03 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 280/6033/19
адміністративне провадження № К/9901/31593/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, позов задоволено.
20.08.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якою встановлено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
ГУ ДПС у касаційні скарзі наводить довід про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України без врахування висновків Верховного Суду в постанові від 07.04.2021 у справі №813/1200/18.
На обґрунтування вказаної підстави касаційного оскарження ГУ ДПС посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано ту обставину, що позивачем документально не підтверджено рух товару від контрагента (перевезення товару не підтверджується належно складеними первинними документами; неможливість здійснення контрагентом-постачальником господарських операцій у задекларованих позивачем обсягах).
У вищезазначеній постанові висновок Верховного Суду, на який посилається відповідач, стосується оцінки доказів та встановлення обставин щодо реальності (нереальності) господарських операцій. Відповідач не зазначає, у чому полягає не врахування судом апеляційної інстанції цього висновку Верховного Суду, а лише наводить його окремі фрагменти та зазначає обставини справи.
Інше застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порівняно з постановою Верховного Суду, на яку ГУ ДПС посилається на підтвердження зазначеної ним підстави касаційного оскарження, обумовлено іншими обставинами у справах.
Довід ГУ ДПС у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права без врахування висновку Верховного Суду у зазначеній вище постанові фактично зведений до оспорювання висновків суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів у справі, на підставі якої апеляційний суд визнав господарські операції позивача з ТОВ «ЕКО-ФАБРИКА» такими, що відбулися.
Таким чином, доводи ГУ ДПС знаходяться у площині оцінки доказів судом апеляційної інстанції, що може бути підставою касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 та частини другої статті 353 КАС.
Разом з тим, таку підставу касаційного оскарження ГУ ДПС не зазначає.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ять статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко