Керуючись частинами першою-третьою статті 44, статтями 260, 261 ЦПК України,
Залишити без розгляду заяви ОСОБА_2 про недовіру суддям, які входять до складу колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Гульку Борису Івановичу , Луспенику Дмитру Дмитровичу та претензії до них при розгляді справи за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець